ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

18.03.2024 13:36

[15. Психологические науки]

Автор: Сошенко Світлана Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського



Актуальність. Основою національного і духовного відродження суспільства в Україні є система освіти. Важливе завдання вищої школи – професійна підготовка компетентних, здатних до творчості, прийняття оптимальних рішень, таких фахівців, які володіють навичками самоосвіти і самовиховання, уміють узгоджувати свої дії з діями інших учасників спільної діяльності. У процесі професійного навчання завершується професійне самовизначення, трансформується структура самосвідомості студента, формується соціально-професійний аспект «Я-концепції», професіоналізуються психічні процеси і стани тощо. Однією з умов якості професійної підготовки є забезпечення успішного розвитку адаптаційного потенціалу здобувачів освіти, що пов'язане з руйнуванням стереотипів.

Виклад основного матеріалу. Адаптаційний період у студентів проходить по-різному, залежно від їх індивідуально-психологічних особливостей, рівня готовності до навчання у вищій школі. Актуальним проблемам адаптації молоді до нових умов життєдіяльності та взаємин у соціальній групі присвячені праці вітчизняних (Ю. Бохонкова, В. Каземіренко, В. Кікоть, М. Лісіна, І. Ляхова, І. Мостова, В. Моргун, Л. Подоляк, О. Симоненко, Т. Середа, А. Фурман, М. Хазратова та ін.) та зарубіжних учених (Е. Еріксон, Ж. Ломарно, Д. Клаузен, Т. Спенсер, 3. Фройд та ін.) [1, 4]. 

У психологічних дослідженнях (О. Борисенко, А. Захарова, В. Кан-Калік, М. Левченко, О. Мороз, В. Штифурак та ін.) вирішуються завдання адаптації молоді до навчання у закладах вищої освіти, однак увага дослідників переважно зосереджується на вивченні факторів та особистісних властивостей, які зумовлюють дезадаптацію першокурсників.

У психологічному словнику термін «адаптація» (від лат. adapto – пристосовую) – це пристосування побудови та функції організму, його органів та клітин до умов середовища; це одне з центральних понять біології, широко застосовується в тих психологічних концепціях, які подібно гештальтпсихології та теорії інтелектуального розвитку Ж. Піаже, трактують взаємовідношення індивіда та його оточення через процеси гомеостатичного урівноваження [4]. 

О. Саннікова й О. Кузнєцова пропонують визначення адаптивності як особливої властивості особистості, що характеризує здатність до внутрішніх психологічних і зовнішніх поведінкових перетворень, перебудов, спрямованих на збереження або відновлення рівноважних відношень особистості з мікро- і макросоціальним середовищем у разі виникнення змін середовища [3]. Поняття адаптаційного потенціалу розглядається як синонім до поняття адаптивності та залучається для позначення властивості, що виражає можливості особистості до психічної адаптації. 

До арсеналу різних наук адаптація увійшла як інструмент пізнання взаємодії організму та оточуючих його умов. Пристосування людини до навколишнього середовища передбачає включення у специфічні соціальні відносини, які відіграють головну роль в адаптації [24]. Отже, адаптація – це результат і процес взаємодії індивіда і навколишнього середовища, який приводить до оптимального пристосування до життя і діяльності.

У соціально-психологічній та психолого-педагогічній літературі В. Вікторова, І. Ляхова, В. Моргун, О. Мороз, І. Мостова, Л. Столяренко, О. Учитель, Н. Чайкіна розглядають адаптацію студентів у такій послідовності: особистісна соціальна, професійна [1]. Суб'єктом соціальної адаптації є людина, особистість як індивідуальне буття соціальних відносин. Як об'єкт адаптації особистості виступають в соціальні умови. Співвідношення широкого соціального контексту і особистості переломлюється через складний механізм малої первинної групи, до якої ця особистість включена [2]. 

Успішність процесу адаптації, діапазон факторів зовнішнього середовища, до яких індивід може пристосуватися, зумовлюється особистісним адаптаційним потенціалом – інтегральною характеристикою, що включає стійку сукупність індивідуально-психологічних і особистісних властивостей. Адаптація компенсує недостатність звичної поведінки в нових умовах, забезпечуючи можливість прискорення ефективного функціонування особистості в незвичайних обставинах. Якщо адаптація не настає, виникають додаткові труднощі в спілкуванні, в опануванні предмета діяльності, аж до порушення її регулювання.

Для дослідження факторів, які впливають на особливості адаптації студентів у процесі професійної підготовки, підібрано комплекс методик: опитувальник соціальної адаптивності О. Саннікової, О. Кузнєцової, «Методику дослідження тривожності» (за Ч. Спілбергером, Ю. Ханіним) для вимірювання рівнів особистісної і ситуаційної тривожності; «Методику діагностики соціально-психологічної адаптації» (за К. Роджерсом, Р. Даймондом); «Методику діяльнісної структури професійної адаптації» (за В. Моргуном та Н. Чайкіною).

Експериментально перевірено застосування комплексної методики дослідження особистісної адаптації студентів ЗВО на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. 

Отримані дані свідчать, що студентів 1-го курсу менший адаптаційний потенціал, ніж у 3-го курсу (загальний показник адаптованості – 12,9 та 13,5 відповідно). Першокурсники гірше аналізують чинники нової соціальної ситуації (13,5-14,8), не розпізнають сигнали соціуму (8,3-10,5), не орієнтуються в очікуваннях оточуючих щодо виконуваної навчальної діяльності (7,6-8,6), вони емоційно нестійкі у процесі адаптації (5,9-6), проявляють меншу готовність до змін (8-8,6), не виявляють активних дій щодо пристосування до нових умов (11,3-12,4) та досягнення значимих цілей (11,6-11,8) (рис. 1).

Найнижчий рівень особистісної адаптації виявлено на третьому курсі, найвищий у магістрів. Рівень особистості адаптації у хлопців бакалаврів-першокурсників вищий, ніж у дівчат, але цей показник змінюється у магістрів: у хлопців знижується, а у дівчат підвищується до максимального рівня.




Рис. 1 – Розподілу студентів 1 і 3 курсів за показниками соціальної адаптивності

За результатами дослідження переважна більшість студентів у цілому позитивно ставиться до себе. Показники особистісної тривожності у бакалаврів-першокурсників відсутні, незначне підвищення у студентів третього курсу зумовлене тим, що виникають ситуації оцінки їх компетентності.

Становлення соціальної адаптації засвідчує поступову динаміку покращення показників адаптації, яка сягає у магістрів найвищого рівня. Особистість, що постає перед проблемою включення в нову організацію, фактично вирішує проблему знаходження свого місця, визначає той соціально-психологічний локус, який відображає її ставлення до людей та явищ у ЗВО. 

Певна частина першокурсників-бакалаврів починає активно включатися в роботу у ЗВО – це проявляється у позанавчальній діяльності, різноманітних видах самодіяльності, «клубному» спілкуванні, а на першому курсі (магістри) – оформленні індивідуальних графіків навчання, що свідчить про добру соціальну адаптацію та перспективи працевлаштування. Поряд із цим показником виявлено на перших курсах у бакалаврів такі фактори як «прагнення до домінування» і «втеча» від проблеми. Студенти намагаються зайняти соціально вигідне положення і одночасно уникають вирішення проблем, які виникають у процесі професійної підготовки.

Зміни професійної адаптації впродовж навчання у ЗВО згідно результатів досліджень свідчать про позитивну динаміку впродовж п'яти років навчання, оскільки, на першому курсі у бакалаврів професійні інтереси ще аморфні, відсутні належні мотиви щодо здобуття професії, і лише на старших курсах відбувається адаптація до професійної діяльності.

Висновки. Адаптаційний потенціал є інтегральною характеристикою особистості, що включає стійку сукупність індивідуально-психологічних і особистісних властивостей та виражає можливості особистості до психічної адаптації. Адаптація супроводжується системою виховання і самовиховання з метою власної самореалізації та самоактуалізації в результаті соціальної цілеспрямовано організованої профільно-професійної підготовки. Успішна адаптація до умов навчання залежить від вибору студентом поведінки і напрацювання операційних механізмів.

Література:

1. Завацька Н. Є. Теоретико-методологічні основи вивчення проблеми адаптації до навчання студентської молоді. Матеріали міжнар. наук.-практ. «Inovačné výskum v oblasti sociológie, psychológie a politológie», 10-11 marcа 2017. S. 78-81.

2. Сафін О., Кузьменко Ю. Особливі умови життєдіяльності та адаптаційний потенціал особистості: психологічний аспект. Збірник наукових праць Національної академії державної прикордонної служби України. Серія: Психологічні науки. 2016. № 1 (3). С. 195–209.

3. Старинська Н. В. Адаптаційний потенціал як чинник професійної самореалізації особистості. Психологія: реальність і перспективи. 2017. Вип. 8. С. 259–263.

4. Zhuina D. Psychological Akmeological Diagnostics of Career Orientation of the Individual Subjects of Educational Environment. Recent Studies of Social Sciences. 2015. Р. 101-111. DOI: 10.5281/ ZENODO. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота