ПРОБЛЕМАТИКА МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМАТИКА МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

06.05.2019 15:07

[Section 2. Constitutional law. Constitutional judicial law. International law]

Author: Федорова Анна Вадимівна, студентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Наразі досить дискусійним та актуальним питанням сьогодення для Європейського Союзу є та залишатимуться проблеми у сфері міграційної політики та перспективи їх вирішення. Події останніх років доволі яскраво констатують факт некерованої хвилі біженців країн Сходу, масштабний рух мігрантів, що створило загрозу національній безпеці держав-членів Євросоюзу. Розглядаючи дану проблему суто у розрізі її виникнення, слід пам’ятати, що спільнота країн Європейського Союзу є могутнім центром, який притягує міграційні потоки. Офіційно питання міграції в ЄС було закріплено Маастрихтським договором, а Лісабонський договір, в свою чергу, пізніше значно розширив сферу повноважень інституцій у контексті міграційної політики.

Варто наголосити на тому, що у просторі ЄС сформувалася стійка міграційна криза, основними аспектами якої є: безпрецедентне зростання масштабів нелегальної трудової імміграції, поява ізольованих іммігрантських етнічних общин та насамперед існування «лояльних» принципів, які спрямовані беззаперечно на захист прав мігрантів. Так, відповідно до ч.2 ст. 3 ДЄС: «Союз надає своїм громадянам простір свободи, безпеки й правосуддя без внутрішніх кордонів, на якому забезпечено вільний рух осіб разом з належними заходами, пов’язаними із контролем на зовнішніх кордонах, притулком, імміграцією та попередженням і боротьбою зі злочинністю». Та ч. 2 ст. 67 ДФЄС закріплює положення щодо забезпечення Союзом відсутності контролю осіб на внутрішніх кордонах та формуванні спільної політики притулку, імміграції та контролю на зовнішніх кордонах на основі солідарності держав-членів та справедливого ставлення до громадян третіх країн. [1] Тож, величезна кількість мігрантів у пошуках кращого життя, подалі від економічної нестабільності, зубожіння, голоду, соціальної несправедливості та проблем, які сьогодні не може, або не бажає подолати міжнародне співтовариство, створюють певні труднощі для урядів держав-члені Євросоюзу з їх вигнання. [2]

Звісно, через те, що відбувся нерівномірний розподіл та навантаження на деякі країни союзу, треба було шукати шляхи вирішення вищезазначеної проблеми, тому Європейська Рада та Комісія розробила принцип квотного розподілу мігрантів, на меті якого всі країни-члени мали брати обов’язкову участь у програмі переміщення, за винятком деяких. [3] Проте, серед країн продовжували палати протиріччя. Втілюючись в «егоїстичне» прагнення захисту власних інтересів, співпраця між державами могла мати лише обмежений характер. [5] Після цього у 2018 році обов’язкові квоти змінили нові принципи міграційної політики, за якими прийняття біженців здійснюється добровільною згодою країн. 

Окрім вищезазначеного, мабуть основними напрямами міграційної політики Євросоюзу слід вважати: посилення зовнішнього контролю незаконного перетину біженцями кордонів держав-членів, запровадження обмежень потоку мігрантів, задля реалізації якого, мають бути прийняті відповідні нормативно-правові документи, уніфікація загальноєвропейського законодавства, створення платформ регіонального розвантаження за межами союзу тощо. [4] 

Таким чином, по - перше, слід враховувати той факт, що такий складний комплексний феномен як міграція, неможливо повністю і всебічно описати, він являє собою доволі тривалий та еволюційний процес, що вимагає постійного моніторингу та корегування. Але, наразі ситуація є такою, що основною метою, яка стоїть перед Європейським Союзом – є встановлення якомого жорстких правил міграційної політики, посилений контроль зовнішніх та внутрішніх кордонів країн задля збереження національної безпеки, уніфікація нормативно-правових актів й створення загальних принципів протидії відповідно до викликаних потреб сьогодення.

Список використаних джерел:

1. Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу з протоколами та деклараціями // Верховна рада України. – 2010. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06 

2. Бондарчук В.В. Європейська міграційна криза та стабільність ЄС/ В.В. Бондарчук// Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. Випуск 2 (02). – 2016. – с. 28-31

3. Солодько А., Фітісова А. Міграційна криза в ЄС: статистика та аналіз політики// Довідкова інформація офіційного сайту Аналітичного центру CEDOS [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cedos.org.ua/uk/articles/mihratsiina-kryza-v-yes-statystyka-ta-analiz-polityky

4. Пак Н.А. Міграційна політика Європейського Союзу: проблеми і перспективи// Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – Х., 2017. - № 6. – с. 54-57.

5. Малиновська О.А. Міграційна політика: теоретичні підходи та напрями наукового аналізу// Демографія та соціальна економіка, 2018. - № 2 – с. 27-37.

____________________________

Науковий керівник: Бойчук Дмитро Сергійович, кандидат юридичних наук, асистент кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота