ПРАВОВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

13.02.2019 16:02

[Section 5. Administrative law. Administrative judicial law. Customs and tax law. Municipal law]

Author: Жадан Володимир Володимирович, старший судовий експерт сектору дослідження зброї відділу криміналістичних видів досліджень Полтавського Полтавський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України


Питання правового регулювання етичної поведінки державних службовців особливого значення набуває в сучасний період, коли в Україні відбулася Революція гідності та прийшла нова влада, а суспільство й країна вкрай потребують прогресивних реформ.

Як зазначають фахівці, світовий досвід свідчить, що етизація державної служби дає можливість гуманізувати суспільні відносини та істотно підвищити ефективність діяльності державних органів. Тому етична підготовка державних службовців є важливим напрямом адміністративних реформ країн Євросоюзу та розвинутих країн світу. Так, за підрахунками канадських учених, у плані реформи державної служби Канади 70 % відводиться на поліпшення культури взаємовідносин і морально-психологічного клімату в державних установах. В адміністрації США основним етичним інститутом є Комітет з урядової етики. Він виконує декілька основних функцій: забезпечує підтримку високих етичних стандартів у середовищі державних службовців, запобігання конфліктам інтересів і їх вирішення, підвищення суспільної довіри до виконавчої влади, надання етичної освіти службовцям (за даними Комітету таку освіту щороку здобувають понад 600 тис. (або 50 %) державних службовців). У Великобританії громадянська служба і сьогодні розглядається як «почесний обов'язок шляхетних людей», як знак довіри до них з боку суспільства [1]. 

В Україні 1 травня 2016 р. набув чинності новий Закон України «Про державну службу», який було прийнято 10 грудня 2015 р. Закон визначає державну службу як публічну, професійну, політично неупереджену діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави [2, ст. 1, ч.1], а державним службовцем визнає громадянина України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби [2, ст. 1, ч.2].

Законодавець доцільно, на нашу думку, серед обов’язків державних службовців, на другу за значенням позицію, відносить обов’язок дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки, якому передує лише обов’язок дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України [2, ст. 8, ч.1].

Важливою та необхідною, як уявляється, є норма Закону України «Про державну службу», якою встановлюється обов’язковість для осіб, призначених на посаду державної служби вперше, публічно складати Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов’язки» [2, ст. 36, ч.1].

Цілком обґрунтовано до обов’язків керівника державної служби щодо забезпечення службової дисципліни, відповідно до ч.2. ст. 63 Закону України «Про державну службу», серед інших, віднесено обов’язок виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки.

Однак, на нашу думку, недоліком зазначеного закону є відсутність у ньому окремого розділу, яким було б системно врегульовано особливості етичної поведінки державних службовців.

На виконання Закону України «Про державну службу» Кабінет Міністрів України 11 лютого 2016 р. Затвердив Постанову № 65 «Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців».

Зазначені Правила регулюють моральні засади діяльності державних службовців та полягають у дотриманні принципів етики державної служби.

Відповідно до Правил, державні службовці у своїй діяльності мають керуватися принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, а саме: служіння державі і суспільству; гідної поведінки; доброчесності; лояльності; політичної нейтральності; прозорості і підзвітності; сумлінності [3, п.2]. Зокрема, служіння державі і суспільству передбачає: чесне служіння і вірність державі; забезпечення державних інтересів під час виконання завдань та функцій держави; сприяння реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина; формування позитивного іміджу держави [3, п.4].

Як уявляється, задекларований суб’єктом правотворчості як провідний принцип служіння державного службовця державі і суспільству, суперечить чинному законодавству. Так, згідно Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами [4, ст. 5, ч.1-2]. 

Конституційний суд України Рішенням від 5 жовтня 2005 р. № 6-рп / 2005 встановив, що в Україні вся влада належить народові і влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України [5, п.1]. 

Окрім того, у вище згадуваній Присязі державного службовця на чільне місце поставлено служіння Українському народові, а не державі. Тому уявляється доцільним здійснити корегування зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України.

Слід також зазначити, що не втратив чинності наказ Головного управління державної служби України від 4 липня 20110 р. № 214 «Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця».

Вказані Загальні правила є узагальненням стандартів етичної поведінки, доброчесності та запобігання конфлікту інтересів у діяльності державних службовців та способів врегулювання конфлікту інтересів. Вони ґрунтуються на Конституції України та Законах України, принципах державної служби, спрямовані на підвищення авторитету державної служби та зміцнення репутації державних службовців, а також інформування громадян про норми поведінки, яких вони мають очікувати від державних службовців [6, п.1.1]. В цілому даний нормативно-правовий акт, на нашу думку, заслуговує на позитивну оцінку, однак він частково застарів, оскільки був прийнятий на виконання вже не чинного (крім статті 37) Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р.

Таким чином, можна зробити висновок, що правове регулювання етичної поведінки державних службовців в Україні тільки опосередковано здійснюється законодавчими нормативно-правовими актами, безпосередньо таке регулювання проводиться згідно з підзаконними нормативно-правовими актами.

На нашу думку, доцільним є прийняття відповідного системного закону про етичну поведінку державних службовців, яким би безпосередньо врегульовувалися зазначені правовідносини. При його прийнятті, як уявляється, слід врахувати положення проекту Закону України «Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування» [7].

Також необхідним є приведення підзаконних нормативно-правових актів у відповідність до чинного Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 р.

1. Верех С.М. Етика поведінки державних службовців: стан, проблеми і шляхи вирішення // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kds.org.ua/blog/etika-povedinki-derzhavnih-sluzhbovtsiv-stan-problemi-i-shlyahi-ih-virishennya

2. Про державну службу: Закон України від 10 грудня 2015 р. № 889-VІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 4. – Ст. 43.

3. Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. № 65 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/65-2016-%D0%BF

4. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к /96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

5. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156 та за конституційним зверненням громадян (справа про здійснення влади народом):  Рішення Констиуційного суду України  від 5 жовтня 2005  р. № 6-рп / 2005  // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-05

6. Про затвердження Загальних правил поведінки  державного службовця: наказ Головного управління державної служби України від 4 липня 20110 р. № 214 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1089-10

7. Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування: проекту Закону України від 10 квітня 2008 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=2362&skl=7



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота