СУЧАСНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЇХ ВИКОРИСТАННЯ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СУЧАСНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

19.05.2017 11:45

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Гачик Карина Іванівна, студентка 4-го курсу, Фінансово-економічний факультет, Одеський національний економічний університет, м. Одеса


Господарювання  в ринкових умовах свідчить, що витрати є найважливішим об'єктом управління на підприємстві, тому вдалий вибір методів та моделі управління витратами забезпечить можливості його подальшого розвитку та зростання конкурентоспроможності.  

Світова практика свідчить, що основним засобом побудови ефективного менеджменту підприємства є система управління витратами. Проблема постійного пошуку шляхів оптимізації розміру витрат та забезпечення їх планового рівня призвела до виникнення безлічі методів управління витратами, серед яких можна виділити найвідоміші: «директ-костинг», «стандарт-костинг», «таргет-костинг»,«кайзен-костинг», «СVР-аналіз», «кост-кілинг», «бенчмаркінг витрат»,  «LСС-аналіз» тощо. 

Варто розмежовувати поняття «методи обліку» - ті, методи, які використовуються для визначення собівартості продукції (робіт і послуг) та «методи управління» – ті, що необхідні для зменшення витрат [7, c.19]. Вивчивши та проаналізувавши літературу, на нашу думку до методів обліку необхідно віднести «директ-костинг», «стандарт-костинг» та «absorption-костинг».

В рамках «директ-костингу» розраховується точка беззбитковості, досліджуються можливості сегменту ринку і прийняття рішення щодо визначення обсягів продукції [1]. Метод передбачає створення самостійної системи внутрішнього управлінського обліку на середніх і великих, зі складною внутрішньою структурою, крупносерійним або масовим типом виробництва, підприємствах.  Доцільніше використовувати данний метод в умовах депресії та інфляції, ніж в умовах підйому економіки, адже при умовах депресії керівник більше контролює змінні витрати, ніж постійні. При цьому здійснюється оперативний контроль і за постійними витратами. У даному випадку для контролю за собівартістю використовуються стандартні, нормативні затрати, тобто «директ-костинг» поєднують  зі «стандарт-костингом», основою якого є підрахунок очікуваних витрат. Очікувані витрати визначають на основі норм і нормативів, до яких підприємство повинно прагнути. При відхиленні встановлених параметрів, необхідно вивчати причини цих відхилень і вживати заходів для приведення керуючої системи в стандартну, в норму. Система «стандарт-костинг» в рамках зарубіжного досвіду спочатку застосовувалась на машинобудівних підприємствах, а потім — в інших галузях промисловості для обчислення собівартості продукції, контролю за виробництвом і управління ним. Для України рекомендовано для використання промисловим підприємствам з масовим виробництвом.

«Absorption-костинг» виник в 30-х рр. ХХ ст. в США. Особливістю методу є те, що прямі витрати відносять безпосередньо на собівартість окремих видів продукції на підставі первинних документів, а непрямі витрати розподіляють за конкретними обєктами на основі бази розподілу. Доцільно використовувати, якщо  на підприємстві проводиться тільки один або кілька продуктів, але в невеликому обсязі; сума загальновиробничих витрат істотно змінюється від періоду до періоду; при наявності довгострокових контрактів на виконання певного обсягу робіт [4].

Наступну групу методів слід віднести до категорії «методи управління», оскільки в них йдеться про цілеспрямовані дії, які проводяться менеджерами з живими чи неживими об’єктами з однією метою – зменшити витрати.

Метод «таргет-костингу» - застосовується на етапі проектування нового виробу або модернізації продукції, яка досягла за етапами життєвого циклу стадії старіння [1].  Ефективно застосовувати в компаніях інноваційних галузей до яких належить і машинобудування, зокрема автомобілебудування. На українських підприємствах основна перешкода впровадження методу — це відсутність ефективної і досконалої системи управлінського обліку, інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень.

Наступний метод – «кайзен-костинг» виник у Японії і набуває дедалі більшого поширення на підприємствах США та Європи. Він передбачає вдосконалення і зниження витрат,  в якому мають брати участь усі працівники - менеджери і робітники, що дає можливість зменшити непродуктивні витрати. Переважно застосовується в галузях економіки з довготривалим життєвим циклом продукції. Цей метод ідейно схожий з «таргет-костингом» [2].

 «Метод ABC» базується на поділі витрат на основі їх структурування за критеріями важливості для створення продукції таким чином: група А — найсуттєвіші витрати (не менше 50 %); група В — суттєві витрати (не менше 25 %); група С — інші витрати (не перевищує 25 % всіх витрат).

Інший метод – «бенчмаркінг витрат» передбачає пошук еталонних підприємств-лідерів,  з метою  порівняння з власним та переймання його найкращих методів роботи. 

«CVP-аналіз» надає змогу швидко оцінити обсяг продажу продукції і її вплив на прибуток. Він ґрунтується на зіставленні трьох величин – витрат підприємства, доходу від реалізації й отримуваного прибутку, що має забезпечити беззбитковість діяльності або запланований фінансовий результат

Метою «кост-кілингу» є максимальне зменшення витрат без шкоди для його діяльності й перспектив розвитку. Так, «кост-кілинг» передбачає скорочення витрат, що обмежено залежать від підприємств. Мінімізація цін у рамках «кост-кілингу» можлива через участь підприємства в тендерах, жорсткий тиск на постачальників, зменшення ланцюга руху сировини, пошук нових постачальників або оптимізацію структури наявних.

 Сутність методу  «LCC-аналіз»  полягає у розрахунку витрат за етапами життєвого циклу продукції і застосовується при стратегічному управлінні, охоплюючи період в декілька років. Україні цей метод доцільно застосовувати на тих підприємствах, які виробляють нестандартний асортимент продукції [6]. 

«Метод VCC» розглядає ланцюжок споживчої вартості, зокрема, передбачає аналіз витрат, що знаходяться поза сферою прямого впливу підприємства. Застосовується в стратегічному управлінні витратами. Особливістю «методу VCC» є дотримання 2-х умов: високого рівня кваліфікації управлінського персоналу та працівників обліково-аналітичних служб на підприємстві, де застосовується даний метод.

Для вдалого вибору методу управління витратами, необхідно визначити, якою є мета підприємства та досягнення яких цілей воно прагне. Виходячи з даної інформації, можливо підібрати дієву та результативну модель управління:

1. Вихід на нові ринки - метод VCC, LCC-аналіз, таргет-костинг, CVP-аналіз, бенчмаркінг витрат;

2. Закріплення на існуючих ринках - бенчмаркінг витрат, кайзен-костинг; 

3. Зростання прибутку в короткостроковому періоді - метод АВС, кост-кіллінг; 

4. Зростання прибутку в довгостроковому періоді - Таргет-костинг, кайзен-костинг;

5.  Підвищення конкурентоспроможності підприємства за рахунок низьких витрат і відповідної низької ціни - метод VCC, таргет-костинг, бенчмаркінг;

6.  Випуск нової продукції і виведення її на новий або існуючий ринок - LCC-аналіз, таргет-костинг [3].

Розглянувши та проаналізувавши основні зарубіжні методи обліку та управління витратами, можемо зробити висновок, що для вибору існуючих моделей управління витратами, необхідний індивідуальний підхід.

Зараз українські підприємства переважно використовують класичні, традиційні методи обліку, такі як калькулювання собівартості продукції з повним розподілом витрат, не приділяючи гідної уваги зарубіжному досвіду.  Обираючи найкращий метод, керівництву необхідно провести детальні дослідження на своєму підприємстві майже з усіх питань його діяльності. Отже, від правильно обраного методу або їх сукупності залежить ефективність управління витратами. 




Література:

1. Грицай О. І. Застосування методів управління витратами в інноваційній діяльності підприємства / О. І. Грицай // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2011. – № 720 : Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – С. 9–15. – Бібліографія: 10 назв.

2.Дороженко Л. І. Сучасні методи обліку витрат у контексті зарубіжного досвіду / Л. І. Дороженко // Держава та регіони. Сер. : Економіка та підприємництво. - 2014. - № 2. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drep_2014_2_15

3. Погорелов Ю.С. Предпочтение в выборе методов управления затратами/ Ю.С. Погорелов// Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005 - №2(14). С. 142-152. Режим доступу: http://www.pmdp.org.ua/

4. Потій В.З., Куліш Г.П. Теоретичні підходи до управління витратами підприємства / В.З. Потій, Г.П. Куліш // Формування ринкової економіки: наук. зб. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана"; [відп. ред. О. О. Бєляєв.]– 2013. – Вип. – 29. – С. 357-370.

5. Пустова І. В. Методи управління витратами в сучасних умовах: ефективність застосування, переваги та недоліки / І. В. Пустова // Інвестиції: практика та досвід. - 2013. - № 11. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2013_11_12

6. Рогатюк О.В. Методи управління витратами на вітчизняних підприємствах / О.В. Рогатюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/2_K AND_2011/

7. Сльозко Т. Методи обліку витрат чи методи управління витратами: проблеми дифініцій / Т. Сльозко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2013. - № 4. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/boau_2013_4_4

______________________

Науковий керівник: Іоргачова Марія Іванівна, кандидат економічних наук, старший викладач, Одеський Національний Економічний Університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота