КЛАСИФІКАЦІЯ БАЗ ЗНАНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

КЛАСИФІКАЦІЯ БАЗ ЗНАНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

26.12.2018 20:36

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Пікалов Юрій Вікторович, aспірант, Черкаський державний технологічний університет


Збільшення кількості програмних продуктів в сфері управління знаннями на підприємстві пов’язано зі збільшенням кількості успішних реалізованих проектів, які забезпечили стійкі переваги підприємствам. Однак, сутнісний зміст такої категорії, як бази знань досі має фрагментарний характер. Тому, уточнення змісту зазначеної категорії має значний практичний інтерес. 

За характером самих знань на підприємстві розрізняють наступні їх види. По-перше, це символічні бази знань. Ці бази знань на підприємстві пов’язані з естетичними атрибутами продуктів, такими як конструкції, зображення та символи, та їх економічним використанням. Зростаюче значення цього типу знань спостерігається на інноваційних підприємствах, де дизайн сприймається як нове джерело зростання, як частина капіталу, заснованого на знаннях, а також через динамічний розвиток нематеріального виробництва, таких як медіа, реклама, дизайн, бренди та мода. Проте, зокрема, в медіа-виробництві знання за якістю часто мають  естетичний характер, а не пізнавальний. В цілому ж цей тип  баз знань часто пов'язаний з глибоким розумінням звичок та норм «повсякденної культури» конкретних соціальних груп [1]. 

По-друге, це синтетичні бази знань, що відносяться до економічної діяльності, де інновації реалізуються, головним чином, завдяки застосуванню нових комбінацій вже існуючих знань. Часто це трапляється у відповідь на необхідність вирішення конкретних проблем, що виникають у процесі взаємодії з клієнтами та постачальниками. 

Наступний вид баз знань - аналітична база знань, що відноситься до економічної діяльності, в якій наукові знання, засновані на формальних моделях та кодифікації. Вхідні дані та виходи у цьому типі баз знань частіше кодифіковані, ніж у інших типах. Як наслідок, робоча сила все частіше потребує досвіду реальних досліджень або навчання в університеті. Створення знань у формі наукових відкриттів та (загальних) технологічних винаходів є більш важливим, ніж у інших типах баз знань, а, отже, інновації є науковими. Важливим напрямком застосування знань є нові фірми та відокремлені компанії, які формуються на основі принципово нових винаходів або продуктів [2]. Крім цього, кожна база знань має свої певні функціональні елементи які можна звести до наступних.

1. Конфігурації налаштування робочого процесу. Параметри налаштування робочого процесу можуть оптимізувати генерацію змісту, а також можливість публікувати електронні листи або інші семантичні атрибути безпосередньо в базах знань, шляхом їх відстеження до адресату. 

2. Дерева рішень. Багато баз знань можуть допомогти створити дерева рішень що дозволяють користувачам (працівникам, клієнтам) усунути власні проблеми та підвищувати продуктивність позиціювання підприємств. 

3. Розширені функції пошуку та перегляду. Функціонування фільтрів пошуку, надають можливості автоматичного пошуку, пошуку природної мови та параметрів індексування пошукової системи. Інтелектуальний пошук відповідає ключовим словам для поширених семантичних запитів, за якими користувачі шукають певну інформацію або дані.

4.Параметри зворотного зв’язку. База знань повинна мати вбудовані параметри зворотного зв’язку, які дозволять користувачам оцінювати релевантність та корисність семантичних конструкцій, а також, якщо необхідно, додавати коментарі [3]. Вищезазначений аналіз свідчить, що на сьогодні існує значна кількість класифікаційних функціональних характеристик баз знань, що складаються з більш ніж одного їх виду та спричиняє значну дискусійність розуміння поняття «база знань». Значна кількість представлених на сьогодні продуктів, які позиціонуються як бази знань, не мають ознак такої категорії. На нашу думку, сутність баз знань на підприємстві пов’язана з акселерацією інноваційних процесів, де здатність підприємств генерувати інновації залежить, насамперед, від людського капіталу. На нашу думку, база знань на підприємстві - це система, яка інтенсифікує інновації через зниження ціни доступу до знань, в першу чергу, для його співробітників. Проте, така точка зору потребує подальшого аналізу та практичного обґрунтування що і є перспективою подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Boschma R. A concise history of the knowledge base literature: challenging questions for future research //New Avenues for Regional Innovation Systems-Theoretical Advances, Empirical Cases and Policy Lessons. – Springer, Cham, 2018. – С. 23-40.

2. Ortona S., Meduri V. V., Papotti P. RuDiK: rule discovery in knowledge bases //Proceedings of the VLDB Endowment. – 2018. – Т. 11. – №. 12. – С. 1946-1949.

3. Blažek J., Kadlec V. Knowledge bases, R&D structure and socio-economic and innovation performance of European regions //Innovation: The European Journal of Social Science Research. – 2018.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота