ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ

26.10.2020 10:46

[Section 5. Administrative law. Administrative judicial law. Customs and tax law. Municipal law]

Author: Кузь Тетяна Володимирівна , викладач кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права, юридичного факультету Західноукраїнського національного університету


Розробка пропозицій щодо удосконалення механізму діяльності органів юстиції насамперед вимагає суттєвого аналізу зарубіжного досвіду в цій галузі. Дослідження організаційної структури, основних тенденцій та сфер діяльності іноземних регіональних органів юстиції дозволить розробити інноваційні, організаційні та правові заходи щодо вдосконалення організаційного механізму українських регіональних органів юстиції. 

Звичайно, вартий уваги досвід великих західних країн (США) та Західної Європи (Великобританія, Франція, Німеччина) з високим ступенем правової культури та ефективними правовими системами, в яких також відбуваються процеси реформування політичної та правової системи і які, також зустрілися з багатьма проблемами, схожими із сучасними українськими. 

Для початку пропонуємо розглянути організаційну структуру органів юстиції Сполучених Штатів Америки. Міністерство юстиції Сполучених Штатів (англ. United States Department of Justice, Justice Department) – департамент федерального уряду США, створений для забезпечення виконання законів та здійснення правосуддя. Очолює United States Department of Justice, Justice Department Генеральний прокурор США [1; с.261].

Організаційна структура Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки складається з відповідних підрозділів: 1) антимонопольний; 2) цивільний; 3) цивільно - процесуальний; 4) кримінальний; 5) навколишнього середовища та природних ресурсів; 6) управління; 7) національної безпеки; 8) податків. 

Інших структурних підрозділів: 

1) Комісія з врегулювання іноземних вимог; 2) Інтерпол, національне центральне бюро США; 3) Комісія з помилувань; 4) Відділів (відділ правового радника; відділ законодавства; відділ розробки політики; відділ громадських справ; відділ з помилування; відділ міжгромадних договорів; відділ юстиції; відділ професійної відповідальності; відділ розвідувальної політики і нагляду; виконавчий відділ прокурора (атторнея) США; інспекція опікунів; відділ  інспектора; відділ внутрішнього контролю; підпорядковані відділи департаменту юстиції США (кримінальне управління і цивільне управління)) [2].

Інші держави, зокрема, більшість європейських, а також держави Південної та Центральної Америки, Африки, Японія, Єгипет, Туреччина взяли за зразок французьку (романську) систему управління юстицією. Вважається, що функції цих державних управлінь юстиції значною мірою повторюють одна одну. Єдина відмінність - сфера та повноваження Міністра юстиції щодо управління правосуддям та контролю судової діяльності. Окрім організації та діяльності судів Міністерства юстиції, вони також відіграють важливу роль у розробці та законодавчій діяльності, а також у кодифікації та систематизації законодавства [3;с. 69]. 

З вищевказаних причин ми детальніше окреслимо повноваження міністра юстиції Франції, який керує діяльністю судів та прокурорів. Міністр юстиції відіграє ключову роль у призначенні та просуванні суддів та складанні переліку запланованих підвищення по службі. За власною ініціативою або за постановою відповідного прокурора міністр юстиції Франції може викликати суддів для пояснень, робити їм в усній формі попередження, а також може передати справу про дисциплінарний проступок того чи іншого судді до Вищої ради магістратури, головою якого є Президент республіки.

Правом накладання дисциплінарних стягнень на чинів прокуратури має тільки міністр юстиції, що він робить на основі поради спеціальної комісії. Всі чини прокуратури, суду і слідства призначаються на свої посади декретом Президента республіки Франція на основі пропозицій міністра юстиції. З 1964 р. центральний апарат міністерства юстиції включає в себе, крім кабінету міністра і канцелярії кабінету, такі підрозділи: 1) управління судово-слідчих органів (у Франції слідчі суди організаційно входять в штат судових інстанцій); 2) управління у справах і державної печатки; 3) управління у кримінальних справах та у справах про помилування; 4) управління пенітенціарних установ; 5) управління загальної адміністрації та господарського забезпечення; 6) служба по вихованню неповнолітніх і нагляду за ними. 

Крім того, головний інспектор судової влади підпорядковується генеральному прокурору. Офіс судових слідчих має єдину політику щодо юридичної освіти та підготовки судових слідчих. Міністерство юстиції Франції має широкі законодавчі повноваження. Вони розробляють всі законопроекти з питань правосуддя, вносяться до Національної Асамблеї, а також готуються всі акти уряду щодо судового департаменту. 

В Англії управління юстиції одночасно керує трьома відомствами: Управлінням головного юстиції, Міністерством внутрішніх справ, Генеральним прокурором та Генеральним прокурором (так звані Crown Lawyers). Функції лорда-канцлера близькі за своїм змістом до функцій міністра юстиції, оскільки він є головою судово-правового відділу та зв'язком судової та загальної політичної влади. Його роль у розробці законопроектів, що регулюють роботу судів, особливо важлива. Органом з питань конкуренції у галузі судової адміністрації є міністр внутрішніх справ (державний секретар), оскільки він розділяє обов'язки щодо виборів, відсторонення та призначення суддів від суддів. Управління та нагляд за діяльністю тюремних установ в Англії відповідає міністр внутрішніх справ, а поліція округу ефективно контролюється. Міністр внутрішніх справ є радником королеви з питань помилування і відповідає перед парламентом за виконання функції корони.

Міністерство юстиції Федеративної Республіки Німеччина (далі - Федеративна Республіка Німеччина), як найвищий орган управління правосуддя в країні, на відміну від відповідних міністерств Франції чи Італії, безпосередньо передає 

Федеральний канцлер, оскільки немає тіла, подібного до Вищої ради магістратури. Крім того, основна частина власних управлінських функцій лежить у Міністерстві юстиції Землі, але під контролем федерального міністра. Міністерство юстиції Федеративної Республіки Німеччина має широкі повноваження у підготовці та прийнятті законодавчих актів, а також у їх реалізації. Міністерство очолює: 1) Федеральна палата; 2) Федеральний Генеральний прокурор Федерального суду Німеччини; 3) Патентне відомство та Федеральний патентний суд у Мюнхені; 4) Боннський консультативний комітет та інші установи. Міністерство юстиції готує вибори суддів Федерального конституційного суду та всіх вищих судів федеральних судів, бере участь у формуванні Федерального трудового суду, здійснює нагляд за Федеральною палатою та Палатою адвокатів у Вищому федеральному суді загальної юрисдикції (Федеральний суд). 

Тому міжнародно-правовий аналіз судових установ на регіональному рівні (на прикладі США, Франції, Федеративної Республіки Німеччина, Російської Федерації та Республіки Білорусь) свідчить про те, що в зарубіжних країнах не склалося єдиної універсальної моделі побудови органів юстиції регіонального рівня. В кожній державі існує своя система органів юстиції, яка залежить від правової системи та державного устрою країни. 

Література:

1. Lesaffer, Randall (25 June 2019). European legal history: a cultural and political perspective. Translated by Arriens, Jan. Cambridge, UK. pp. 261–265. ISBN 9780521877985. OCLC 299718438.

2. American Bar Association (2014). How the Legal System Works: The Structure of the Court System, State and Federal Courts Archived 16 July 2014 at the Wayback Machine. In ABA Family Legal Guide.

3. Lesaffer, Randall (25 June 2019). European legal history: a cultural and political perspective. Translated by Arriens, Jan. Cambridge, UK. pp. 69–75, 92–93. ISBN 9780521877985. OCLC 299718438.

4. Grider, Alisa. "How the Judicial System Works Around The World". Archived from the original on 19 October 2016. Retrieved 23 May 2016.

________________

Науковий керівник: Шевчук Оксана Романівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права, Західноукраїнський національний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота