ЗАСОБИ АСТРОТУРФІНГУ ЯК МЕХАНІЗМ ПОШИРЕННЯ «HATE SPEECH» - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЗАСОБИ АСТРОТУРФІНГУ ЯК МЕХАНІЗМ ПОШИРЕННЯ «HATE SPEECH»

18.05.2020 10:31

[Section 2. Constitutional law. Constitutional judicial law. International law ]

Author: Світлична Анна Віталіївна, студентка Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого


В наш час Інтернет очолює засоби маніпуляції суспільною свідомістю, хоча в ньому формуються нові форми соціального спілкування. Саме Інтернет є засобом контролю та управління свідомістю, коли створення публікацій реалізується шляхом перероблення інформації про події чи факти з використанням таких прийомів як підробка фактів, пропаганда, розповсюдження завідомо неправдивої інформації

Астротурфінг – це застосування новітнього сучасного програмного забезпечення або інтернет-користувачів для штучного управління громадською думкою. Використовується для маніпулювання та утиску думки реальних людей на веб-форумах, для організації фальшивих кампаній в Інтернеті. «Всесвітня павутина» здатна ініціювати акти психологічного тероризму-посіяти паніку, ввести в оману, привести до руйнування емоційних і поведінкових установок індивіда. В технології Інтернет-дискусій провідну роль бере на себе «веб-бригад», яка виступає у якості співрозмовника у чаті чи на форумі. «Веб-бригади» – контрольовані замовником Інтернет-користувачі, основна мета яких – формування потрібної замовнику громадської думки та маніпуляція суспільною думкою в Інтернеті.

Система Інтернет-безпеки Websense стверджує, що існує 15 000 сайтів, тематикою яких є ненависть і ворожість, та повідомляє, що кількість таких сайтів протягом 2012-го року збільшилася втричі. 78% респондентів Інтернет-опитування визнали, що регулярно стикаються з ненавистю в мережі. Трьома найбільш вразливими групами є ЛГБТ (70%), мусульмани (60%) і жінки.

Стаття 10 Конвенції застосовується до мережі Інтернет, як засобу спілкування (справа «Делфі АС проти Естонії») незалежно від типу повідомлення і навіть при використанні в комерційних цілях. Однак ЄС виключає її правове застосування щодо «розпалювання ненависті» шляхом застосування ст.17 ЄКПЛ (Зловживання правом) та ч.2.ст.10 та 11 (у випадках, коли «розпалювання ненависті» не спрямоване на підрив фундаментальних цінностей Конвенції). Стаття 17 стверджує, що людина, яка закликає до насильства щодо певних груп не може апелювати до права на вільне вираження поглядів. Проте і на разі залишається проблемними питання пов’язані з «Мовою ворожнечі», оскільки відсутня загальновизнана концепція щодо визначення «мови ворожнечі» та її розмежування з свободою вираження поглядів.

Інтернет відкрив нові способи говорити, нові можливості казати щось більшій кількості людей. Однак обмежень того, що ми можемо говорити, в Інтернеті набагато менше, ніж поза ним: ми можемо висловлювати в Інтернеті ті речі, що ми не наважилися б сказати публічно в «реальному» світі. Якщо мова ненависті офлайн — це факт, яке суспільство визнає і знаходить шляхи вирішення, то невже мова ненависті в онлайн-просторі має залишитися поза нашою увагою?

Справа «Делфі АС проти Естонії» була першою справою, в якій Суд відповідальність оператора комерційного інформаційного порталу була встановлена в результаті образливих коментарів, розміщених користувачами. В цьому рішенні Велика палата потім встановила критерії для визначення того чи є відповідальність у Делфі АС за коментарі, опубліковані користувачами порталу. Суд взяв до уваги наступне: - характер діяльності оператора; - обставини виникнення матеріалу та коментарів (опубліковану компанією-заявником на його порталі); - характер коментарів, що розглядаються (чи були вони проявом «мови ворожнечі); - недостатність заходів, прийнятих компанією-заявником для негайного видалення образливих коментарів після опублікування (вони залишались на лінії протягом шести тижнів); 

Інша справа, яку розглядав суд «Угорська асоціація провайдерів інтернет-контенту» і компанія Index.hu Zrt проти Угорщини щодо опублікованої статті, під якою інтернет-користувачі залишили образливі коментарі. Проте на відміну від справи Делфі, у с п. 65 справи суд зазначив, що коментарі «не були протизаконними і не спрямовані на розпалювання ненависті і не містили заклику до насильницьких дій». Однак, суд наголосив на тому, що внутрішньодержавні органи проігнорували можливість встановлення осіб, що були авторами подібних коментарів і не провели необхідних попереджувальні заходи, щодо уникнення подібних публікацій та видалення коментарів.

На даний момент, платформи-гіганти YouTube, FAcebook, Twitter використовує штучний інтелект для розпізнавання та виявлення «мови ворожнечі». Незважаючи на такі зусилля з боку обох компаній, проблема розпізнавання «мови ворожнечі» є доволі складною та вимагає залучення все більше ресурсів. 

Маніпуляція свідомістю за допомогою подачі інформації поступово замінила собою фізичне насильство, що тривалий час вважалося єдиним засобом правління. Тому це э основним поштовхом для подальшого врегулювання даного питання. Зокрема; - створення єдиного визначення «мови ворожнечі», розробка тесту або критерії її визначення; - врегулювання на законодавчому рівні відповідальності інтересне-провайдерів, власників сайті та авторів коментарів та публікацій, щодо «мови ворожнечі»; - доповнення критеріїв виробленим ЄС щодо якості законів пов’язаних з Інтернетом. Та оскільки «веб-бригади» та «боти» набувають широкого поширення, то ці питання потребують негайної уваги, оскільки їх діяльність  пов’язана з впливом на свідомість соціуму та часто несуть в собі насильницькі заклики та поштовхи до розпалювання ворожнечі.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота