ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ВІЗУАЛЬНІСТЬ: ПРОБЛЕМА ВПЛИВУ НА ТРАДИЦІЙНІ УЯВЛЕННЯ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ВІЗУАЛЬНІСТЬ: ПРОБЛЕМА ВПЛИВУ НА ТРАДИЦІЙНІ УЯВЛЕННЯ

22.06.2023 19:00

[6. Культурология]

Автор: Пархоменко Андрій Анатолійович, магістр з комп'ютерної інженерії, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля



Штучний інтелект (ШІ, або англійською: АІ – абревіатура від Artificial intelligence), про який ще кілька років тому «зі знанням справи» могли міркувати лише ІТ-спеціалісти, а його образи, так само, як і його «вироби», населяли сторінки та кадри творів з жанрів фантастики, сьогодні не просто став реальністю, а й перетворюється на щось звичне і чи не «само собою зрозуміле», повсякденне. Усе частіше замість «штучного інтелекту» використовується поняття «нейромережа» (причому, часто – у множині: нейромережі, тому що вже розроблено кілька таких мережевих ШІ, які досить плідно «працюють» у різних галузях), популярність присвячених огляду подій саме у сфері штучного інтелекту каналів у соціальних мережах та месенджерах зростає, як і кількість «пересічних» користувачів ШІ, на основі чого можна стверджувати: ШІ/нейромережі в культурі сучасності становлять особливий елемент, який потребує професійного культурологічного дослідження й оцінки. 

Насамперед це стосується проблем участі ШІ у створенні візуального контенту, бо роль візуальної культури у нашому суперечливому, драматичному світі визнається майже вирішальною попри діаметральності її оцінок: «Оптимісти вважають, що візуальна культура – це спосіб творення індивідуальних ідентичностей і колективної приналежності; шлях до радості, рівноваги, миру й надії… Песимісти кажуть, що візуальна культура – це пишний сад руйнації і розпачу.» [1, с.11, 13]. Однак найсуттєвішим, на наш погляд, є те, про що попереджав Поль Валері – словами, які Вальтер Беньямін узяв за епіграф до свого нині широко відомого «Твору мистецтва в епоху його технічної відтворюваності» (1935): «Потрібно бути готовим до того, що такі значні нововведення перетворять всю техніку мистецтв, надаючи тим самим вплив на сам процес творчості і, можливо, навіть змінять чудесним чином саме поняття мистецтва» [цит. за.: 2]. – Це визнано за пророцтво, яке втілилося у дійсність не лише щодо мистецтва: «…в епоху технічної відтворюваності твір мистецтва позбавляється своєї аури. Цей процес симптоматичний, його значення виходить за межі області мистецтва» [2], і зараз ми спостерігаємо і вражаючу втрату візуальним образом залишків своєї колишньої «художності» (залишилась тільки візуальність), і «глибоке потрясіння традиційних цінностей – потрясіння самої традиції» [там само], яке можна тлумачити як процес трансформації тих глибоко вкорінених у культурну свідомість уявлень, які зафіксовано народною мудрістю у прислів’ях.

«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» виявляється позбавленим того сенсу, який було закладено від самого початку на засаді того, що наочність – очевидність – візуального, принаймні, буденною свідомістю сприймається як «доказ» більшої правдивості так поданої інформації у порівнянні з мовленнєвою і навіть текстовою формою. Зображене ШІ замість «кращої перевірки на достовірність» обертається чистою візуальністю і нічого спільного з реальністю може не мати. Сучасні технології дозволяють домалювати будь-що або замінити будь-який предмет на фото прямо в браузері, без встановлення сторонніх програм або додатків: «Anything AI робить те саме, що і гучний Generative Fill від Adobe Photoshop, але нічого на комп'ютер ставити не потрібно. Просто заходимо на сайт, завантажуємо фото, пишемо промт та відбувається диво» [3]. – «Не вір очам своїм!» набуває нової сили.

Література:

1. Алексіс Л. Бойлен. Візуальна культура. К. : ArtHuss, 2021. 208 с.

2. В. Беньямін. Твір мистецтва в епоху його технічної відтворюваності. URL: http://um.co.ua/14/14-9/14-93361.html (дата звернення: 20.11.22)

3. Домалювати картинку або замінити будь-який предмет на фото у браузері: Інформація Телеграм-каналу «Не баг, а фича», 14.06.23. URL: https://t.me/bugnotfeature/4885 (дата звернення: 14.06.23).

____________________


Науковий керівник: Щербина Марія Михайлівна, кандидат філософських наук, доцент, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота