ЗНАЧЕННЯ ТЕОРІЇ СТОЛПЕРА-СЕМЮЕЛСОНА В АНАЛІЗІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЗНАЧЕННЯ ТЕОРІЇ СТОЛПЕРА-СЕМЮЕЛСОНА В АНАЛІЗІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

01.11.2018 14:55

[Section 10. World economy and international economic relations]

Author: Молоко Ірена Ростиславівна, Львівський національний університет імені Івана Франка


Розглядаючи модель зовнішньої торгівлі Гекшера-Оліна-Семюелсона, Вольфганг Столпер і Пол Семюелсон опублікували в 1941 році спільну статтю під назвою «Протекціонізм і реальна заробітна плата» [1]. Як і будь-які інші новаторські праці стаття В. Столпера і П. Семюелсона, де була викладена основа теорії Столпера-Семюелсона, не одразу завоювала прихильність редакторів журналів. У своєму листі-відмові П. Семюелсону Пол Хомен, редактор наукового журналу The American Economic Review, зазначив, що ця «блискуча теоретична робота» є лише «дуже вузьким дослідженням формальної теорії». Проте вже через півроку В. Столпер та П. Семюелсон отримали позитивну відповідь від Урсули Хікс, редактора провідного економічного видання The Review of Economic Studies [2, с.9].

Велика кількість учених продовжили аналізувати міжнародну торгівлю, опираючись на теорему Столпера-Семюелсона. Теоретичні праці, у тому числі кілька написаних П. Семюелсоном [3, 4, 5, 6], систематично досліджували надійність результату теореми, дещо пом’якшуючи вихідні положення теореми. Одним важливим питанням, яке В. Столпер і П. Семюелсон підняли в своїй статті, але не піддавали детальному аналізу було те, наскільки дієвим є висновок теореми поза спеціальним світом двох товарів та двох факторів? Як підсумовує В. Етьє (1984) [7], теорема Столпер-Семюелсона справджується не лише у «невиключному» сенсі. За великої кількості товарів і великої кількості факторів, принаймні один фактор має шанс однозначно виграти від торгівлі, і принаймні один фактор має шанс однозначно програти. Основне значення оригінальної теореми таким чином зберігається: навіть коли вільна торгівля загалом спричиняє зростання національного доходу, деякі фактори можуть програти за відсутності компенсації. Але визначення характерних переможців і переможених стає складнішим, і припущення, побудоване на основі 2×2, може виявитися ненадійною вказівкою. Е. Лімер (1994) [8] демонструє невдачу у випадку 3×3 кількома правдоподібними узагальненнями оригінальної версії теореми Столпера-Семюелсона. Наприклад, не обов'язково правильним є те, що дефіцитні фактори виробництва програють від торгівлі.

Далі постає питання, наскільки добре передбачення теореми можуть пояснити досліджувану поведінку в політичній сфері. Чи поводяться власники факторів виробництва на голосуванні чи лобіюванні так, ніби вони вірять теоремі Столпера-Семюелсона? С. Магі (1980) [9] продемонстрував, що конкурентна модель «специфічних факторів», з двома галузево немобільними факторами і одним мобільним фактором, більше відповідає лобіюючим положенням праці та капіталу. У ретроспективі, такий результат не повинен дивувати. Теорема Столпера-Семюелсона опирається на ідеальну мобільність фактора в країні, і таким чином її наслідки найкраще розглядати як довгострокові тенденції [2, с.10]. 

Незважаючи на сотні або можливо навіть тисячі академічних праць, джерелом натхнення для яких стала стаття Столпера-Семюелсона, її реальне значення може дещо відрізнятися. Пов'язуючи ціни продукції з винагородами від факторів, В. Столпер і П. Семюелсон заповнили важливу прогалину в моделі загальної рівноваги. Разом з іншими основними елементами моделі Гекшера-Оліна спрощена версія В. Столпера і П. Семюелсона стала важливою частиною інтелектуального набору інструментів кожного міжнародного економіста і тепер її можна знайти в кожному підручнику з міжнародної торгівлі. Проста модель Гекшера-Оліна забезпечує просту відповідь на безліч питань. Дану модель продовжують використовувати для дослідження важливих питання політики, що стосуються розподілу доходів. 

Наприклад, Р. Лоуренс та М. Слотер (1993) [10] використали теорію Столпера-Семюелсона, щоб порівняти зміни цін через зростання міжнародної конкуренції і через несиметричні технологічні зміни для альтернативного пояснення зростаючої розбіжності між заробітною платою кваліфікованих і некваліфікованих робітників. Допоки економісти виявлятимуть жвавий інтерес у поділі національного доходу серед факторів виробництва, доти актуальною буде теорема Столпера-Семюелсона [2, с.11]. 

Завдяки теоремі Столпера-Семюелсона було встановлено глибокий зв'язок між розвитком зовнішньої торгівлі та розподілом доходів всередині країни, чого не можна було зробити з допомогою попередніх теорій, враховуючи лише специфічні для кожного сектора економіки фактори.

Отже, можна стверджувати, що теорія Столпера-Семюелсона є надзвичайно дієвим інструментом аналізу впливу лібералізації торгівлі на ціни факторів виробництва. Незважаючи на досить жорсткі припущення теореми Столпера-Семюелсона та неодноразові результати досліджень, які її спростовують, дана теорема дозволяє прослідкувати взаємозв’язок між міжнародною торгівлею та розподілом доходу всередині країни та виявити багато інших важливих закономірностей. 

Література:

1. Stolper W. Protection and Real Wages / Wolfgang Stolper, Paul A. Samuelson // Review of Economic Studies. – 1941. – № 9(1). – P. 58-73

2. McCulloch R. Protection and Real Wages: The Stolper-Samuelson Theorem / R. McCulloch // Samuelsonian Economics and the 21st Century. – 2005. – 14 p. 

3. Samuelson Paul A. The Gains from International Trade / Paul A. Samuelson // Canadian Journal of Economics and Political Science. – 1939. – № 5(2). – P. 195 205 

4. Samuelson Paul A. International Trade and the Equalisation of Factor Prices / Paul A. Samuelson // Economic Journal. – 1948. – № 58(320). – P. 163 184. 

5. Samuelson Paul A. International Factor-Price Equalisation Once Again / Paul A. Samuelson // Economic Journal. – 1948. – № 59(234). – P. 181 197. 

6. Samuelson Paul A. Tribute to Wolfgang Stolper on the Fiftieth Anniversary of the Stolper-Samuelson Theorem / Paul A. Samuelson // in Deardoff and Stern, eds.// Economic Journal. – 1994. – P. 339-342.

7. Ethier Wilfred J. Higher Dimensional Issues in Trade Theory / Wilfred J. Ethier// in Ronald W. Jones and Peter B. Kenen, eds. // Handbook of International Economics. – Amsterdam: North-Holland, 1984. – Vol. 1. – P. 131-184. 

8. Leamer Edward E. Commemorating the Fiftieth Birthday of the Stolper-Samuelson Theorem / Edward E. Leamer // in Deardoff and Stern, eds.. – 1994.  

9. Magee S. Three simple tests of the Stolper-Samuelson theorem / Magee S. // Issues inInternational Economics. – London: Oriel Press, 1980. – P. 138 – 153. 

10. Lawrence, Robert Z.: International Trade and American Wages in the 1980s: Giant Sucking Sound or Small Hiccup?, / Robert Z. Lawrence, Matthew J. Slaughter. – Brookings Papers on Economic Activity: Microeconomics 2. – 1993. – P. 161-210.

__________________________

Науковий керівник: Гнатишин Марія Андріївна, доцент кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки, Львівський національний університет імені Івана Франка

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота