СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «КОМПЕТЕНЦІЯ» ТА «ЮРИСДИКЦІЯ» МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «КОМПЕТЕНЦІЯ» ТА «ЮРИСДИКЦІЯ» МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН

17.12.2019 21:38

[Section 2. Constitutional law. Constitutional judicial law. International law]

Author: Крамаренко Євгенія Василівна, бакалавр, Університет митної справи та фінансів


Багато правознавців виходять з тотожності використовуваних в Статуті Міжнародного суду ООН понять «компетенція» Суду і його «юрисдикція», причому таке ототожнення проводиться і авторитетними зарубіжними авторами. 

Однак як звертається увага в науковій літературі, для більшої точності слід було б щодо кола повноважень політичних органів вживати термін «компетенція», а не «юрисдикція». Відносно ж Міжнародного суду ООН, то в одних випадках коректно вживати термін «компетенція», а в інших – «юрисдикція».

Так, Статут ООН передбачає положення про «юрисдикції Суду» - і в англійському, і в російській, і у французькому текстах - саме в ст. 36, в якій йдеться про суперечки, порушені у Суді державами (тим чи іншим способом) [1]. А реалізація функцій Секретаріату ООН, в тому числі Генерального секретаря ООН - це не здійснення юрисдикції за змістом Статуту ООН. Навіть Рада Безпеки, згідно Статуту, має позначені цим міжнародним договором повноваження і функції, але не юрисдикцію. Отже, цей підхід обґрунтований не тільки в контексті російської, французької та англійської юридичної мови.

Так, в російському, і в англійському, і у французькому текстах Статуту Суду глава II (ст. 34-38) названа «Компетенція Суду» (Competence of the Court, Compétence de la Cour). У цьому розділі розкривається зміст такої компетенції: тільки держави можуть бути сторонами у справах, що вирішуються Судом; Суд може запитувати у міжнародних організацій інформацію, що має відношення до таких справ; Суд відкритий для держав – учасниць Статуту, і т.д. У тих положеннях про компетенцію Суду, які передбачені в ст. 34 і 35, термін «юрисдикція» взагалі не використовується.

При цьому термін «юрисдикція Суду» є стрижневим для ст. 36 Статуту (в тій же главі II «Компетенція Суду»). Стаття 36 починається зі слів: «До відання Суду відносяться всі справи, які будуть передані йому сторонами»(the jurisdiction of the Court comprises all cases which the parties refer to it). 

Тобто за змістом Статуту поняття «компетенція Суду» юридично не тотожне терміну «юрисдикція Суду»: перше ширше і включає в свій обсяг друге. Питання про юрисдикцію Суду виникає тільки з приводу вирішення спорів між державами, які вирішуються Міжнародним судом ООН, адже щоб винести по спору рішення, треба спочатку встановити, чи підсудний Суду конкретний спір.

Питання про компетенцію Суду може виникнути і в інших випадках: наприклад, коли міжнародна організація надає за своєю ініціативою відповідно до ст. 34 Статуту інформацію, яка, на думку цієї організації, відноситься до справи, що розглядається Судом. Або коли яка-небудь установа, уповноважена робити запит, запитує у Суду консультативний висновок згідно зі ст. 65 Статуту. Питання, за якими запитується цією установою такий висновок, може не мати ніякого відношення до спору держав. Тому в даному випадку не застосовуються положення ст. 36 Статуту про юрисдикцію Суду.

На тлі вищевикладеного не представляється правильним погодитися з професором М. Шоу в тому, що юрисдикція Суду включає в себе «його здатність давати консультативні висновки [2]. Так, консультативні висновки Суду можуть бути пов'язані з конкретним спором держав, але можуть і не бути пов'язані. Відповідно до Статуту ООН консультативні висновки можуть бути запитані «по кожному юридичному питанню»  Радою Безпеки, Генеральною Асамблеєю ООН або - з її дозволу - іншим органом ООН або її спеціалізованою установою (Ст. 96 Статуту ООН). Але ні в Статуті ООН, ні в главі IV Статуту Суду «Консультативні висновки» не використовується термін «юрисдикція Суду». Тобто Суд компетентний, відповідно до Статуту, давати консультативні висновки, але це не «юрисдикція Суду».

Вищезазначена юридична відмінність не настільки значима, однак, коли мова йде про тлумачення та застосування наступних статей в глави II Статуту (ст. 36-38), згідно з якими вирішується питання про підсудність справи Міжнародному суду ООН і про застосовне право, то тут, дійсно, головна вихідна складова компетенції Суду – встановлення його юрисдикції.

Зазначимо, що юрисдикція даного органу носить досить обмежений характер. Згідно ст. 34 Статуту Міжнародного Суду ООН тільки держави можуть бути сторонами у справах, що вирішуюються Судом [1]. Більш того, в силу ст. 36 Статуту юрисдикція Суду носить факультативний характер, оскільки вимагає згоди кожної держави на розгляд справи з її участю. 

При цьому така згода може бути виражена як разово – для даного спору, що вже виник – або ж для багаторазових звернень до Суду (наприклад, згідно з договором, який передбачає врегулювання суперечок в Суді).

Отже, за змістом Статуту поняття «компетенція Суду» юридично не тотожне терміну «юрисдикція Суду»: перше ширше і включає в свій обсяг друге. Питання про юрисдикцію Суду виникає тільки з приводу вирішення спорів між державами, які вирішуються Міжнародним судом ООН, адже щоб винести по спору рішення, треба спочатку встановити, чи підсудний Суду конкретний спір. Питання про компетенцію Суду може виникнути і в інших випадках.

Література:

1. Статут Міжнародного Суду ООН. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Shaw M. 2017. International Law. 8th ed. Cambridge: Cambridge University Press.1033 p.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота