ОКРЕМІ ПИТАННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ І ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМИ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ ЄС У 2015-2017 РР. - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОКРЕМІ ПИТАННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ І ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМИ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ ЄС У 2015-2017 РР.

14.05.2018 21:38

[Section 8. Intellectual property and its protection. Informational law]

Author: Гоменюк Анастасія Олександрівна, студентка 2 курсу ОКР «Магістр», спеціальності «Право інтелектуальної власності» Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Актуальність даної теми зумовлена тим, що паралельно з реформою системи охорони інтелектуальної власності в Україні на рівні Європейського Союзу протягом 2015-2017 років також проходила реформа сфери охорони прав на торговельні марки. При цьому новий проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності», зареєстрований у Верховній Раді України за №5699 від 23.01.2017 р. (далі – проект Закону №5699) [4], станом на сьогодні вже не повністю відповідає нормам законодавства Євросоюзу, передбаченим новими Регламентом (ЄС) 2017/1001 Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2017 року про торговельну марку Співтовариства (далі - Регламент) [1] та Директивою № 2015/2436 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2015 року про зближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок (далі - Директива) [2].

Перш ніж перейти до аналізу основних змін, запропонованих новими актами ЄС, та аналізу основних напрямків змін українського законодавства у відповідності до реформованого законодавства ЄС у сфері охорони торговельних марок, варто наголосити на тому, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо поступової адаптації національного законодавства до acquis communautaire відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (далі – Угода про асоціацію з ЄС), що набула чинності 1 вересня 2017 року. При цьому оскільки Україна не є членом Європейського Союзу, обсяг норм, що підлягають обов’язковій прямій імплементації до законодавства України обмежується виключно положеннями вказаної Угоди. Однак враховуючи  євроінтеграційні орієнтири України та аналізуючи зміни, запропоновані проектами актів у сфері охорони інтелектуальної власності, варто відзначити, що має місце більш широкий підхід до гармонізації українського законодавства, що виходить за межі положень Угоди та передбачає імплементацію норм директив та регламентів ЄС. Такий підхід вважаємо досить слушним, адже для забезпечення належного рівня правової охорони інтелектуальної власності відповідно до стандартів Європейської Спільноти адаптація законодавства України має відбуватися з комплексним урахуванням норм Угоди, спеціальних норм європейського законодавства та відповідної практики Суду ЄС.

В загальному можна виділити три основні напрямки, на які була спрямована реформа сфери охорони торговельних марок в Європейському Союзі: 

- розширення переліку можливих для реєстрації знаків шляхом перегляду умови щодо графічного відтворення знаку, що дозволяє реєструвати нетрадиційні торговельні марки, такі як мультимедійні, звукові або ольфакторні; 

- деталізація умов правової охорони та регламентація використання сертифікаційної марки як знаку, що може отримати правову охорону на території Європейського Союзу;

- процедурні вимоги, що зокрема, стосуються застосування права пріоритету, передачі торговельної марки.

Окрім того, пунктом 36 Преамбули Директиви 2015/2436 передбачено, що процедура реєстрації торговельних марок для держав-членів має відбуватися за одними й тими ж правилами, регламентують процедуру реєстрації єдиної ТМ Спільноти [2]. Передбачається, що це зробить порядок реєстрації для будь-якого заявника у будь-якій з держав ЄС більш прозорим та доступним. А отже, з метою створення найбільш оптимальних умов для функціонування спільного ринку українське законодавство має враховувати дану вимогу Директиви та забезпечити максимальну відповідність та доступність реєстрації ТМ для заявників.

Зупиняючись на окремих змінах, запропонованих новими Директивою та Регламентом, перш за все варто приділити увагу скасуванню вимоги щодо графічного відтворення знаку. Відповідно до статті 3 Регламенту зареєстрованим може бути будь-який знак, що може бути представленим у будь-якій технічно можливій формі, за умови, що вона може бути відтворена в реєстрі у будь-який чіткий, ясний, самодостатній, легкодоступний, зрозумілий та об’єктивний спосіб з тим, щоб надати можливість компетентним органам і громадськості визначити ясно і чітко предмет та межі охорони такого знаку [1]. Дана норма видається надзвичайно доцільною з огляду на практику реєстрації знаків та постійне розширення об’єктів, які виробники можуть використовувати з метою вирізнення своєї продукції. А отже вважаємо необхідним врахувати це положення при реформуванні законодавства України у сфері торговельних марок.

Окрім того, як зазначено вище, однією з новел нового Регламенту є включення сертифікаційних марок до знаків, що можуть бути зареєстровані на території ЄС в якості торговельної марки (статті 27,28 Директиви). Такі позначення мають відкритий характер для використання (їх власником є не виробник продукції, а організація або установа, що визначає певні стандарти якості продукції й яка може дозволити маркування таким знаком своєї продукції тим виробникам, чиї товари відповідають встановленим вимогам), причому головною функцією даної марки є гарантійна, а не розрізняльна. Таким чином, видається доцільним передбачити можливість реєстрації сертифікаційної торговельної марки та умов її використання в законодавстві України.

Зміни, запроваджені реформою законодавства Європейського Союзу у сфері торговельних марок зачепили також умови надання правової охорони знакам. Зокрема, відповідно до статті 3 Регламенту 2017/1001 та статті 4 Директиви (ЄС) 2015/2436 не повинні бути зареєстровані торговельні марки, які складаються з або відтворюють в своїх суттєвих елементах більш раннє найменування сортів рослин, зареєстроване відповідно до законодавства Союзу або національного законодавства, або міжнародних угод, стороною яких є Союз або зацікавлена держава-член, що передбачає охорону прав на сорти рослин, і які стосуються сортів рослин того самого або близькоспоріднених видів. Дана норма покликана забезпечити баланс охорони прав власників різних об’єктів інтелектуальної власності та упередити їх порушення, а отже буде важливим розглянути її включення до законодавства України. Зокрема, на це звертає увагу Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції у своєму висновку щодо проекту Закону України №5699 [3, c.5].

Що ж стосується процедурних змін, то вони стосуються, зокрема, заяви про пріоритет. Відтепер вона має подаватися разом із заявкою на торговельну марку Європейського Союзу, а супроводжуючі документи для підтвердження права пріоритету мають бути подані протягом трьох місяців з дати подання заявки (стаття 4 Регламенту). Ще однією важливою новелою процедурного характеру є розширення положення щодо заборони реєстрації торговельної марки агентом або іншим представником особи на свою користь (стаття 13 Директиви). У випадку такої реєстрації, його власник може тепер вимагати її передачі, на відміну від визнання її недійсною. Це значно спрощує та удосконалює механізм захисту прав на торговельні марки. Таким чином, зазначені норми видається також доцільним розглянути в контексті включення до національного законодавства. 

Проаналізувавши основні зміни, що відбулися в праві ЄС у сфері правової охорони торговельних марок, приходимо до наступних висновків. Проект Закону №5699 не враховує ряд положень Директиви (ЄС) 2015/2436 та Регламенту 2017/1001. Водночас на даний момент Україна відповідно до зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС повинна внести зміни до національного законодавства лише в межах положень зазначеної Угоди. Проте з метою проведення якісної та повноцінної гармонізації українського законодавства видається доцільним доопрацювання проекту Закону з включенням до нього ряду нових положень Регламенту та Директиви, що зокрема, стосуються скасування вимоги щодо графічного відтворення знаку, уточнення умов реєстрації, правової регламентації сертифікаційної марки та ряду процедурних особливостей.

Література:

1. Commission Implеmenting Regulations (EU) 2017/1431 of 18 May 2017 laying down detailed rules for implementing certain provisions of Council Regulation (EC) No 207/2009 on the European Union trademark, Official Journal of the European Union, 8.8.2017, L 205/39 [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/

2. Directive (EU) 2015/2436 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2015 to approximate the laws of the Member States relating to trade marks [Електронний ресурс] // Official Journal of the European Union, 23.12.2015, L 336/1 – Режим доступу до ресурсу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32015L2436 

3. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності» № 5699 від 23.01.2017 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60982

4. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності» № 5699 від 23.01.2017 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60982



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота