СУТНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКОГО ДОГОВОРУ У СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

СУТНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКОГО ДОГОВОРУ У СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

21.05.2016 19:21

[Секция 7. Хозяйственное право. Хозяйственное процессуальное право. Финансовое право. Банковское право]

Автор: Рендзяк Ірина Леонідівна, студентка 5 курсу Волинського інституту ім. В. Липинського МАУП


Актуальність теми визначається насамперед розширенням сфери застосування господарсько-договірних відносин в умовах переходу України до ринкової економіки, що зумовило стрімке зростання чисельності укладених господарських договорів. Обраний Україною шлях інтеграції до Європейського Союзу вимагає не тільки адаптації до правового надбання ЄС щодо досягнення єдиного регулювання у сфері європейського договірного права, а й пристосування до майбутнього правового інструменту вітчизняного господарського права, в тому числі й у частині, що стосується укладення господарських договорів. Запозичення досвіду зарубіжних країн у галузі договірного права дає можливість використати деякі прогресивні правові надбання для підвищення ефективності правового регулювання господарсько-договірних відносин.

Більшість сучасних науковців підтримують угодницьку теорію договору, сутність якого пояснюють за допомогою таких понять, як «консенсус», «угода», «домовленість». Так, під час характеристики договору, О. Г. Ракова відзначає, що особливе значення має його консенсуальність: договір і консенсус як стан домовленості щодо спірних питань нерозривно пов'язані між собою. При цьому в одному випадку консенсус  є обов'язковою передумовою правовідносин, а в іншому – результатом, якого прагнуть суб'єкти [1, с. 131, 135].                   

А. Д. Корецький до загальних елементів договірної конструкції, окрім угоди сторін про встановлення прав та обов'язків, зараховує намір сторін добровільно виконати договір, суб'єктивну виконуваність, юридичний дозвіл;  забезпеченість заходами державного впливу. Вчений зазначає, що вичленовування «скелету» договору та включення його (повністю або частково) у визначення поняття договору створює можливість надати йому міжгалузевий характер і розробити теоретико-правове вчення про договір[2, с. 17-22, 41-51]. А. Ю. Кабалкін вважає, що договір – це правовий інструмент, за допомогою якого сторони виражають та узгоджують свою волю [3, с. 7]. Ю. А. Тихомиров у договорі як універсальному регуляторові суспільних відносин вбачає наявність таких загальних елементів: 1) вільне волевиявлення; 2)  згода (домовленість) сторін  за усіма суттєвими аспектами  договору; 3) рівність сторін у договірних відносинах; 4) юридичні гарантії виконання договорів

 [4, с. 28]. 

О. А. Красавчиков, розкриває сутність договору за допомогою таких характеристик: 1) будь-який договір виражається у згоді сторін; 2) договір – це правомірний юридичний акт,  спрямований на встановлення, зміну чи припинення правового зв'язку його сторін; 3) універсальність договору (він є юридичною категорією більшості галузей права); 4) індивідуальність та неповторність будь-якого договору [5, с. 7-9]. 

   Усе вищезазначене свідчить про те, що панівною як в українській, так і зарубіжній доктрині залишаєтся «угодницька (консенсуальна) теорія». Між тим, цивілістична концепція договору не дозволяє пояснити проникнення договору у сфери, де в значному ступені сконцентровані публічні інтереси, реалізація яких стає можливими, у тому числі завдяки договору. 

  Під час використання поняття «угода» акцент припадає тільки на досягненні консенсусу між сторонами щодо встановлення їх взаємних прав та обов'язків, якому передує відповідний процес узгодження їх волі  шляхом обговорення, переговорів. Проте не всі договори є результатом переговорів як таких. «Угода» в таких договорах має умовний характер, оскільки виражається у згоді однієї зі сторін підпорядковуватися заздалегідь підготовленим іншою стороною договірним умовам [6, с. 23]. Крім того, угодницька теорія виходить із визнання за договором засобу реалізації виключно приватних інтересів його сторін, що не відповідає повною мірою меті господарського права, якою є забезпечення суспільного господарського порядку шляхом найбільш оптимального поєднання публічних і приватних інтересів. 

З усього вищесказаного можна зробити висновок що, господарський договір є оптимальною правовою формою для реалізації можливостей, які здійснюються або власними діями, або діями інших суб'єктів. Саме за його допомогою суб'єкти ринкових відносин реалізують свої спільні інтереси. Усе це свідчить про неможливість охоплення зобов'язальними правовідносинами всього різноманіття правовідносин, що актуалізує потребу подальшого розвитку самої теорії правовідносин, а й про неможливість обґрунтування повною мірою за допомогою як угодицької (договір як домовленість), так і зобов'язальницької (договір як зобов'язання) теорій сутності договору у господарському праві. 




Література:

1. Ракова Е. Г. Договор как форма и процедурный институт позитивного права: учеб. Пособие / Е. Г. Ракова. – СПб: Дельта, 2004. – 193 с.

2. Корецкий А. Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / А. Д. Корецкий. − СПб. : Юридический центр «Пресс», 2011. − 211 с.

3. Кабалкин А. Ю.  К вопросу о сущности гражданско-правового договора по российскому законодательству / А. Ю. Кабалкин // Юридический мир. – 2010. –  № 10. –  С. 7-14.

4. Тихомиров Ю. А. Договор как регулятор общественных отношений / Ю. А. Тихомиров // Правоведение. – 2013. − № 65. − С. 27-35.

5. Красавчиков О. А. Гражданско-правовой договор и его функции // Межвуз. сб. науч. тр. / Под ред. О. А. Красавчикова. – Свердловск: Изд-во Свердлов. юрид. ин-та, 2000. – 141 с.

6. Мілаш В. С. Господарське право / В. С. Мілаш. – Ч. 2. – Х. : Право, 2008. – 335 с.

____________________


Науковий керівник: Кадебська Елеонора Володимирівна, кандидат економічних наук, Волинський інститут ім. В. Липинського МАУП




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота