СУЧАСНИЙ РИНОК ІТ-ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ В УКРАЇНІ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СУЧАСНИЙ РИНОК ІТ-ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ В УКРАЇНІ

28.06.2018 16:30

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Кундель Наталія Володимирівна, студентка, Рівненський державний гуманітарний університет


Динамічний розвиток інформаційних технологій призвів до утворення нової сфери діяльності – ІТ-індустрії, яка за останні два десятиліття досягла стрімкого розквіту та заполонила увесь світ. ІТ стали невід’ємною частиною сучасного життя і займуть значне місце в суспільстві майбутнього.

В Україні ІT-галузь розвивається швидко й стабільно – середнє річне зростання становить близько 20%. Згідно з оприлюдненими даними, які наводить Асоціація IT Ukraine протягом 2015 року українська IT-індустрія заробила на експорті своїх послуг і товарів 2,5 млрд. доларів, 2016 – 3,2 млрд. доларів, що вивело галузь на третє місце за обсягом валютних доходів, та 2017 – 3,6 млрд. доларів (3,34% від ВВП України). Прогнозують, що дана цифра у 2018-му становитиме 4,5 млрд. доларів, а до 2025-го сягне позначки 8,4 млрд. доларів [1]. За даними міжнародних організацій, Україна у 2014 р. займала четверте місце у світі за кількістю сертифікованих ІТ-спеціалістів (після США, Індії, Росії), а також входила до основних тридцяти місць розташування для передавання замовлень на розроблення програмного забезпечення [2]. 

Отож, ІТ-індустрія є найдинамічнішим сегментом вітчизняної економіки, попит на спеціалістів зростає, а серед фахівців можна зустріти прогноз, за яким до 2020 року кожна третя вакансія на ринку праці буде з цієї сфери. Тому дедалі частіше молодь прагне опанувати ІТ-професії та поєднати своє майбутнє з даною галуззю, оскільки вона характеризується стрімкими темпами розвитку та перспектив, високими зарплатами, цікавими проектами та комфортними умовами праці.

В ІТ-галузі існує стереотип, за яким всі айтішники – це виключно програмісти, а ІТ вважається більш чоловічою сферою діяльності, аніж жіночою. Але це далеко не так. Дана галузь об’єднує в собі досить багато різнопланових професій, в тому числі й “нетехнічних”, тому останніми роками спостерігається збільшення кількості жінок, зайнятих ІТ-індустрією. Кількість спеціалістів-жінок в українському ІТ-просторі за останні 7 років зросла з 7%  до 20%. І хоч чоловіків все ще переважаюча більшість, подібна тенденція однозначно тішить [3]. 

Поряд з найбільш відомою професією програміста (Software Engineer) у сфері ІТ виділяють також тестувальників (QA Engineer), менеджерів проектів (Project Manager), бізнес-аналітиків (Business Analyst), сисадмінів (Sysadmin), дизайнерів (Designer), архітекторів ІС (System Architect), спеціалістів з ІТ-продажів (Sales Manager), фахівців з ІТ-безпеки (Security Specialists), аналітиків даних (Data Analyst/Data Scientist) консультантів з ІТ-підтримки (Support), менеджер з персоналу (HR) тощо.

Перспективи кар’єрного зростання ІТ-спеціалістів не обмежені. Це може бути як зростання «по горизонталі», тобто розширення повноважень, ступеня відповідальності й глобальності завдань, так і «по вертикалі», коли спеціалісту на кожному з етапів розвитку присвоюються «тайтли»: Junior, Middle, Senior та Lead, які визначають його професійний рівень. Окрім цього не відкидається і можливість перекваліфікуватися з однієї ІТ-професії в іншу, при чому остання може бути пов’язана як з попередніми напрямками роботи, так із  суміжними або ж взагалі докорінно іншими. 

Асоціація «ІТ Україна» визначила, ТОП-5 ВНЗ за кількістю випущених ІТ-спеціалістів: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут (16,7 %), Дніпровський національний університет ім.. О. Гончара (5,2 %), Київський національний університет ім. Т. Шевченка (4 %), Харківський національний університет радіоелектроніки (3,6 %) та Національний університет «Львівська політехніка» (3,4 %) [4]. Однак, закінчення того чи іншого навчального закладу не є гарантією працевлаштування у даній сфері, тому для підвищення конкурентоспроможності випускників вишів їм необхідно займатися самоосвітою, вивчати спеціалізовану літературу, відвідувати тренінги та курси, стежити за останніми новинами та тенденціями ІТ-індустрії, щоб покращувати свої професійні навички та гідно представляти себе на ринку праці. 

На території України у різних містах виділять 16 ІТ-кластерів, де зосереджена велика кількість спеціалістів. П’ятірку лідерів очолюють Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ та Одеса. Саме у них розташовані офіси найбільших ІТ-компаній України – EPAM (налічує 5500 спеціалістів), SoftServe (4863 особи), Luxoft (3920 чоловік), GlobalLogic (3367  фахівців), Ciklum (2456 людей) [5].

Розмір заробітної плати айтішників залежить від рівня та посади спеціаліста, регіону та досвіду роботи. Заробітні плати розробників також різняться в залежності від мови програмування, яку вони використовують. Найпопулярнішими мовами програмування в Україні є Java (23% ринку), JavaScript (16%), C# (15%). На 4-му місці PHP (13%) з великим відривом від Python (7%). Програмування на C++ займає 5% ринку, далі йдуть Ruby (4.5%), Swift та Objective-C. Замикає десятку найбільш популярних мов – Scala (1.5%), випередивши C та 1C [6].

В 2017 році на ІТ-ринку праці найчастіше шукали спеціалістів рівня Middle (40% від загального найму), Senior і Junior – 30% і 24% відповідно. Найпопулярнішими технологіями серед компаній-учасників опитування були QA (Manual і Automation), Java, .NET, JavaScript та C++ [7]. Крім цього спеціалісти прокоментували, які фахівці користуються попитом цього року, серед них DevОps, Java, JavaScript, .NET, QA, Big Data та Data Scienсе спеціалісти, при чому запити будуть на фахівців різних рівнів – від  Lead до Junior.

Ринок ІТ-індустрії України розвивається швидкими темпами, а інформаційна технічна революція і надалі продовжує інтегруватися у всі сфери людського життя, тому в подальшому з’являтимуться нові проекти та технології, а отже попит на спеціалістів цієї сфери зростатиме і надалі.

Література:

1. Експерти назвали основні факти про IT-індустрію України [Електронний ресурс] // Інформатор. – Режим доступу: https://informator.news/eksperty-nazvaly-osnovni-fakty-pro-industriyu-ukrajiny/.

2. Баранова К. К., Статистика розвитку ІТ-ринку в Україні [Електронний ресурс]  / К. К. Баранова // Кіровоградський національний технічний університет. – 2016. – Режим доступу: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/4111/1/36_ SCIENCE-PRODUCTION_XLIX.pdf.

3. Український ІТ-простір і жінки: хто, де і скільки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://lviv.com/lab/zhinky-v-it/.

4. Інфографіка. Українська IT-індустрія: загальні дані та професійний профіль спеціалістів [Електронний ресурс] // Сайт асоціації «IT України». – Режим доступу: http://itukraine.org.ua/news/infografika-ukrayinska-it-industriya-zagalni-dani-ta-profesiynyy-profil-specialistiv.

5. ТОП-50 IT-компаний Украины, январь-2018: рост 13% за год и переход порога «5000 специалистов» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dou.ua/lenta/articles/top-50-jan-2018/.

6. Рейтинг языков программирования № 8: Java по-прежнему доминирует, но доля рынка начала сжиматься [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dou.ua/lenta/articles/language-rating-jan-2017/?from=salary_report.

7. Яких спеціалістів шукали в 2017 і на кого є попит у 2018. Бліц з ІТ-компаніями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dou.ua/lenta/articles/recruiting-2017/.

__________________________

Науковий керівник: Хомич С.В., кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики, Рівненський державний гуманітарний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота