ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

24.05.2021 18:57

[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право. Трудовое право и право социального обеспечения]

Автор: Копець Іван Олександрович, студент 2 курсу, Волинського національного університету імені Лесі Українки


Інтелектуальна власність, як і будь-який інший вид власності, часто є об`єктом протиправних дій з боку третіх осіб і відповідно потребує правового захисту. Згідно із законодавством України, право інтелектуальної власності включає в себе особисті немайнові права (право на визнання людини творцем об`єкта інтелектуальної власності та ін.) і майнові права (право на використання об`єкта інтелектуальної власності, право дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню та ін.). Обсяг прав на об`єкт інтелектуальної власності визначено нормативно-правовими актами, зокрема, Цивільним кодексом України та відповідними законами.

Очевидно, що для захисту прав інтелектуальної власності, перш за все, необхідно цими правами володіти, а також мати документальне підтвердження своїх прав (патент, свідоцтво, ліцензійний договір тощо.). Існує дві форми захисту права інтелектуальної власності:

- юрисдикційна;

- неюрисдикційна [1 c. 202].

У разі юрисдикційної форми захисту, особа, права якої порушено, може звернутися за захистом своїх прав в спеціально уповноважені державні органи, наприклад, суд і ін. Тобто, захист прав інтелектуальної власності здійснюється із залученням державних органів. У разі неюрисдикційної форми захисту, особа, права якої порушено, самостійно здійснює дії по захисту своїх прав без залучення державних органів. Такими діями може бути, наприклад, повідомлення порушника про вчинення ним правопорушення з пропозицією вирішення спору шляхом переговорів. Стаття 19 ЦКУ України передбачає самозахист цивільних прав. Особа має право на самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань. Самозахистом визнається застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, та характеру дій, якими ці права порушені, і не можуть суперечити вимогам закону. Способи самозахисту можуть обиратися особою або визначатися законом, іншими правовими актами чи договором. Ця форма самозахисту у відносинах авторства на практиці трапляється в поодиноких випадках. І хоча вона є дещо малозначущою, та все ж не може ігноруватися, бо стаття 55 Конституції України гарантує кожному невід’ємне право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи.Обрання способу захисту залежить від багатьох критеріїв, у тому числі від виду об’єкта права інтелектуальної власності, цілей, яких правовласник бажає досягти та обставин, за яких вчинено правопорушення.

Неюрисдикційна форма захисту є більш дешевою, однак, менш ефективною, ніж юрисдикційна. Часто, слідом за повідомленням порушника про правопорушення, правовласник, права якого порушуються, змушений подавати позов до суду в результаті ігнорування правопорушником повідомлення про порушення ним прав. Ефективний захист прав інтелектуальної власності може забезпечити кваліфікована допомога професіоналів. Згідно з Цивільним кодексом України (п. 2 ст. 432) можливі наступні способи захисту прав інтелектуальної власності судом:

- застосування невідкладних заходів щодо попередження порушення права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

- припинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт яких або експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

- вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;

- вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;

- застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об`єкта права інтелектуальної власності.

Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення. 

Сфера інтелектуальної власності має свої особливі проблеми. При цьому захист права інтелектуальної власності не є винятком. Фінансова ситуація в країні і її динамічність за останні роки дуже сильно позначилися на розвитку всієї галузі. Якщо порівнювати сучасні показники і ті, що були в кінці 1990-х років, то можна сказати, що кількість авторів зменшилася на третину. Велика частина зареєстрованих і отриманих ліцензій спрямована на продукцію, яка пов`язана з лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. Якщо говорити за права інтелектуальної власності на об`єкти електроніки, медицини або сільського господарства, то це поодинокі випадки реєстрації [3, c. 188].

Крім того, в Україні дуже низькі показники експорту. Це пов`язано з тим, що в країні не найприємніші умови для інвесторів і підприємців. Державні показники приблизно в 10 разів менше середньосвітового значення. Те ж саме стосується і показників щодо кількості реєстрованих винаходів. З кожним роком це значення тільки зменшується. Наприклад, на період з 2014 по 2017 рік кількість заявок на реєстрацію становило приблизно 2 500. У 2020 році ця значення вже було на позначці 2 102. Для того, щоб можна було проаналізувати всю проблему, наведемо приклад. Так, в Америці щороку уповноважений орган отримує близько 300 000 заявок на реєстрацію [2, c. 69]. 

Експерти вважають, що для поліпшення ситуації, в першу чергу, необхідно розробити ефективну систему захисту інтелектуальної власності та авторських прав в Україні. Однак слід зазначити, що дана проблема стосується не тільки України. Це питання хвилює також і світове співтовариство. Тому, з юридичної або комерційної ситуації ця тема переростає в політичну проблему, яка впливає на світове економічне становище, що, в свою чергу, викликає гостру необхідність в вирішенні цих проблем.

Сьогодні, згідно зі статистикою, у всьому світі активно діє більше, ніж 4 мільйони патентів, а кількість нових заявок збільшуються щороку. Світова система врегулювання захисту інтелектуальної власності сформована, а перед Україною стоїть велике завдання – стати однією зі складових цієї світової структури. Для цього необхідно дотримуватися певних стандартів, правил, а також стежити за світовими тенденціями. Велику роль в цьому питанні зможе зіграти вступ України до Європейського Союзу. Однак, як уже було згадано, не менш важливим залишається питання створення власної системи захисту прав інтелектуальної власності, яка дасть можливість інвесторам, підприємцям і авторам розвивати сферу інтелектуальної власності в Україні.

Отже, ефективна боротьба з порушенням прав інтелектуальної власності  передбачає проведення цілого ряду дій. Варто пам`ятати, що превенція від порушень та захист від неправомірних дій зловмисників має здійснюватися постійно задля забезпечення ведення стабільного бізнесу, а також недопущення/мінімізації повторних порушень та зменшення розміру збитків.

Список використаних джерел:

1. Дахно І. І. Право інтелектуальної власності. 2-ге вид. Київ: Центр навчальної літератури. 2016. 202 с.

2. Солощук М. Введення в інтелектуальну власність (тема 1) Інтелектуальна власність. 2020. № 1. С. 69–77.

3. Цыбулев П. Н. Оценка интеллектуальной собственности. Учебное пособие. Киев: Институт интеллектуальной собственности и права. 2020.  188 с.

________________ 

Науковий керівник: Чубоха Надія Федорівна, доцент, Волинський національний університет імені Лесі Українки



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота