ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІСЛАМСЬКИХ БАНКІВ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІСЛАМСЬКИХ БАНКІВ

01.12.2015 21:39

[Section 6. Banking. Money, finances and credit]

Author: Стойка Вікторія Степанівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів і банківської справи ДВНЗ «Ужгородський національний університет»


Основна ідея роботи ісламського банку полягає в тому, що, оскільки, гроші – це не товар, то вони не можуть збільшуватися тільки через те, що були надані у вигляді позики. Фактично всі операції у фінансових установах, які працюють за принципами шаріату, здійснюються на основі розподілу відповідальності та дольової участі обох сторін – тієї, яка бере позику, і тієї, яка надає позику. Тобто кредитор може розраховувати на отримання доходу тільки в тому випадку, якщо гроші, вкладені в економіку, створили реальну добавлену вартість. Нагорода банку або вкладника не є гарантованою, а є похідною від прибутку бізнесу. Природно, що банк відкриває рахунки, на яких акумулює засоби вкладників і ними фінансує підприємців. Однак, замість сплати традиційного відсотка, підприємець ділить отриманий прибуток з банком, а той, в свою чергу, з вкладником. Очевидно, що за такого стану речей, ісламські банки абсолютно зацікавлені в успішності справи боржника та одержанні ним прибутку, а тому обирають позичальників з максимальною ретельністю. Мусульманський банкір приймає рішення про надання кредиту в першу чергу на основі вивчення перспектив проекту, який пропонується для реалізації, а також ділових якостей позичальника. При цьому ісламські банки не вимагають від клієнта надання застави [2].

Отже, ісламська банківська система, як і будь-яка інша, націлена на отримання прибутку, але головна її відмінність – це методологія і відповідність законам шаріату. Існує визначений набір правил, як саме отримувати прибуток. Фундаментальна відмінність і основний принцип ісламського банку – це взаємний розподіл як витрат і ризиків, так і доходів. В той час як в традиційній системі основний принцип – «гроші роблять гроші». Немає жодних спекуляцій, а прибуток залежить від того, в який сектор вкладено грошові ресурси, і яку частку активів вкладник має право вимагати. Тому є три головні цінності в системі ісламського банку: розвиток підприємництва і підприємницьких якостей; розвиток торгівлі і комерції; здатність принести користь всьому суспільству.

Існують деякі заборони в ісламському банкінгу, пов’язані з законами шаріату: лихварство або позики під відсотки; заробіток на азартних іграх; спекуляції на ринку; гроші ісламських банків не можуть бути використані в аморальних  цілях (торгівля наркотиками, торгівля алкоголем тощо).

Таким чином, ісламський банкінг потребує від фінансових інститутів безпосередньої участі в ризиках проекту, що фінансується, і передбачає розподіл прибутків та збитків за проектом з позичальником грошових ресурсів. Такі вимоги стимулюють ісламські банки приділяти велику увагу оцінці ризиків, пов’язаних з реалізацією майбутнього проекту, та здійснювати моніторинг за використанням позикових коштів. На відміну від західних банківських установ, принципи ісламського банкінгу встановлюють строгу дисципліну що призводить до відсутності безвідповідального кредитування та дозволяє суттєво знизити кредитні ризики [1]. 

Сектор ісламського фінансування є таким, що найбільш стрімко розвивається в глобальній фінансовій системі: він збільшується на 15 – 20% щорічно. Згідно оцінок експертів Управління ісламських фінансових послуг Малайзії, ісламська фінансова індустрія у 2015 р. може збільшити свої активи до 2,8 трлн. дол. США [3].  

Світовими лідерами  інвестиційного ісламського банкінгу є такі країни:

• Іран, де взагалі немає банків західного типу. У 2009 р. на іранські банки припадало 40% загальних активів 100 найбільших ісламських банків, а Bank Melli Iran вважається найбільшим з них. На Іран припадає 235 млрд. дол. США ісламських фінансових активів;

• Саудівська Аравія та ОАЕ, на які припадає більше половини ісламських банківських активів країн Ради зі співробітництва країн Перської затоки;

• Бахрейн, де сконцентровано найбільшу кількість ісламських банків – 35;

• Малайзія, яка вважається інноваційним центром мусульманського фінансового світу і випереджає в розвитку цієї сфери країни Перської затоки практично на десятиліття;

• Великобританія, де проживають понад два мільйони мусульман і яка стала ісламським фінансовим центром на Заході (перший в Європі ісламський банк Islamic Bank of Britain відкрився в Лондоні ще в 2002 році) [3; 4, c. 14].  

В сучасних умовах інститут ісламського банкінгу є тим альтернативним варіантом, який здатен забезпечити потреби бізнесу в капіталі та фінансових ресурсах. Крім того, ісламські банки виділяють кошти для фінансування конкретного проекту і купівлі конкретного активу. Цей факт підтверджує, що надані ресурси не будуть спрямовані на покриття так званих «поточних дірок», які існують  у банках та підприємствах. Навпаки, вони будуть спрямовані у реальний сектор, наслідком чого буде стимулювання розвитку економіки. В умовах поточного економічного спаду цьому слід надавати особливе значення як з точки зору розвитку економіки в цілому, так і з точки зору створення нових виробництв та забезпечення населення робочими місцями. 




Література:

1. В Украине растет интерес к исламским финансовым учреждениям [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://islam.in.ua/ua/tochka-zoru/v-ukrayini-zrostaie-zacikavlenist-islamskimi-finansovimi-ustanovami 

2. Галицкая О. Как работают исламские банки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://umma.ua/ru/article/article/Kak_rabotayut_islamskie_banki/1626

3. Миловзоров А. Экономика по шариату избавит мир от кризисов [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://www.utro.ru/articles /2012/06/27/1055471.shtml

4. Чугаєв О.А. Ісламський банкінг та його фінансові інструменти в контексті концепції потенційної моделі фінансової системи / О.А. Чугаєв, А.В. Чередниченко // Економічний часопис – ХХІ. - № 3 – 4. – 2011. – с. 13 – 16.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота