ПОКАЗАННЯ НЕПОВНОЛІТНЬОГО ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ: ЗНАЧЕННЯ МОРАЛЬНИХ ЗАСАД ПІД ЧАС ЇХ ОТРИМАННЯ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПОКАЗАННЯ НЕПОВНОЛІТНЬОГО ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ: ЗНАЧЕННЯ МОРАЛЬНИХ ЗАСАД ПІД ЧАС ЇХ ОТРИМАННЯ

18.03.2023 16:04

[2. Legal sciences]

Author: Віксич Софія Дмитрівна, здобувач кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ


Одним серед пріоритетних напрямів державної політики на сьогодні є підтримання потерпілих від кримінальних правопорушень. І якщо визначати необхідність надання допомоги, то очевидним є факт, що неповнолітні (або малолітні) мають на неї першочергове законне право, оскільки саме вони є найуразливішою категорією громадян, які повною мірою в силу психічних процесів не здатні захищати свої права або належним чином заявляти про них.

Останнім часом, починаючи з 24 лютого 2022 року, характерними злочинами проти останніх є сексуальне та гендерно зумовлене насильство. Враховуючи цю обставину, вкрай важливим є розуміння можливої стигматизації особи під час будь-якого виду спілкування з нею. Особливо гостро ця проблема стосується дітей, тобто осіб віком до 18 років. Головний принцип під час кримінального провадження щодо них є принцип «Не нашкодь». 

Безумовно, таке явище значною мірою знаходиться в площині слідчої етики, тобто науки про мораль.

Як справедливо зазначає Л.М. Гуртієва, посилаючись на роботи видатних науковців, «інші вчені (Л.Ю. Ароцкер, В.Г. Асташенков, Г.Ф. Горський, Л.Д. Кокорєв, Д.П. Котов) розглядають слідчу етику як певний напрямок етики в її доповненні до окремого виду професійної діяльності, а предметом її вивчення вважають професійну мораль слідчого» [1, с. 476].

Якщо це так і створена ціла наука про коректне поводження з особами, в тому числі, потерпілими, то варто говорити про високе аксіологічне значення моральних засад кримінального провадження під час слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, оскільки саме вони є головним інструментом уповноваженої особи під час збору доказової інформації.

Як ми раніше зазначали, «моральні засади мають своє втілення в категоріях етики, а саме, «найкращі інтереси дитини», «правосуддя, дружнє до дитини»…категорії відносяться до етичних, проте для кримінального процесу розглядаються як морально-правові» [2, с. 160]. На нашу думку, це пов’язане із тим, що хоча зазначені поняття є з етики, вони мають висвітлення в законодавчих актах, в тому числі, міжнародного значення.

Як вказують Д.П. Письменний та О.В. Мельник, «…розкриття кримінальних правопорушень дуже тісно пов’язане з вибором конкретних шляхів для його досягнення. Якщо засоби (хоч і цілком законні), проте, некваліфіковані чи грубо реалізовані, призвели до повторної віктимізації потерпілої особи, то чи мають вони право на існування в цивілізованому суспільстві? Прикладом може бути ситуація, де протягом перших хвилин зустрічі слідчий намагається встановити не надійний контакт, а інформацію якнайшвидше, хоча й мотивує своє бажання засадою швидкості у кримінальному провадженні. Варто пам’ятати «крилатий» вислів про те, що Бог – в дрібничках, а диявол – в крайнощах. Так званою «дрібничкою» тут, без перебільшення, буде стан особливо вразливої жертви і важливіше за нього бути не може, в тому числі, не може бути пріоритетним встановлення обставин провадження під час активної гострої емоційної реакції потерпілої особи. Треба почекати» [3, с. 373].

Разом з тим, вчені пропонують конкретні дії під час допиту потерпілих дітей. Наведемо приклад про плач.

«У більшості випадків гостра емоційна реакція триває близько 20 хвилин та перебуває в одній вершині, в якій необхідно надати можливість реалізуватися, тобто, наприклад, якщо особа плаче, в жодному разі не казати їй, щоб вона не плакала, а навпаки – надати їй таку можливість.

З самого народження як сигнал про те, що малюку необхідна впевненість у тому, що він не один і дорослий поруч - буде плач. І далі, по всьому життю, саме плач є найбільш частим проявом, з яким можна зустрітися. Плач особливо вразливих категорій осіб характеризується тим, що людина навіть не може вдихнути повітря чи тужить. Люди, які можуть бути в той час присутніми, через переляк, вважають кращим просто піти. Але плач переривати не рекомендовано та лишати її в такому стані просто так теж не варто. Проте, плач такої особи треба прийняти з розумінням, що він полегшить страждання. Він є способом позбавлення стресу. Єдине, що можна запитати, це чи не хоче вона побути деякий час одна, але при цьому слід враховувати загальну ситуацію та не допустити, щоб людина собі могла завдати якоїсь шкоди» [3, с. 374]. 

Більше того, значення моральних засад під час отримання показань потерпілої дитини настільки значуще, що в своїх роботах вчені (М.В. Попович та О.В. Мельник) пропонують під час допиту створювати умови терапевтичного ефекту для потерпілих дітей. Вони зазначають, що «…виконання завдань кримінального процесу в частині допиту неповнолітньої дитини повинно мати можливий терапевтичний ефект, що, врешті решт, залежить від високого професіоналізму.  Говорячи про психотерапію під час допиту дитини, ми повинні звернутися до аналізу страждань, що відчуває неповнолітній. Якщо б мали змогу висловити словами такі відчуття, то це могло б звучати як «боляче, самотньо». А система умов, що створюються спеціально для кращих потреб дитини, повинна змінити цю орієнтацію на протилежну: «легко, єдність з близькими»» [4, с. 123].

Безумовно, такі відносини знаходяться в площині високих моральних норм. Так, словосполучення «кращі інтереси для дитини» починає «оживати». Врешті решт, отримання показань від потерпілої дитини стає життєвим мистецтвом кожної конкретної уповноваженої на те законом особою.

Література:

1. Гуртієва Л.М. Предмет слідчої етики. Актуальні проблеми держави і права. 2012. № 1. С. 475-481.

2. Віксич С.Д. Моральні засади доказування під час досудового розслідування за участю неповнолітнього потерпілого в умовах воєнного стану. Кримінальне судочинство: права людини під час дії надзвичайного або воєнного стану: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 18 лист. 2022 р.). Київ, 2022. С. 159-162.

3. Письменний Д.П., Мельник О.В. Допит особливо вразливих жертв в умовах воєнного стану. Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу: матеріали IV Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 16 груд. 2022 р.). Київ, 2022. С. 370-374.

4. Мельник О.В., Попович М.В. Допит неповнолітнього потерпілого чи психотерапія втрат. II Наукові читання пам’яті Ганса Гросса: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (Чернівці, 9 груд. 2022 р.). Чернівці, 2022. С. 120-125.

_____________________

Науковий керівник: Мельник Оксана Вікторівна, кандидат юридичних наук, доцент, Національної академії внутрішніх справ



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота