ПОНЯТТЯ ВОЄННОЇ ПАРАДИГМИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПОНЯТТЯ ВОЄННОЇ ПАРАДИГМИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

26.10.2023 16:09

[2. Юридические науки]

Автор: Дутчак Остап Ігорович, аспірант І року навчання кафедри публічного права, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича



Вступ. В українській науці податкового права домінуючим методологічним інструментом його пізнання продовжує залишатися так званий підхід. В етимології сучасної української мови його зміст тлумачиться як сукупність способів, прийомів розгляду чого-небудь, впливу на кого-що-небудь, ставлення до кого-, чого-небудь [1, c. 968]. Він дозволяє найефективніше поглянути на досліджуване явище в цілому, «схопити» його панорамно у найочевидніших зовнішніх ознаках та найістотніших властивостях, виділити серед останніх системоутворюючу, побачити загальні тенденції розвитку податкового права. До недоліків підходу як прийому пізнання явищ дійсності зазвичай відносять його низьку евристичну спроможність щодо розкриття природи пізнавальних явищ, його глибинних якісних характеристик та найрізноманітніших особливостей.

Виклад основних результатів дослідження. Наразі найпоширенішим серед вищезазначеного виду пізнавальних інструментів є етатистський (позитивістський) підхід, який позиціонує податкове право як право держави, а його найупізнаванішим представником в Україні є, на нашу думку, М.П.Кучерявенко [2].

Світоглядним та інструментальним антиподом етатистського підходу виступає новий для українських дослідників податкового права антропосоціокультурний підхід. Він позиціонує податкове право як право людини (особи). Найяскравішим представником цього підходу серед вітчизняних вчених, що досліджують податкове право, є Р.О.Гаврилюк [3].

Оскільки податкове право України являє собою еклектичну суміш державоцентристських і людиноцентристських начал, його нерідко пізнають за допомогою поєднання евристичних спроможностей обидвох вищезазначених підходів. Хрестоматійним прикладом останнього може бути аналіз податково-правової доктрини України П.Пацурківським та О.Савкіною [4]. 

Однак податково-правова дійсність за своєю природою спонтанна, як і право в цілому. Вона нерідко під кумулятивним впливом внутрішніх причин і зовнішніх чинників здійснює такі карколомні кульбіти та зазнає таких глибинних якісних змін в періоди проходження нею точок власної біфуркації, що жоден із класичних підходів до її пізнання, окремо взятий, не спроможний їх пояснити. Так ставалося з податковим правом і його пізнанням багаторазово, коли історія кидала йому інноваційні виклики. Переважно вони були пов’язані з війнами відповідних держав і соціумів за самозбереження. 

До прикладу, дослідник давньогрецького податкового права зокрема та давньогрецьких публічних фінансів міст-полісів періоду елліністичних війн професор Прінстонського університету США Ангелос Ханіотіс резонно звернув увагу на те, що під час вищезазначених подій податки для громадян полісів трансформувалися за їх правовою природою із доброчинних пожертвувань у найголовніший публічний обов’язок перед полісом. У зв’язку з цим дослідження їх правової природи зумовили необхідність переакцентування автором сенсу аксіологічного підходу із пізнання внутрішньої мотивації платників давньогрецьких податків на з’ясування їх зовнішньої мотивації – «мотивації серед людей», за його словами [5].

Не менш глибокі якісні зміни сталися у податковому праві України у зв’язку з повномасштабною російсько-українською війною. Якщо спробувати максимально стисло сформулювати їх квінтесенцію, то це був кардинальний перехід від державоцентризму до людиноцентризму в оподаткуванні у поєднанні з кардинальною зміною основоположних пріоритетів держави і платників податків – із альтернативних довоєнних вони трансформувалися в ідентичні безпекові. Держава переслідувала при цьому мету переходу від стану протистояння з платниками податків, що мало місце у довоєнний період, до повної консолідації їх навколо себе на основі принципово нових цінностей – збереження суверенітету та незалежності Української держави та унеможливлення тотального геноциду Українського народу російськими загарбниками. Це було парадигмально інше, у порівнянні з довоєнним, податкове право України. Його квінтесенцію сповна репрезентує Закон України №2120-ІХ від 15.03.2022 р. [6]. Воно вимагає для свого пізнання не традиційних, а адекватних його природі пізнавальних інструментів.

Першим зреагували на цей виклик щодо пізнання «воєнного» податкового права України відомі українські вчені-правники Р.Гаврилюк та П.Пацурківський у своїй статті «Воєнна матриця податкового права» [7]. Запропоноване ними вищезазначене поняття «воєнної матриці податкового права» насправді є продуктивним й евристично спроможним пояснити такі нові явища воєнного податкового права України, як ще більша залежність від держави юридичної конструкції податку, залежність від платника податку такого елементу цієї конструкції, як об’єкт оподаткування та незалежність від них обидвох в умовах воєнного стану функціональної спроможності платника податку виконати свій податковий обов’язок перед державою у вищезазначених умовах. Вельми резонним є і їх висновок про те, що опорними конструкціями воєнної матриці податкового права України наразі стали розширення міри свободи держави у сфері податкового права і лібералізація податкового права для платників податків. Разом з тим поняття «воєнної матриці податкового права», на нашу думку, недостатньо акцентує увагу на характері та глибині змін, що сталися у податковому праві України в умовах російсько-української війни – а вони насправді парадигмальні як за змістом, так і за суб’єктним складом. Крім того, традиційно сферою застосування терміну матриця є математичні та технічні науки [1, c. 652].

У суспільних науках спорідненим йому семантично і водночас незрівнянно продуктивнішим для розкриття природи змін, що сталися у податковому праві України в умовах воєнного стану, є термін парадигма. Він уже сам по собі інформує про характер змін, які відбулися у відповідній сфері суспільного життя та допомагає адекватно розкрити їх квінтесенцію [1, c. 884]. Цей термін запровадив у науковий обіг відомий історик науки Т. Кун [8]. Він багаторазово звертався впродовж усього його дослідження структури наукових революцій до інтерпретації поняття парадигми. Основний сенс тлумачення ним цього поняття полягає в тому, що під пізнавальною парадигмою слід розуміти усталений набір інструментів дослідження відповідного (якісно виокремленого) предмету пізнання.

Висновки. На нашу думку, наяву достатні підстави охарактеризувати зміни, які сталися в податковому праві України в умовах воєнного стану у порівнянні з їх довоєнним податковим правом як парадигмальні. Їх квінтесенцією є трансформація етатистської моделі податкового права в людиноцентристську, а також перехід від вимушеного компромісу держави і платників податків до співпадіння їх корінних інтересів у цій сфері. Для пізнання природи цього нового податкового права України ми пропонуємо застосовувати у якості ключового дослідницького інструменту поняття «воєнної парадигми податкового права України», яке є інноваційним для української науки податкового права.

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн. Уклад. і головн. ред. В.Т.Бусел. Київ, Ірпінь: ВТФ «Перун». 2009. 

2. Кучерявенко М.П. Податкове право України: Академічний курс: Підручник. Київ: Правова єдність. 2008. 701 с.

3. Гаврилюк Р.О. Природа податкового права: антропосоціокультурний підхід: монографія. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т. 2014. 636 с.

4. Пацурківський П., Савкінка О. Податково-правова доктрина України: між Скіллою етатизму і Харібдою людиноцентризму. Право України. 2017. №9. С. 192-204.

5. Angelos Chaniotis. War in the Hellenistic World. A Social and Cultural History. Oxford: Blackwell Publishing. 2005. 336 p.

6. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану. Закон України №2120-ІХ від 15.03.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text 

7. Руслана Гаврилюк, Петро Пацурківський. Воєнна матриця податкового права України. Право України. 2023. №4. С. 106-123.

8. Кун. Т. Структура наукових революцій. Київ: Port-Royal, 2001. 228 с.

____________________

Науковий керівник: Пацурківський Петро Станіславович, доктор юридичних наук, професор, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота