ВПЛИВ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ НА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ВПЛИВ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ НА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

16.12.2019 20:22

[Section 1. Theory and history of state and law. Law philosophy. History of political and legal studies]

Author: Пермінова Світлана Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Павленко Тамара Анатоліївна, студентка факультету менеджменту та маркетингу, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»


У сучасних умовах державне управління розглядається як соціальне явище, яке постійно розвивається, удосконалюються, а нерідко й кардинально змінюється. Системи управління державою багаті різноманіттям, що вбирають в себе різні підходи до розуміння суті поняття «державне управління», його структури, функцій та принципів. Провідні країни світу прагнуть сформувати таку модель, яка найбільше відповідає основним цілям держави щодо стимулювання матеріального та духовного розвитку громадян. 

Аналізуючи моделі державного управління зарубіжних країн можна виокремити основні, які набули найбільшого значення та поширення, і проаналізувати їх вплив на сучасну українську систему управління. 

За формою правління США є республікою президентського типу, де забезпечується найважливіший демократичний принцип поділу влади за допомогою чітко відпрацьованої і дієвої системи стримувань і противаг [1]. Не зважаючи на те, що Конституція країни найстаріша з достатньо суворими принципами, її зміст і результати є прикладом для вивчення і наслідування. Стабільність Основного закону пояснюють тим, що в цілому дана Конституція відбиває класичні ліберальні погляди на індивідуальну свободу, рівність, власність, представницьку демократію й обмежений уряд. 

Порівнюючи капіталістичну модель Китаю з ліберальною ідеологією Сполучених штатів, спостерігається пряме державне втручання в управління приватними компаніями, основними галузями економіки, банківською сферою. За такого типу державного управління відбувається безпосередній контроль темпів розвитку економіки та вплив на перерозподіл суспільних благ.

Європейська модель управління державною існує як сукупність істотних характеристик, що притаманні більшості країн Європи, де держава відіграє активну роль у забезпеченні добробуту громадян, забезпечуючи високі соціальні стандарти на основі започаткування програм розвитку [2, с. 105]. В структурі бюджетів європейських країн значну частку складають соціальні витрати не лише на адресну допомогу, а, в першу чергу, на створення умов, за яких такої допомоги будуть потребувати найменше громадян. Тобто, державна політика спрямована на стимулювання розвитку соціального ринкового господарства. 

В Україні ж замість переходу від прямого управління економікою до ринкового регулювання, відбулася побудова корумпованої системи, що становить загрозу як національній безпеці, так і світовій спільноті, куди країна прагне увійти. 

Щодо національної моделі державного управління, то її формування відбувається під впливом трьох зовнішньополітичних взаємодій, які склалися історично, зокрема: євразійський напрям (Росія, СНД), європейський (Польща, Західна Європа, США), південно-східний (Балкани, Візантія, Туреччина, країни Сходу). Усі ці країни мають історичні корені, спільні політичні чинники. Україна ж знаходиться в середині цих коренів. За роки незалежності виникла боротьба за вибір одиного з двох напрямів, а саме західного (європейського) і північно-східного (проросійського). Саме на стику геополітичних інтересів цих частин світу і знаходиться Україна, її система державного управління розвивається під впливом функціонування цих суб’єктів та тією чи іншою мірою враховує виклики, які вони породжують [3, с. 37].

Нещодавні президентські та парламентські вибори продемонстрували бажання українців змінити підходи до управління державою. Більшість представників депутатського корпусу також ініціюють кардинальні зміни в роботі уряду. Широкі повноваження парламенту підвищують важливість розробки виборчої системи, оскільки значний період в Україні існувала змішана система, згідно з якою половину парламенту обирали за партійними списками, а іншу - в одномандатних округах, хоча були періоди коли система була повністю пропорційною чи мажоритарною.

Міжнародні партнери, громадські організації висувають ініціативу щодо зміни виборчої системи для того, щоб влада була простішою і доступнішою, що матиме вплив на подальше формування моделі управління. Необхідність кардинальних перетворень у державному управлінні підтримують більше 40% виборців, вітчизняні та європейські експерти, міжнародні партнери, наголошують на тому, що для зміни старої неефективної державної системи недостатньо замінити людей, більш дієвими є заходи щодо змін урядової архітектури, правил взаємодії та процедур для уряду і державних службовців.

Література:

1. Государственное управление в США [Электронный ресурс] - Режим доступа:https://spravochnick.ru/gosudarstvennoe_i_municipalnoe_upravlenie/gosudarstvennoe_upravlenie_v_ssha/ 

2. Державне управління : підручник : у 2 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; ред. кол. : Ю. В. Ковбасюк (голова), К. О. Ващенко (заст. голови), Ю. П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. – К. ; Дніпропетровськ : НАДУ, 2013. – Т. 2. – 324 с.

3. Кудряченко А. І. Геополітика / А. І. Кудряченко, Ф. М. Рудич, В. О. Храмов // К. – МАУП. – 2004. – 296 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота