АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУДОВО-ЕКСПЕРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУДОВО-ЕКСПЕРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

29.09.2022 21:12

[2. Legal sciences]

Author: Жердєв Владислав Костянтинович, аспірант кафедри кримінального процесу та криміналістики, Державний податковий університет


Сьогодні в експертну практику активно впроваджуються експертні технології, як системи дій експерта з оптимізації експертного провадження. Оскільки у сучасному глобальному світі більшість сфер діяльності людини ґрунтуються на реалізації технологій, що дозволяють гарантовано отримати необхідний результат. Слід зазначити, що не тільки природничі, але і багато гуманітарних наук, як важливу категорію включили в свій термінологічний апарат поняття «технологія». На жаль, теорія судової експертизи поки що не приділяє достатньо уваги цій темі. При цьому згадку «експертних технологій» без розгорнутої характеристики можна знайти в публікаціях, присвячених судово-експертній діяльності останніх років. Зокрема, Моїсеєв О.М. [1, с. 108] наводить розробку експертних технологій у числі етапів розвитку нових пологів та видів експертиз. У складі інформації про методи судової експертизи (в аспекті міжнародного інформаційного обміну) технології описує Дуфенюк О.М. [2, с. 165].

Найчастіше стосовно судової експертизи розглядаються універсальні технології, запозичені з інших сфер діяльності (нанотехнології, інформаційні технології тощо). У зв’язку з цим необхідно визначити специфічні властивості судово-експертних технологій та їх місце у системі технологій у цілому.

Звісно ж, що подальший розвиток теорії судової експертизи без вирішення зазначених теоретичних проблем дослідити буде важко, оскільки до складу предмета даної галузі наукових знань не включається низка важливих закономірностей судово-експертної діяльності. Дослідження сутності судово-експертних технологій дозволить відкрити нові перспективи у вдосконаленні судово-експертної діяльності, дозволить вирішити багато практичних проблем на основі теоретичного аналізу. Стосовно прикладних аспектів реалізації технологій необхідно звернути увагу на такі характерні тенденції у судово-експертній діяльності.

У силу масового характеру провадження судових експертиз актуальне забезпечення високої якості та однаковості у застосуванні методів та методик експертного дослідження, важливе значення має практичне вирішення питань нормативного, зокрема методичного, регулювання судово-експертної діяльності. Безумовно, окрім розробки нових підходів та методів експертного дослідження, значну увагу слід приділяти визначенню технічних параметрів, які підлягають контролю з метою забезпечення достовірності результатів судової експертизи.

Технологія являє собою систему операцій (етапів, прийомів, методів, процесів), технічних засобів та умов діяльності. Вона завжди чітко нормативно врегульована. Форма нормативних знань при цьому може бути різною: методика, технологічна карта, протокол, нормативний правовий акт і т. п. Говорити про технологію можна лише тоді, коли нормативними знаннями про неї враховано всі її елементи, які об’єктивно і закономірно призводять до необхідного результату. Щодо судово-експертного дослідження цей результат – достовірні знання про юридично значущі факти, які містяться у висновку експерта. З цього випливає, що судово-експертна технологія є строго регламентованою процедурою вирішення експертного завдання. Очевидно, що експертне завдання є сутнісною властивістю судово-експертних технологій. Саме вона дозволяє розмежувати її з іншими видами технологій, які прийняті в інших сферах діяльності. Відповідно до типової структури методики експертного дослідження (стандартної операційної процедури), прийнятої в Україні, Республіці Білорусь, Польщі та інших країнах, вона завжди чітко визначається стосовно тієї чи іншої методики [3, с. 166; 4].

Сучасне правосуддя висуває дедалі більші вимоги до обґрунтованості висновків експерта. Значний обсяг застосовуваних при цьому методів та методик експертного дослідження суттєво ускладнює оцінку висновку експерта слідчим чи судом. Як показує практика, в оцінці висновку експерта, як джерела доказів значне місце займають засоби формальної оцінки щодо відповідності встановленим вимогам. Судочинство зацікавлене у детальній регламентації технології провадження експертиз. Її наявність дозволить уникнути використання непридатних інструментів оцінки висновку: запитів думок «авторитетних» науковців чи фахівців.

Таким чином, розвиток нормативного регулювання провадження судових експертиз згодом став об’єктом взаємного інтересу судово-експертних установ та учасників судочинства, які прагнуть організувати контроль за дотриманням експертом технології експертного дослідження. Мабуть, у найближчому майбутньому зміниться уявлення про експерта: його роль може звестися до ролі «оператора» у технологічному процесі, що розглядається. Ця тенденція, з одного боку, призводить до обмеження ступеня свободи експерта, а з іншого – дозволяє своєчасно виявляти та виправляти експертні помилки. На нашу думку, методику експертного дослідження слід розглядати як основну форму нормативних знань про судово-експертні технології. Для цілей організації ефективної системи забезпечення якості експертних досліджень насамперед необхідно звернути увагу на сферу порядку розроблення та застосування методик експертного дослідження.

Визнавши визначальний технологічний характер методик експертного дослідження, необхідно визначитися і з їх правовим статусом, механізмом їх розробки, перевірки їх якісних параметрів та їх застосування. На жаль, ці завдання поки що не вирішені у відомих нам законах про судово-експертну діяльність, прийнятих у різних державах. У зв’язку з цим слід зазначити, що між технічними нормативними правовими актами, що регулюють технології вимірювань, випробувань, та методиками експертного дослідження є багато спільного. При порівнянні типової структури методик із типовою структурою технічних правових норм, як правило, серйозних розбіжностей не виявляється [5, с. 52]. Це дозволяє використовувати інструмент технічного нормування у сфері експертних технологій, а методику експертного дослідження віднести до технічного нормативного правового акта.

З вище викладеного, можемо говорити, щодо сутнісних властивостей судово-експертних технологій, які дозволяють вирішити ряд теоретичних та прикладних проблем: виробити актуальні напрями забезпечення якості судово-експертної діяльності, у тому числі шляхом удосконалення її науково-методичного та правового забезпечення; визначити правовий статус методик експертного дослідження; уточнити межі об’єкта теорії судової експертизи, включивши до неї непроцесуальні форми реалізації судово-експертних технологій.

Література:

1. Моїсєєв О. М. Внутрішнє переконання в структурі експертних технологій. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2012. Вип. 12. С. 105-112.

2. Дуфенюк О. М.  Забезпечення судово-експертної діяльності у кримінальному провадженні: системна парадигма. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Юридичні науки. 2019. Вип. 8. С. 163-173.

3. Клименко Н. І. Міжнародне значення судово-експертної діяльності. Судовоекспертна діяльність: сучасний стан та перспективи розвитку: зб. матеріалів круглого столу / ред. кол. О. Л. Кобилянський та ін. К., 2015. С. 165-168.

4. Заруцький В. А. Інформаційно-довідкове забезпечення судових експертиз як наукова категорія. Криміналістика і судова експертиза. 2020. Вип. 61. С. 118-124.

5. Некраха Д. О., Охріменко О. І. Стан та перспективи експертних досліджень в СБУ, окремі проблемні питання. Теория и практика судебной экспертизы. 2015. Вип. 60. С. 48–55.

_______________________

Науковий керівник: Яцик Тетяна Петрівна, кандидат юридичних наук, доцент, Державний податковий університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота