ОПТИМІЗАЦІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ АМОРТИЗАЦІЇ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОПТИМІЗАЦІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ АМОРТИЗАЦІЇ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

31.05.2018 20:54

[Section 4. Accounting, analysis and audit]

Author: Федорова Ірина Володимирівна, аспірант кафедри Бухгалтерського обліку та аудиту, Одеський національний економічний університет


Амортизація нематеріальних активів (далі – НМА) – ділянка обліку, яка значно відрізняється від амортизації інших складових такої групи, як необоротні активи. Дані об’єкти обліку, крім того факту, що не мають уречевленої форми,  досить специфічним чином впливають на процес виробництва та отримання економічних вигід підприємством. Отже, здійснення амортизаційних витрат НМА та вибір відповідного методу є непростим та відповідальним завданням.

Над дослідженням шляхів оптимізації амортизації нематеріальних активів працювали такі науковці, як Бобкова О.О., Калюга Є.В., Кондрашова Т.М.,  Турко М.О., Ясишена В.В., та інші видатні вчені. Попри значний обсяг напрацювань з даного питання, ряд аспектів залишається неоднозначним.

Перш за все, необхідно визначитися з тим, на які об’єкти нематеріальних активів взагалі необхідно нараховувати амортизацію, адже згідно п. 25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (далі – П(С)БО 8) та § 107 Міжнародного стандарту фінансової звітності 38 «Нематеріальні активи» (далі – МСФЗ 38), НМА, строк корисного використання яких неможливо визначити, амортизації не підлягають. Іншими словами, керівництво підприємства має підстави вважати, що термін отримання економічних вигід від використання нематеріального активу не є обмеженим. [1,2]

Василенко О. наводить такий приклад НМА з невизначеним строком корисного використання: безстрокова ліцензія, щодо якої підприємство не обмежує строк корисного використання. Отже, розподіл вартості придбаного активу та її компенсація не будуть мати місця. [3]

Бєлова Н. з даного приводу робить слушне зауваження: той факт, що амортизація по безстроковим ліцензіям не нараховуються, є невигідним для платників податку на прибуток, адже базу оподаткування не можна зменшити на суму відповідних амортизаційних відрахувань. [4]

Варто зауважити: можливі випадки, коли підприємство має достатньо підстав самостійно обмежити строк корисного використання такого об’єкту, зважаючи на те, що даний різновид ліцензійної діяльності буде проваджуватися протягом конкретного періоду часу, а не безкінечно. 

В іншому разі, обидва зазначених автори пропонують звернути увагу на останній абзац п. 26 П(С)БО 8, який для нарахування амортизації на об’єкти НМА допускає застосування строків корисного використання, визначених податковим законодавством. Такий термін може бути обраний підприємством самостійно, але не менше 2 років та не більше 10 років для нематеріальних активів, щодо яких згідно правовстановлюючих документів не визначений строк корисного використання. Відповідну інформацію наведено у  останньому абзаці п. п. 138.3.4 ПКУ. Однак, для підприємств, що складають фінансову звітність, керуючись міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, такої можливості не передбачено. [5]

Василенко О. та Бєлова Н. обопільно схиляються до думки, що не варто встановлювати нереально короткий строк корисного використання для безстрокової ліцензії (та інших НМА без конкретного терміну експлуатації), окрім випадків, коли насправді планується її використання менше максимально допустимого умовного терміну. У протилежному випадку автори рекомендують визначити строк корисної експлуатації, рівний 10 рокам. 

Вітчизняний та міжнародний стандарти обліку нематеріальних активів наводять переліки факторів, які необхідно враховувати при визначенні точного строку корисного використання НМА. Дані чинники відображені у таблиці 1.

Аналізуючи дані, наведені нижче, можна  помітити, що деякі критерії, запропоновані П(С)БО 8, були розроблені на основі відповідного міжнародного стандарту. Зокрема, такий чинник, як передбачуваний моральний знос, може розглядатися як складова більш змістовного, на наш погляд, критерію «характерний життєвий цикл активу», адже життєвий цикл нематеріального активу включає в себе не тільки стадію експлуатації (на якій починається власне моральне старіння), а й розробку, патентування, впровадження у виробництво, використання, вибуття НМА. Отже, варто підсумувати, що МСФЗ 38 висвітлює більш розширений та детальний перелік критеріїв, які, на нашу думку, дозволяють точніше розрахувати термін корисної експлуатації НМА.

Табл.1

Чинники визначення строку корисного використання НМА





Що стосується обрання найбільш ефективного шляху нарахування амортизації на НМА, П(С)БО 8 рекомендує користуватися п’ятьма методами, наведеними у П(С)БО 7 «Основні засоби» у той час, як МСФЗ 38 визначає всього три: прямолінійний, метод зменшення залишку та метод суми виробів. Проаналізувавши наукові висновки вітчизняних науковців з даного приводу, маємо змогу стверджувати: у ході обліку за вітчизняними стандартами найбільш доцільним є використання прямолінійного, виробничого методу та методу зменшення (або прискореного зменшення) залишкової вартості, що по суті відповідає тим, що рекомендовані МСФЗ 38.



Застосування прямолінійного методу регламентоване п. 27 П(С)БО 8 у тому разі, коли умови отримання майбутніх вигід неможливо визначити. Також даний метод рекомендує використовувати Бразілій Н.М. щодо згаданих вище ліцензій, а також знаків для товарів і послуг, прав на користування, адже, на думку автора, вони взагалі не підлягають моральному старінню. [6]



На думку Зябрєвої О.В., прямолінійний метод доцільно використовувати стосовно тих НМА, які чутливі до технічного старіння, тож термін їхньої корисної експлуатації є коротким і завжди обмеженим. Таке нарахування амортизації слід здійснювати до того часу, поки компанія не доведе необхідність застосування іншого методу. [7]



Протилежним є справедливе твердження Ясишеної В.В.: основним недоліком прямолінійного методу амортизації НМА є саме неврахування морального зносу об’єктів, адже їх вартість розподіляється на собівартість та витрати рівномірно. [8]



У даному випадку ми згодні з результатами досліджень Бразілій Н.М., яка стверджує, що доречно встановлювати найкоротший строк корисного використання та «найшвидший» метод амортизації для нематеріальних активів на зразок комп’ютерних програм, тобто тих, які значним чином реагують на зміни технологій. Відповідними методами є метод зменшення залишкової вартості та прискореного зменшення залишкової вартості, при чому останній є більш зручним, враховуючи необов’язковість визначення ліквідаційної вартості, адже даний показник прирівнюється до нуля, якщо: не існує невідмовного зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання; не існує активного ринку щодо такого активу і немає підстав очікувати, що вказаний ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання об’єкта. 



Стосовно НМА, які прямо пов’язані з обсягом виробленої продукції, логічно використовувати  виробничий метод амортизації. До таких активів Бразілій Н.М. відносить ліцензійні угоди, в яких чітко обумовлено об’єм виробництва за даною ліцензією, а Зябрєва О.В. – винаходи, сорти рослин, породи тварин, комерційні таємниці, комп'ютерні програми. Стосовно таких активів строк корисного використання доречно трактувати як кількість одиниць виробленої продукції чи подібних одиниць, що їх суб'єкт господарювання очікує отримати від активу. Такий варіант передбачений МСФЗ 38.



Очевидно, що кожен із зазначених вище методів має свої недоліки. Наприклад, для виробничого методу це складність встановлення обсягу продукції, яка була виготовлена за допомогою даного конкретного нематеріального активу. Для прискорених методів – сприяння збільшенню ціни на виготовлену продукцію, що може вплинути на зниження попиту й відповідно на зниження прибутків від її реалізації.



Таким чином, обрання найбільш доцільного методу амортизації нематеріальних активів потребує ретельного вивчення особливостей їх обліку та врахування кожного нюансу майбутньої експлуатації з метою недопущення викривлення фінансових показників діяльності підприємства в цілому.



Література:



1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів N  627 від 27.06.2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99.



2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 "Нематеріальні активи" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 929_050.



3. Василенко О. Ліцензії в обліку: що? де? коли? [Електронний ресурс] / Ольга Василенко // Податки та бухгалтерський облік. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2016/november/issue-89/article-22882.html?search=&text_article=



4. Бєлова Н. Лицензия стала бессрочной: как учесть ее стоимость? [Електронний ресурс] / Наталія Бєлова // Податки та бухгалтерський облік. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://i.factor.ua/journals/nibu/2015/may/issue-38/article-7783.html



5. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://portаl.rаdа.gov.uа/.



6. Бразілій Н.М. Облік і аудит нематеріальних активів: дис. кан. ек. наук : 08.00.09 / Бразілій Наталя Миколаївна – Київ, 2007.



7. Зябрєва О. В. Проблемні аспекти обліку амортизації нематеріальних активів / О. В. Зябрєва // Управління розвитком. - 2013. - № 17. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2013_17_13



8. Ясишена В.В. Методичні аспекти амортизації нематеріальних активів / В.В. Ясишена //Ефективна економіка. [Електронний ресурс]. – 2014. - №9. - Режим доступу: http://economy.nayka.com.ua



_______________________________




Науковий керівник: Лоханова Н.О., доктор економічних наук, професор, Одеський національний економічний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота