ОБ’ЄКТ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 239² КК УКРАЇНИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОБ’ЄКТ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 239² КК УКРАЇНИ

25.05.2016 10:18

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Сівак Олександра Вікторівна, ад’юнкт кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ


Актуальність питання об’єкту незаконного заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах зумовлена рядом чинників, головним з яких є відносна новизна норми, яка зумовлює необхідність детального вивчення даного питання.

Загально прийнятим розумінням об’єкту в кримінальному праві, як однієї з обов’язкових складових кримінальної відповідальності – є охоронювані кримінально-правовими нормами суспільні відносини та соціальні блага, на які посягає злочин [3].

У науці кримінального права поширення набула тричленна класифікація об’єктів злочину, яка була запропонована в 1938 р. професором В. Меньшагіним та здобула назву «класифікація по вертикалі» відповідно до якої об’єкт поділяється на загальний, родовий і безпосередній. 

Отже, пропонується розгляд об’єкту зазначеного складу злочину у відповідності до запропонованої класифікації. 

Так, першим елементом є загальний об’єкт. Саме за його допомогою надається можливим відмежовувати злочини від інших правопорушень, визначати соціально – політичну сутність злочину та суспільні відносини, що потребують кримінально – правової охорони, або визначити ті суспільні відносини, потреби в кримінально – правовій охороні котрих вже немає, а також допомагає у визначенні родового та безпосереднього об’єктів злочину.

Під родовим об’єктом прийнято розуміти суспільні відносини, на які посягає певна група злочинів. Це можуть бути тотожні чи однорідні суспільні відносини, що охороняються комплексом пов’язаних кримінально – правових норм. Родовий об’єкт найчастіше вказується в назві розділу кримінального закону. Однак, деколи, родовий об’єкт описується і в самій нормі кримінального закону. За його допомогою можна класифікувати всі злочини і кримінально правові норми; встановити характер та ступінь суспільної небезпечності злочинного діяння; здійснити правильну кваліфікацію злочину, а також визначити безпосередній об’єкт злочину.

Так, В. К. Матвійчук визначає родовий об’єкт злочинів проти довкілля — злочинів, що стосуються навколишнього природного середовища, як суспільні відносини з приводу умов (стосунків), що забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи, в яку входить і людина (фізична особа), що складає навколишнє природне середовище, її охорону, оздоровлення, раціональне використання, і відтворення такої єдиної системи для теперішніх і майбутніх поколінь, яка гарантуватиме безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище. Підтримуючи наведену позицію, Н. В. Нетеса доповнює це визначення і зазначає, що ці відносини охороняються єдиним комплексом норм, що містяться у розділі VIII Особливої частини КК України [5].

Що ж до третього елементу зазначеної системи, безпосереднього об’єкту, то його прийнято розуміти як суспільні відносини, на які посягає конкретне злочинне діяння.

Безпосередній об’єкт вказується лише в деяких статтях Кримінального кодексу України. Так наприклад безпосереднім об’єктом складу злочину передбаченого ст. 2392КК України є встановлений порядок використання і захисту земель водного фонду[6, с. 171].

Вчені І. І. Митрофанов та А. М. Притула безпосередній об’єкт досліджуваного злочину визначають як суспільні відносини, що забезпечують установлений порядок раціонального використання, зняття та перенесення поверхневого (ґрунтового) шару земель водного фонду.

В свою чергу, безпосередній об’єкт злочину поділяється на види, оскільки чимала кількість злочинів, у тому числі й злочин передбачений ст.2392КК України, мають по декілька безпосередніх об’єктів. В теорії кримінального права досить поширена триступенева класифікація багатооб’єктних злочинів “по горизонталі”, яка дозволяє поділити безпосередній об’єкт на: 1) основний; 2) додатковий, котрий у свою чергу поділяється на: а) обов’язковий та б) факультативний.

Так наприклад, в контексті досліджуваного складу злочину законодавцем насамперед під охорону поставлено суспільні відносини у сфері охорони довкілля, тобто визначено основний безпосередній об’єкт. Одночасно метою є й охорона власності й системи господарювання, що в свою чергу виступає додатковим безпосереднім об’єктом.

Додатковий обов’язковий безпосередній об’єкт сприяє правильній кваліфікації злочинів і відмежуванню одного злочину від іншого, встановленню соціально-політичної суті злочину, визначенню тяжкості наслідків, які настали чи могли б настати. Характерною його ознакою є те, що в багатьох випадках він самостійний і завжди потребує кримінально-правової охорони.

Додатковим факультативним безпосереднім об’єктом злочину визнаються суспільні відносини, які цей злочин в деяких випадках порушує та допомагає правильно кваліфікувати злочинні діяння.

Таким чином, встановлення безпосереднього об’єкта злочину має важливе значення для встановлення характеру та ступеня суспільної небезпечності злочину; безпосередній об’єкт є необхідним елементом складу злочину за яким найчастіше проводиться розмежування злочинів, оскільки в більшості випадків об’єкт злочину є тим елементом складу злочину, котрий притаманний тільки одному злочину; безпосередній об’єкт злочину, як і родовий, необхідний для систематизації злочинів; правильне встановлення об’єкта злочину забезпечує правильну класифікацію злочинів.

Корнякова Т.В. серед вище перерахованих об’єктів окремим видом виділяє видовий об'єкт злочину, до таких складів злочинів відносить і злочин, передбачений ст. 2392 КК України. Так, Корнякова Т.В. визначає, що безпосередній об'єкт незаконного заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах є складним, тому що об'єднує основний безпосередній об'єкт та додаткові факультативні об'єкти. Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, які забезпечують екологічну безпеку у сфері використання земель водного фонду як складової літосфери [1, с. 132].

З вище викладеного аналізу об’єкту незаконного заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах встановлено, що об’єкт даного злочинного посягання є доволі складним та розгалуженим, а отже детальне його вивчення науковцями сприятиме належному розумінню та застосуванню даної норми на практиці, а також ствердженню правового суспільства.




Література:

1. Корнякова Т. Об’єкт посягання і система злочинів у сфері навколишнього природного середовища / Т. Корнякова // Право України. – 2009. – № 2. – С. 132.

2. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і доп. – Х. : Право, 2010. – С. 270.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України : 5-те вид., переробл. та доповн. / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Юрид. думка, 2010. – С. 754–755.

4. Нетеса Н. Питання щодо видового та безпосереднього об’єктів порушення правил охорони або використання надр (ст. 240 КК) / Н. Нетеса // Юрид. Україна. – 2010. – № 8. – С. 105.

5. Дроваль О.М. Правовий режим водного фонду земель [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Pravo/ 21456.doc.htm.

6. Матвійчук В. К. Кримінально-правова охорона навколишнього середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) : монографія / В. К. Матвійчук. – К. : Азимут-Україна, 2005. – С. 171–172.

7. Злочини проти довкілля : навч. посіб. / І. І. Митрофанов, А. М. Притула. – Суми : Університ. кн., 2010. – С. 52–55; 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота