ПЕРЕДУМОВИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО УМОВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПЕРЕДУМОВИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО УМОВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

16.04.2024 16:34

[15. Психологические науки]

Автор: Ташматов Вячеслав Абдуллайович, кандидат психологічних наук, Національний університет «Одеська юридична академія»; Гладка Євгенія Юріївна, Національний університет «Одеська юридична академія»


ORCID: 0000-0002-3786-9004 Ташматов В.А.

ORCID: 0009-0003-9504-0039 Гладка Є.Ю.

Дослідження проблем адаптації вже тривалий час відносяться до таких питань, що мають високу затребуваність і вивчаються в контексті усіх сфер життєдіяльності людини. В умовах затяжної російсько-української війни особливої актуальності набуло вивчення причин соціально-психологічної дезадаптації представників особового складу Збройних Сил України, з подальшим впровадженням відповідних заходів запобігання негативних наслідків. Військова служба загалом характеризується наявністю значної кількості стрес-факторів, зокрема майже постійною прямою загрозою для життя. При цьому особливості реагування на таку незвичну, неадекватну для звичних адаптивних механізмів психіки ситуацію, можуть варіюватися в залежності від особистісних особливостей кожної окремої людини, її акцентуацій характеру, минулого досвіду, генетичних схильностей до певних психічних відхилень.

В свою чергу неналежний рівень адаптованості новобранців-строковиків потягне за собою зниження успішності засвоєння необхідних для військової служби соціальних компетентностей і досвіду. Нехтування морально-психологічним станом військовослужбовців може призводити як до деструктивних процесів і явищ в суспільному функціонуванні армійського середовища, так і до підвищення рівня суїцидального ризику серед військових з подальшими небойовими втратами [7].

Серед основних змін, до яких вимушені пристосовуватися військовослужбовці, виділяють: необхідність чіткого дотримання статуту, дисципліни та субординації, несення гарнізонної, вартової та внутрішньої служби; відсутність можливості часто бачитися і контактувати з близькими людьми; великий обсяг нових військових знань і навичок, які молодий солдат повинен опанувати протягом короткого проміжку часу [1]. Також до факторів, які обтяжують розвиток у військовому середовищі можна віднести завищені очікування з боку командирів до солдата і результатів його діяльності, загальна службова перевантаженість, ускладнені міжособистісні взаємовідносини (конкуренція, недоброзичливість) [7]. 

Усереднений профіль новобранця, який має підвищену схильність до розладів, а отже - до соціально-психологічної дезадаптації, представлений наступними характеристиками: 1) наявність комплексу неповноцінності й низької самооцінки, які є причиною негативізму й боязкості до більш успішних колег, що в свою чергу може потягнути за собою розвиток депресивних станів і прояв неефективних психологічних захистів; 2) знижена толерантність до фрустрації — виражені глибокі переживання через незадоволення власних потреб та інтересів, нервозність і дратівливість з цього приводу; 3) Боязкість, сором’язливість, тривожність, нерішучість, які заважають у пристосуванні до нових ситуацій та прийнятті невизначеності; 4) недостатній рівень розвитку здатності до психологічної і фізичної мобілізації, вольова невитривалість, нездатність витримувати напругу; 5) підвищена потреба в захисті і заступництві з боку старших колег, прояв пасивної підпорядкованості через несформованість впевненості у власних силах [2, с. 116]. 

Закономірним явищем на полі бою є бойовий стрес та страх, які можуть бути викликані як окремо певними чинниками, так і декількома в сукупності, а саме: недостатність досвіду, слабкий рівень натренованості й бойової підготовки, невпевнений і непрофесійний чи надто вимогливий командир, недостатній зв’язок і рівень довіри між військовослужбовцями. Довготривале відчуття страху є значним стресогненним фактором, який провокує появу загального відчуття виснаження, апатії, звуження сприйняття, зниження когнітивних здібностей та інших ознак бойового стресу [4, c. 38-39].

Тому оптимізація соціально-психологічної адаптивності військовослужбовців повинна проводитись за такими напрямами роботи, які сприятимуть формуванню оптимальних форм поведінки для проходження служби  і виконання службово-бойових завдань, набуттю знань щодо саморегуляції та самодопомоги, опанування навичок ефективної комунікації та психологічної первинної взаємодопомоги, попередженню і подоланню суїцидальних тенденцій. При цьому важливо враховувати індивідуальний підхід і підлаштовувати корекційну роботу під особливості особистості й життєвого досвіду кожного новобранця [3].

Контроль реального стану справ і здійснення обґрунтованого індивідуального психологічного впливу на кожного воїна досягається шляхом впровадження у повсякденне функціонування вимог документів за напрямом морально-психологічного забезпечення. При чому володіти певним рівнем знань психодіагностичної підготовки й низкою навичок розв’язання конфліктних ситуацій повинні не лише офіцери напряму морально-психологічного забезпечення, а й усі військовослужбовці начальницької ланки. Військові керівники мають сприяти поступовому розвитку особистісної мотивації підлеглих, уважно ставитись до усіх аспектів армійського життя, що забезпечить можливість вчасного виявлення негативних психологічних явищ і тенденцій (як ознаки суїцидальної поведінки, зокрема) [5, 6, 7].

Література:

1. Військова психологія і педагогіка: підручник для військових вузів / Б.М. Олексієнко,  Д. В. Іщенко, О. Д. Сафін. – Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 2017. 562 с.

2. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій:  Методичний посібник. – К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2015. – 170 с.

3. Колесніченко О. С., Мацегора Я. В., Приходько І. І. Психологічна само- та взаємодопомога військовослужбовців Національної гвардії України в умовах ведення бойових дій: посіб. / за ред. І.І. Приходька. Харків: НА НГУ, 2016. 108 с.

4. Комар З. Психологічна стійкість воїна : підручник. Київ, 2017. Режим доступу: http://shron1.chtyvo.org.ua/Komar_Zoran/Psykholohichna_stiikist_voina.pdf

5. Методичні рекомендації “З психологічної підготовки військовослужбовців Збройних сил України щодо  формування стресостійкості до дій в умовах різкої зміни бойової обстановки (січень, 2021) ТП 7-00(72)01.01 [такт. публ.] Головне управління морально-психологічного забезпечення Збройних сил України.

6. Морально-психологічне забезпечення військ (сил) в об’єднаних операціях : доктрина, затв. Начальником Генерального штабу ЗСУ  від 27.10.2020 р.

7. Ярмуратій, К. А. Соціально-психологічна адаптація військовослужбовців до військової служби / К. А. Ярмуратій // Інсайт : психологічні виміри суспільства : матер. міжнар. конф. / ред. кол. : І. С. Попович, С. І. Бабатіна, І. Р. Крупник та ін. – Херсон : ВД «Гельветика», 2019. – Вип. 1(16). – С. 309-311. URL:http://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/8820



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота