КОРПОРАТИВНИЙ ДОГОВІР: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА КРАЇН РІЗНИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

КОРПОРАТИВНИЙ ДОГОВІР: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА КРАЇН РІЗНИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМ

21.03.2019 19:26

[Section 3. Civil and family law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Author: Лутчин Уляна Андріївна, студентка магістратури, юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Розвиток корпоративного законодавства значно впливає на економіку держави та можливість реалізації суб’єктивних прав та свобод учасників цивільних правовідносин. Наявність в країні розвинених корпоративних відносин дозволило б належним чином не тільки здійснювати захист права власності, а й забезпечити ефективне управління господарськими товариствами, полегшити їм доступ до ринків капіталу на основі впровадження сучасних стандартів корпоративного управління, тобто стимулювати створення реальних умов для сприятливого інвестиційного клімату як найважливішої передумови розвитку національної економіки.

Актуальність даної теми також обумовлюється рядом чинників:

1. Її високою значимістю та недостатньою науковою розробленістю з урахуванням практики правозастосування;

2. Підписанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка містить статтю 387 щодо домовленості сторін зі співробітництва стосовно законодавства про корпоративне управління та перелік директив ЄС, які підлягають імплементації в українське законодавство із зазначенням строків;

3. Лібералізацією валютного контролю та реформуванням валютного регулювання, що у свою чергу спростить процедури транскордонного інвестування;

4. Реформуванням корпоративного законодавства та введенням нових правових конструкцій та механізмів, серед іншого, і корпоративного договору.

Метою роботи є здійснення порівняльного аналізу правового регулювання корпоративних договорів в законодавстві України, законодавствах держав англо-американської правової системи та держав континентальної правової системи.

Починаючи з ХІХ століття, інститут корпоративного договору отримав визнання в багатьох правопорядках і широко застосовувався учасниками юридичних осіб різноманітних організаційно-правових форм. В процесі становлення інституту корпоративного договору на ранніх етапах можна прослідкувати тенденцію невизнання корпоративного договору як інструменту регулювання корпоративних відносин [1].

В англо-американській правовій системі корпоративний договір знайшов своє відображення на рівні позиції судового прецеденту починаючи з 1960-х років [2]. Суди держав континентальної правової системи, у свою чергу, не сприйняли концепцію корпоративного договору в цей період, оскільки в своїх перших рішеннях визнавали корпоративні договори недійсними та такими, що не підлягають виконанню і суперечать публічному порядку. Можна зробити висновок, що такий процес становлення правового інституту корпоративного договору є закономірним для більшості правопорядків [3].

Щодо природи корпоративного договору в межах обох правових систем можна зазначити наступне. У континентальній правовій системі такі угоди мають зобов’язально-правову природу, повинні відповідати закону і статуту. Крім того, обов’язковість договору в цьому випадку поширюється тільки на сторони, а їх предмет обмежується питаннями здійснення права голосу тим чи іншим чином, але не стосується зміни корпоративної структури товариства [4]. На нашу думку, корпоративний договір має специфічну правову природу та може бути виокремлений як самостійний вид договірної конструкції.

Водночас, слід зауважити, що в англо-американській правовій системі це питання залишається дискусійним. Корпоративний договір є елементом системи установчих документів компанії та може породжувати корпоративні права питання. Будучи корпоративним актом, а не цивільно-правовим договором, він є обов’язковим не тільки для його сторін, а й для всіх третіх осіб, що вступають у правовідносини з компанією. При цьому як законодавством, так і судовою практикою встановлено обмеження свободи сторін у визначенні змісту угоди [5]. З іншого боку, деякі науковці зазначають, що такий договір не можна відносити до корпоративних актів [6]. Вважаємо, що враховуючи практику, яка склалась у регулюванні відносин корпоративним договором, його можна визнати корпоративним актом на рівні установчих документів.

Звертаючись до досвіду іноземних правопорядків, встановлено, що головна мета використання корпоративних договорів полягає в ефективному управлінні товариством, а також в усуненні потенційних негативних наслідків, викликаних настанням можливих корпоративних конфліктів.

Як випливає з природи, предмету та змісту корпоративного договору в українському законодавстві, даний договір спрямований на досягнення аналогічних цілей, які ставляться перед таким механізмом в іноземних правопорядках. Природа корпоративного договору в українському праві має зобов'язально-правовий характер. При цьому з урахуванням мети корпоративного договору та опосередкованого регулювання їм корпоративних відносин учасників (акціонерів) господарського товариства з товариством створюється внутрішній корпоративно-правовий ефект, що поширюється на сторони договору. Відсутність зовнішнього корпоративно-правового ефекту пояснюється неможливістю поширити дію корпоративного договору на третіх осіб, за винятком, прямо передбачених законодавством суб’єктів.

Підсумовуючи, можна зазначити, що, хоча українське законодавство входить до складу континентальної правової системи, проте статус та особливості корпоративного договору у певній мірі відрізняються. На думку автора, корпоративний договір в українському законодавстві – це своєрідна компіляція окремих аспектів корпоративних договорів англо-американської, континентальної та національної систем.

В Україні питання правового регулювання корпоративних договорів залишається відкритим, що спричинено диференційованістю підходів до вивчення даної проблеми, а також постійними змінами у сфері державної політики. Крім того, на сьогоднішній день не існує широкого спектру наукових практичних досліджень по даному питанню, що ускладнює його аналіз.

Література:

1. Леус М. В. История становления и развития правового регулирования корпоративного договора / М. В. Леус // Общество: политика, экономика, право. – С. 1-4.

2. Hay R. J., Smith L. A. The unanimous Shareholder Agreement: a new device for shareholder control // Canadian Business Law Journal, vol. 10, 1985; Baglioni A. Shareholder’s agreements and voting power [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ssrn.com/abstract=1092864.

3. Бородкин В. Г. Корпоративный договор в период реформирования гражданского кодекса РФ / Вадим Геннадьевич Бородкин. // Журнал «ЗАКОН». Теория и практика. – 2014. – С. 160–161. http://arbitr.ru/_upimg/39fb2006fd989f9f52e9fb1a6846609b_160-161.pdf.

4. Суханов Е. А. О развитии статуса компаний в некоторых европейских правопорядках / Е. А. Суханов // Вестник гражданского права. – 2009. –№ 2 – С. 266-272.

5. Умиржанова А. Акционерное соглашение: опыт зарубежных стран и Казахстана / А. Умиржанова // Integrites Kazakhstan. – 12.06.2017. – С. 1-11.

6. Осипенко К. О. Правовое регулирование договора об осуществлении прав участников / К. О. Осипенко // Корпоративное право : актуальные проблемы / Под ред. Д. В. Ломакина. – М. : Инфотропик Медиа, 2015. – С. 92-121.


______________________________

Науковий керівник: Бажанов Валентин Олександрович, кандидат юридичних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота