ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНКА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНКА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

11.12.2020 12:54

[Section 4. Accounting, analysis and audit]

Author: Довж Вадим Вадимович, аспірант кафедри обліку і оподаткування, Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ


Від правильної оцінки зобов’язань залежить достовірність інформації, якою оперує підприємство для оцінювання фінансового стану, контролю за розрахунками з контрагентами та прийняття ефективних управлінських рішень. 

Зобов’язання (кредиторська заборгованість) в основному оцінюються сумою грошових коштів, необхідною для погашення боргу. В ринкових умовах цясума може бути представлена у вигляді вартості товарів, робіт та послуг, які необхідно поставити кредитору щоб погасити заборгованість перед ним. Сума цих грошових коштів визначається договором або контрактом [1, c. 134].

П(С)БО були запроваджені у 2000 р., а в свою чергу, Міністерство фінансів України постійно проводить процедури щодо вдосконалення наявних стандартів. Так як НП(С)БО розроблені на основі МСБО, визначення зобов’язань в обох випадках має ідентичне значення. 

Згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» під зобов’язаннями слід розуміти заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства [2].

МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» зобов’язання – це існуюча заборгованість суб’єкта господарювання, яка виникає в результаті минулих подій і погашення якої, за очікуванням, призведе до вибуття ресурсів з підприємства, котрі втілюють у собі економічні вигоди [3].

Вітчизняні підприємства класифікують свої зобов’язання згідно вимог П(С)БО 11 «Зобов’язання» на: довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені зобов’язання та доходи майбутніх періодів. Натомість, положення міжнародних стандартів поділяють зобов’язання на поточні (короткотермінові) та непоточні (довготермінові). 

Визнання та відображення в обліку зобов’язань, згідно національних та міжнародних стандартів, здійснюється за умови, якщо його оцінка може бути достовірно визначена і відбудеться вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди [2, 3, 4].

Оцінка зобов’язань, згідно Концептуальної основи фінансової звітності, здійснюється за однією з чотирьох видів вартості [5]:

- за історичною собівартістю – зобов’язання відображаються за сумою надходження або за деяких інших обставин, та за сумами грошових коштів чи їх еквівалентів, що як очікується будуть сплачені з метою погашення зобов’язання в ході звичайної діяльності;

- за поточною собівартістю – зобов’язання відображаються за недисконтованою сумою грошових коштів або заїх еквівалентів, яка була б необхідна для погашення зобов’язань під час звичайноїдіяльності;

- зобов’язання відображаються за вартістю їх погашень, тобто за недисконтованоюсумою грошей, яка як очікується буде сплачена для погашення зобов’язань під часзвичайної діяльності;

- зобов’язання відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутньогочистого вибуття грошових коштів, які як очікується будуть необхідні для погашення зобов’язань під час звичайної діяльності.

Наразі, підходів щодо оцінки зобов’язань у вітчизняному законодавстві не існує. Закордонні ж компанії визнають та здійснюють оцінку зобов’язань за допомогою таких стандартів:

- МСБО 19 «Виплати працівникам» – визначає порядок визнання і розкриття інформації про виплати працівникам [5];

- МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» – визначає класифікацію впущених фінансових інструментів як зобов’язання чи капітал [6];

- МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» –Регламентує визнання, оцінки і розкриття забезпечень, а також відображення умовнихзобов’язань та умовних активів;

- МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» – Встановлює порядок визнання, припинення визнання і оцінки фінансових активів, фінансових зобов’язань, а також ведення обліку хеджування.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності П(С)БО 11 «Зобов’язання», П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», П(С)БО 26 «Виплати працівникам» визначаються засади формування в обліку інформації про зобов’язання. 

Постійне дослідження міжнародних підходів до організації, оцінки та практики бухгалтерського обліку зобов’язань, забезпечить створення необхідних умов для гармонізації національного законодавства.

В цілому, нормативно-правове забезпечення в Україні з питань визнання та відображення зобов’язань в бухгалтерському обліку відповідає міжнародному законодавству зі стандартів обліку та фінансової звітності. Натомість, необхідним залишається перегляд деяких законодавчих актів відповідно до положень європейського законодавства, а саме уточнення вітчизняних законодавчих положень щодо оцінки, визнання та відображення зобов’язань. Такі зміни повинні бути внесені в П(С)БО, чим буде нівельовано розбіжності між П(С)БО та МСБО. Дане поліпшення удосконалить існуючу систему обліку, що дозволить формувати достовірну та якісну інформацію про зобов’язання у звітності, на основі якої стейкхолдери прийматимуть свої рішення. 

Література:

1. Орлов. І.В. Бухгалтерський облік і контроль зобов’язань суб’єктів господарювання: теорія і методологія : монографія. Житомир: ЖДТУ, 2010. – 400 с.

2. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджене наказом МФУ від 07.02.2013 р. №73 (із змінами і доповненнями).

3. МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи»: затверджене IASB від 01.01.2012 р

4. МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»: затверджене IASB від 01.01.2012р.

5. Концептуальна основа фінансової звітності: затверджена IASB від 01.09.2010р.

6. МСБО 19 «Виплати працівникам»: затверджене IASB від 01.01.2012 р.

________________ 

Науковий керівник: Остап'юк Наталія Анатоліївна, доктор економічних наук, професор, Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота