ДО ПИТАННЯ ПРО ВИДИ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СТЯГНЕНЬ ЩОДО АДВОКАТА - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ДО ПИТАННЯ ПРО ВИДИ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СТЯГНЕНЬ ЩОДО АДВОКАТА

14.05.2014 20:39

[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal executive law. Court organisation. Law enforcement agencies, public prosecutor’s and public defender’s offices]

Author: Іванів Андрій Романович, студент юридичного факультету, спеціалізація «Адвокатура» Київського національного університету імені Тараса Шевченка


З прийняттям нового Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» [1] правове регулювання адвокатури, прав та гарантій здійснення адвокатської діяльності зазнало докорінних змін. Не було виключенням і регулювання притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Новим законом, зокрема, визначено перелік видів дисциплінарних  стягнень, що можуть бути застосовані до адвоката. Обрання виду дисциплінарного стягнення повинне відповідати принципу справедливості та співмірності вчиненому дисциплінарному проступку.

Актуальність обраної теми дослідження полягає у необхідності вдосконалення та подальшого теоретичного обґрунтування переліку та сутності дисциплінарних стягнень щодо адвоката. 

Так, при прийнятті рішення у дисциплінарній справі про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарна палата КДКА також вирішує питання про застосування певного виду дисциплінарного стягнення. 

Відповідно до статті 35 Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Попередження, яке дисциплінарні органи можуть застосувати до адвоката за результатами розгляду справи, носить характер правового впливу на свідомість винного. З одного боку воно не несе будь-яких обмежень щодо правопорушника. З іншого - створює негативну характеристику особи, бо свідчить про її неналежний професійний рівень. 

Зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року є більш суворим заходом, пов’язаним з обмеженням професійних прав правопорушника. Застосування такого стягнення може негативно вплинути не тільки на авторитет адвоката, але й на його матеріальний стан, адже в цей період винну особу позбавлено права займатися адвокатською діяльністю.

Позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є крайнім заходом реагування на грубе правопорушення, вчинене адвокатом. У разі застосування зазначеного виду дисциплінарної відповідальності адвокатська діяльність припиняється [3, с.158].

Законодавство України в галузі адвокатури не містить інших видів заходів дисциплінарного впливу та покарань щодо адвокатів.

Разом з цим, досвід зарубіжних країн свідчить, що більш диференційований підхід до вибору стягнення, залежно від характеру проступку і міри вини кожного окремого адвоката, дозволить обирати дисциплінарні санкції до представників цієї професії з високою мірою об’єктивності й адекватності вчиненому проступку. При цьому в зарубіжних країнах чітко визначені умови застосування санкцій до адвокатів дозволяють чітко та справедливо вирішувати питання про застосування заходів дисциплінарного впливу.

Так, наприклад, у Франції, окрім загальних (попередження; догана; тимчасове усунення від виконання адвокатських функцій на термін до трьох років; виключення з адвокатури чи з числа стажистів і позбавлення почесного звання), до адвокатів можуть бути застосовані також додаткові стягнення, а саме: прийняття рішення про гласність покарання або позбавлення адвоката права бути членом відповідної колегії адвокатів протягом певного часу [5, с. 48-49].

У США дисциплінарні органи можуть застосувати до адвоката наступні санкції: позбавлення звання адвоката; тимчасова заборона на практику протягом певного строку, який не перевищує трьох років; призначення за рішенням суду іспитового строку на строк до двох років, протягом якого діяльність адвоката стає об’єктом нагляду Управління асоціації адвокатів (пробація); догана; попередження; реституція (матеріальна компенсація особі, яка зазнала шкоди від дій адвоката).

Крім того, у великій кількості країн, зокрема Великобританії, Данії, Іспанії та Німеччині, серед заходів дисциплінарного впливу на адвокатів передбачено застосування штрафних санкцій, які мають сприяти вихованню адвокатів у дусі поваги до законодавства в галузі адвокатури. У Нідерландах, рада дисциплінарної юрисдикції може зобов’язати адвоката сплатити компенсацію за збитки, завдані його поведінкою [6, с. 90, 4, с.116].

Аналіз зарубіжного  законодавства та дисциплінарної практики України щодо адвокатів свідчить про необхідність доповнення переліку видів дисциплінарних стягнень для більш гнучкого, справедливого та ефективнішого впливу на адвокатів або їх покарання.

Так, близько 30% заяв та скарг, які надійшли до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за 2013 рік, ставлять перед собою кінцеву мету – здійснення реституції [2]. Вказані вимоги або напряму ставляться у заяві, або випливають з їх змісту, зокрема з огляду на предмет скарги про неналежне чи взагалі невиконання адвокатом взятих на себе зобов’язань за договором про надання правової допомоги при отриманні від клієнта або повної суми винагороди або «абонплати». Вказане свідчить про практичну необхідність запровадження дисциплінарного стягнення у вигляді реституції. 

Крім того, ефективним засобом впливу на адвокатів вважається застосування до адвоката штрафних санкцій, які згідно практики європейських країн сплачуються на користь органів адвокатського самоврядування.

Проте, вказані види дисциплінарного стягнення не пропонуються в межах даної роботи лише з огляду на неготовність українського суспільства та відповідних органів до їх справедливого застосування. На жаль, вказане пояснюється рівнем корупції в країні та можливим застосуванням другого з запропонованих видів дисциплінарного стягнення виключено з метою поповнення бюджету органів адвокатського самоврядування.

Як висновок, слід зазначити, що питання дисциплінарних стягнень як заходів впливу на адвоката, який вчинив дисциплінарний проступку потребує подальшого дослідження. Очевидно, що для забезпечення гнучкості та справедливості обрання відповідного заходу, перелік видів дисциплінарних стягнень потрібно розширити, разом з цим вказане питання слід розглядати у зв’язку з реаліями українського суспільства.




Література:

1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI//Голос України, 2012, 08, 14.08.2012 N 148-149. 

2. Архів Кваліфікаційно-дисциплінарної палати Київської області.

3. Коваленко Т. С. Дисциплінарна відповідальність адвокатів : дис. канд. юр. наук : 12.00.10 / Коваленко Тетяна Сергіївна;  НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького.- К, 2010. – 243 с.

4. Коваленко Т.С. Окремі питання дисциплінарної відповідальності адвоката за порушення Правил адвокатської етики його помічником / Т. С. Коваленко // Вісник ЛДУВС № 1. – 2008 р. – С. 113-119.

5. Професія – адвокат. Закон «Про фахову реформу в галузі судочинства та юриспруденції». Декрет «Про запровадження професії адвокат». Переклад з французької / Українська Правнича Фундація. – К. : Право, 1995. – 64 с.

6. Святоцький О. Д. Адвокатура: історія і сучасність / О. Д. Святоцький, В. В. Медведчук. - К. : Ін Юре, 1997. – 320 с. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота