ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОКРАЩЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ УВАГИ КУРСАНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОКРАЩЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ УВАГИ КУРСАНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

18.03.2024 15:36

[15. Психологические науки]

Автор: Саленко Олександр Федорович, доктор технічних наук, професор, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Гаврушкевич Андрій Юрійович, кандидат технічних наук, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»


ORCID: 0000-0002-5685-6225 Саленко О.Ф.

ORCID: 0000-0001-9275-0711 Гаврушкевич А.Ю.

Актуальність. Проблема посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та його подолання загострюється у сучасних умовах соціального життя в Україні, особливо у зв’язку з включення молоді у військовий захист Батьківщини, зокрема в процесі навчання або перепідготовки, реабілітації курсантів-військовослужбовців [1-3]. ПТСР вивчаються переважно з позицій психології емоційної сфери особистості та відображені в дослідженнях переживань, невпевненості, втрати цілей та життєвих перспектив (Т. Кириленко, Т. Титаренко, О. Саннікова, О. Чебикін С. Балашова, О. Бойко, М. Варій, Г. Дубровинський, А. Романишин та ін.). Такі стани досить часто знижують ефективність навчання, призводять до втрати комплексного та системного уявлення про предмет вивчення, і в кінцевому рахунку можуть обмежити рівень компетенцій та вміння їх застосовувати на практиці. 

Виклад основного матеріалу. У психологічній літературі емоційний стрес визначають як феномен, що виникає при порівнянні вимог, що пред'являються до особистості, з її здатністю впоратися з цією вимогою. У разі відсутності у людини стратегій того, як впоратися із стресовою ситуацією (копінг-стратегії) виникає напружений стан, який разом із первинними гормональними змінами у внутрішньому середовищі організму викликає порушення його гомеостазу. Ця реакція є спробою впоратися з джерелом стресу [5]. Подолання стресу включає психологічні (когнітивна, тобто пізнавальна і поведінкова стратегії) та фізіологічні механізми. Якщо спроби впоратися із ситуацією виявляються неефективними, стрес продовжується і може призвести до появи патологічних реакцій і органічних пошкоджень [5]. Тривалий час також зберігається і ПТСР, перешкоджаючи адекватній і мотивованій поведінці особистості у звичайних умовах та під час навчання. 

Серед факторів, які зумовлюють ймовiрнiсть виникнення ПТСР, виділені фактори особливостi реагування на стресовi події (Г. Сельє, Т. Холмс), специфiки особистiсного профiлю (Ф. Александер, Ф. Данбар), окремих рис характеру (Г. Айзенк), соцiально-психологiчної дезадаптацiї (Н. Завацька). Дослідження В. Абрамова, О. Гаврилова, К. Максименка, Н. Максимової, Г. Мозгової, К. Островської, Л. Шестопалової, Л. Юр’євої дозволили активізувати основні напрями й проблеми вивчення ПТСР з метою визначення методів і прийомів ефективного їх подолання в процесі навчання [3, 4].

Єдиної теорії патогенезу ПТСР, як і комплексу методів подолання його наслідків, наразі немає. Причина полягає як у багатогранності прояву посттравматичного стресу, так і в тому, що стрес запускає різні адаптивні та дезадаптивні процеси. Для їх опису і аналізу нині існують такі моделі: психодинамічна, когнітивна, психосоціальна, психобіологічна, умовно-рефлекторна, а також мультифакторна модель ПТСР [4].

Обравши останню модель у якості базової, виконано статистичні узагальнення, отримані під час проведення занять з технічних дисциплін із курсантами, за умови максимізації ефективності засвоєння дисциплін [5]. 

Початковою було обрано гіпотезу Н0, що ПТСР має вплив на ефективність навчання через меншу концентрацію уваги курсантів, їх зосередженість тощо. Результатом є менша різниця у рівні знань до моменту початку занять Ррі та після вивчення дисципліни (Ркі): Δе=Ркі- Ррі. при цьому гіпотеза Н1 полягала у тому, що після навчання рівень знань підвищиться, а, отже, середнє значення Δес матиме більш істотний вплив у порівняння з σΔ. Рівень С ПТСР оцінювали за Методикою PCL-5 [6]. Бали в межах 31-33 свідчать про підпорогові рівні ПТСР, а загальна сума балів 31-33 або вище вказує на доцільність роботи із психотерапевтом, який використовує роботі EMDR-терапію, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) тощо. Малі значення балів свідчать про відсутність проявів ПТСР. Максимальний бал – С=60. 

Тож Δес (як прояв у покращенні концентрації, уваги під час навчання) оцінювали за результатами тестових зрізів знань, застосовуючи задачі, що вимагали творчого підходу до їх розв’язання та певної нестандартності мислення. Спостереження проводили за курсантами двох груп: контрольній (К) (яка вивчала дисципліни традиційними методами) та експериментальній (Е). Кількість учасників досліджень К = 27 та Е = 28. Дублювання оцінювання здійснювалося 5 кратно. Для перевірки гіпотези щодо нормальності розподілення вибірки результатів скористалися ω-критерієм, що є більш дієвим для малих виборок (менше за 50), відмінність дисперсій у групах К та Е перевіряли за допомогою F-критерію Фішера. Кореляцію між Δе та С встановлювали, застосовуючи коефіцієнт рангової кореляції Кендала τ, обраного для рівнів значення 0,95 та кількості порівняних пар значень 25 (за умови нехтування результатами опитування 3 осіб в групі ЕГ та двох в КГ).

Статистичні опрацювання отриманих даних довели, що дисперсії σΔ по рівню знань Δес є принципово відмінними у двох групах КГ та ЕГ. Середній рівень знань за 100-бальною шкалою Ррі = 43,2, для Ркі = 63,5 у КГ та Ррі = 41,4, для Ркі = 73,8 в ЕГ. Однак, σΔК>σΔЕ, σΔК=3,26 та σΔЕ=2,37 і так як опосередковано цей показник характеризує концентрацію уваги, запроваджені заходи щодо ефективного подолання ПТСР є дієвими. Таким чином, гіпотезу Н0 було підтверджено. 

На основі розрахованого значення F-критерію Фішера показано, що між групами дисперсії відмінні. Це підтвердило гіпотезу Н1. Із врахуванням коефіцієнту рангової кореляції Кендала τ, маємо, що з рівнем значимості 0,89 кореляційний зв'язок між Δe та С існує (рис.1), і може задовільно визначатися лінійною моделлю виду y=b0+b1 x (аналізовані величини у балах): 

Δe=53,55-0,67C




Рисунок 1 – Кореляційних зв'язок між рівнем ПТСР (за методикою PCL-5) та зростанням рівня успішності курсантів

Можемо стверджувати, що ПТСР має істотний вплив на ефективність навчання курсантів, а його рівень зворотно корелює із підвищенням рівня знань та набуття компетенцій. Для підвищення ефективності навчання курсантів доцільно виконувати попередню оцінку ПТСР (наприклад, за методикою PCL-5) і організовувати навчальний процес, за якого досягатиметься максимальний результат. Оскільки у курсантів проявляється високий рівень стресового розладу, фрустрації, агресивності, ригідності, невротизації, невротичності, спонтанної агресії, депресивності, дратівливості та схильності до ризику, викладання дисциплін потребує застосування певних прийомів і методів. 

Складність викладання також обумовлюється відмінностями початкової освіти, її профілю, якостями особистості в цілому. Саме тому в процесі навчання курсантів-військовослужбовців доцільно користуватися такими порадами: 

1) максимальна ілюстрованість і конкретизованість у поданні інформації; 

2) дозоване подання інформації, оскільки час сприйняття обмежений, та повторення (на основі висновків Еббінгауза); 3) постійне наведення прикладів із власного життя та служби: « а от у мене була така проблема…»; 4) практична цінність лекційного матеріалу; 5) ненав’язливе доброзичливе ставлення до курсантів з обмеженими фізичними можливостями; 6) чітка межа між повагою, допомогою та співчуттям, особливо до курсантів з обмеженими фізичними можливостями). Останнє може вкрай швидко зруйнувати всю систему відносин «викладач-курсант».

Висновки. Більшість курсантів, що вже були у зоні бойових дій, мають посттравматичний стресовий розлад. Саме тому при вивченні технічних дисципліни, формуванні або поглибленні окремих компетенцій інтелектуальна та емоційно-вольова компоненти мають істотний вплив на спроможність засвоєння і ефективного відтворення інформації (особливо у випадку понадрефлективного використання набутих знань). Існує тісний кореляційний зв’язок між рівнем ПТРС та ефективністю засвоєння матеріалу. Підвищити результати навчання можливо за рахунок певних педагогічних прийомів. Максимальної ефективності можна досягти, поєднуючи процес навчання із соціально-психологічною реабілітацією, яка  передбачає комплексний психологічний вплив, що складається з взаємопов’язаних компонентів: діагностики соціально-психологічних проблем; психокорекційної та психотерапевтичної роботи; обрання ефективних засобів і прийомів навчання.

Література

1. Абрамов В. Порівняльний аналіз і шляхи інтеграції психотерапевтичних підходів схема-терапії та наративної психотерапії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Психологія. № 2(12). 2020. С 5-9.

2. Алещенко В. Характеристика бойового стресу й основні симптоми бойових психічних травм. Вісник Національного університету оборони України. 2015. Вип. 2. С. 7-13.

3. Балашова С., Зубовський Д. Використання психодіагностичних методик в збройних силах країн світу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2013. Вип. 30. С. 22-24. 

4. Блінов О. Організація надання психологічної допомоги військовослужбовцям у воєнний час: монографія. Київ: НАОУ, 2006. 80 с.

5. Інтернет-ресурс https://trevog-bolshe.net/blog/test-na-posttravmatychnyj-stresovyj-rozlad-ptsr 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота