УРОКИ ЧИТАННЯ ЯК ГОЛОВНИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

УРОКИ ЧИТАННЯ ЯК ГОЛОВНИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

26.02.2024 19:57

[4. Pedagogical sciences]

Author: Крехно Тетяна Іванівна, кандидат філологічних наук, Комунального закладу “Харківська гуманітарно-педагогічна академія” Харківскої обласної ради; Оловаренко Олена Іванівна, викладач вищої категорії, викладач-методист Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу “Харківська гуманітарно-педагогічна академія” Харківскої обласної ради; Проворна Інна Олексіївна, викладач вищої категорії, Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу “Харківська гуманітарно-педагогічна академія” Харківскої обласної ради


У сучасному технологізованому світі людина отримує інформацію з різних джерел. Але здебільшого це інформація, яку особистість має прочитати самостійно, усвідомити і зробити певні висновки. Тобто читання пронизує всі сфери людського життя і діяльності: повідомлення в чатах, спілкування в різноманітних каналах, читання інструкцій, угод, договорів та інше. Тому проблема формування свідомого читача, який уміє не лише сприймати текст, а й аналізувати, узагальнювати, критично сприймати інформацію, робити висновки, формування читацької компетентності завжди була в центрі уваги педагогів, науковців, починаючи з середини ХХ ст.,  і залишається на сьогодні.

Українські 15-річні школярі 2023 року взяли участь у Програмі оцінювання міжнародних навчальних досягнень (PISA), що серед інших компетентностей включає аналіз читацьких умінь і навичок. На жаль, висновки щодо читацьких компетентностей українських школярів невтішні: результати українських учасників нижчі порівняно з середніми показниками учасників з інших країн,  українські учні показали недостатню здатність до аналізу та критичного мислення під час читання текстів, мали проблеми з розумінням складних текстів. Такі результати засвідчують проблему уроків читання не лише в середній школі. Адже формування свідомого читача розпочинається ще в початковій школі. Задача вчителя початкових класів не просто навчати школяра читати правильно, а й свідомо; учити аналізувати прочитане, порівнювати, робити висновки. На цьому закцентовано увагу і в Державному стандарті початкової освіти: “... уміння усно і письмово висловлювати свої думки, ... чітко й аргументовано пояснювати факти ...”, а, окреслюючи завдання мовно-літературної галузі, конкретизовано: “... сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей ... , аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в  текстах різних видів ... , висловлює думки ...”. Отже, питання формування читацької компетентності є надзавданням сучасної школи, пріоритетним у навчанні учнів початкової школи.

З’ясуємо поняття читацької компетентності. У “Рекомендаціях щодо формування читацької компетентності учнів на рівні початкової освіти” Українського центру оцінювання якості освіти зазначено: “Читацька компетентність - здатність особи широко розуміти текст як частину повсякденного життя й навчальної діяльності, шукати нову інформацію, відтворювати та використовувати її, інтерпретувати зміст і формулювати умовиводи, осмислювати й оцінювати зміст і форму тексту”. Отже, бачимо, що молодший школяр має навчитися розуміти текст (про кого/ що в тексті йде розповідь), пояснити/ проаналізувати поведінку героя (-їв), його (їх) вчинки, за потреби порівняти їх, а також зрозуміти, що такою розповіддю автор хотів сказати читачеві, чим поділитися з ним, навіть висловити свою думку щодо можливості такої поведінки (ситуації) в житті. Такі вміння й навички сприятимуть формуванню вміння опрацьовувати інформацію, розуміти її важливість/ неважливість, висловлювати власну думку, також мати  можливість почути думку інших, обговорити почуте. А такий підхід сприятиме розвитку й поступовому удосконаленню вміння почути інших, за потреби порозумітися чи переконати, що формуватиме толерантність, здатність співпрацювати. Окрім зазначеного вище, і сам учитель має усвідомлювати, а отже, сформувати в учнів розуміння, що читацька компетентність - це засіб здобуття нових знань і для подальшого навчання, і протягом  життя. 

Для успішного оволодіння молодшим школярем читацькою компетентністю  необхідно враховувати психологічні аспекти, а також  мати достатньо сформовану навичку читання - правильного і свідомого. Фактично вчитель початкової школи, а в ідеалі батьки і вихователь дитячого закладу, а за ними і в той же час разом з батьками вчитель мають комплексно розвивати мовлення - мислення - сприйняття. Ці три аспекти є ключовими не лише для формування читацьких навички і компетентності, а й для формування особистості в цілому. У свою чергу читання також впливає на когнітивний розвиток школяра. Читання поетичних і прозових, драматичних текстів, уміння їх переказати, висловити свої емоції щодо прочитаного розвиває пам’ять, увагу, мислення, має емоційний та естетичний вплив. 

Що ж впливає на формування читацької компетентності? Різні чинники є факторами впливу: найголовніший - людина: батьки дитини, вихователь і вчитель, друзі, навіть бабусі й дідусі; зовнішні чинники: наявність книг удома, у шкільній бібліотеці, книжкові крамниці. У школі чинниками впливу, окрім особистості вчителя, є різні методи та прийоми навчання учнів на уроках читання, та й на інших також. Нова українська школа надає широкі можливості щодо використання форм, прийомів, методів формування читацької компетентності. 

Протягом ХХ - початку ХХІ століття було напрацьовано такі методики читання:

- фонетичний (звуковий) метод читання, що полягає в оволодінні звуками мовлення та поєднання їх у склади, а склади у слова;

-   методика читання М.Зайцевої (у практиці відома як “кубики Зайцевої”). Суть цієї методики полягає в тому, що на боках кубика записані склади, з яких дитина складає слово;

- методика читання М.Монтессорі полягає у формуванні спочатку навички писати, а за нею навички читання; так, на думку М.Монтессорі,дитина сприймає слова цільно, не розбиваючи на склади; 

- методика Г.Домана - співвіднесеність зображення і слова, тобто на спеціальних картках зображені різні предмети і підписи до них;

- методика розвивального читання Л.Шелестової

- методика Кушніра: суть полягає в тому, що дорослий читає книгу, а дитина в цей час уважно стежить очима, таким чином, на думку автора, малюк запам’ятовує слова;

- методики креативного читання, яка, по суті, ввібрала в себе елементи методик фонетичного, Зайцевої (складове);

- методика комп’ютерного навчання читанню полягає у використанні спеціально розроблених програм, наприклад, “Тренажер для правильного читання та письма”, що складається із комплексу ігор “Як говорять букви?”, “Глухо, дзвінко чи голосно”, “Як звучать склади?” тощо. 

Такий широкий спектр методик дає можливість учителеві обрати для себе  найкращу або використати найбільш доцільне із кількох методик. Сучасна українська школа в більшості базується на фонетичній методиці навчання читанню. Але залучення елементів інших методик, методів і прийомів роботи цілком залежить від учителя, його можливостей і прагнень; від дітей, які будуть навчатися.

Яким же має бути сучасний урок читання в початковій школі? Такий урок має поєднувати як традиційні, так і нові методи, прийоми і форми роботи. Найпершою задачею є спрямованість на розвиток мотивації до читання. Учителі-практики та науковці напрацювали певний матеріал щодо залучення школярів до читацької діяльності. У 1-ому класі, коли учні навчаються читати, такою мотивацією є не просто наявність книг у класі, а їх читання з подальшим обговоренням. Уже в цей період частина педагогів-практиків починає використовувати прийом передбачення: учні, відповідно до  назви твору,  мають висловити міркування, про що може йти мова у творі з такою назвою. Коли з текстом ознайомлені, то проводиться бесіда щодо слушності висловлених передбачень. У чому ефективність такого прийому? Коли учні, висловивши свої міркування, бачать, що вони змогли завдяки своєму досвіду, опираючись на розуміння слів у назві наблизитися до змісту тексту, це стає для них сигналом перш за все бути уважними до слова, словосполучень як носіїв елементарної інформації. Але часте використання такого прийому досить швидко послабить інтерес учнів. Тому вчитель має чергувати цей прийом з іншими: залежно від жанру твору, його теми мотиваційними прийомами можуть бути загадка, уривок з пісні, навіть обговорення якоїсь життєвої ситуації. Наступним етапом щодо формування читацької компетентності є безпосередня робота з текстом. Задача вчителя організувати роботу так, щоб учні, з одного боку, удосконалювали свої вміння читати свідомо, виразно, правильно, з іншого - училися його аналізувати, розвивали здатність розуміти авторський задум, уміли формувати свою думку та доводити її. Стосовно першого завдання - читати правильно, свідомо - маємо традиційні види читання: ланцюжком, фронтальне, методом буксиру, вибіркове, пошепки, вголос. Але сьогодні деякі науковці та вчителі-практики вважають одним із ефективних методів  формування вдумливого читання – це кероване читання або ж читання з передбаченнями,  читання  із зупинками, читання з маркуванням  тощо.  Такі прийоми спонукають  дітей  усвідомлено сприймати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, дають можливість зрозуміти логіку тексту, побачити  головне.

 Щодо формування вміння аналізувати, узагальнювати, порівнювати, висловлювати своє бачення сучасна методика вивчення української мови та читання в початковій школі також напрацювала значний фонд методів і прийомів. Це і традиційні форми роботи: фронтальна бесіда, вибіркове читання, інсценізації, розгадування кросвордів, створення малюнків тощо; також сучасні: гронування, створення сенкану, асоціативного куща, прийом “Мікрофон”. Не меншою популярністю користуються проєктна, дослідницька діяльності, ситуативне моделювання, сюжетні та рольові ігри,  мінідискусії. Розглянемо кілька таких прийомів. Створення сенкану сприяє розвитку уважності до слова, тексту, збагачує уяву та мислення школярів, сприяє емоційному виявленню, показує бачення тексту або героя. Суть прийому полягає в тому, щоб створити вірш із 5 рядків, але ці рядки “нестандартні”: 1-ий рядок має виражати тему одним словом, і це має бути іменник; 2-ий - за допомогою двох прикметників описати тему; 3-ій - використати три дієслова, що охарактеризують тему; 4-ий рядок повинен бути реченням із 4 (максимум 5) слів, що висловить ставлення до теми; 5-ий рядок - знову одне слово - синонім до слова-теми, висновок. Частково подібні (умінням добирати влучні слова, характеристики) до сенкану прийоми гронування, створення асоціативного куща. Останній прийом спонукає учнів до розмірковувань, сприяє розвитку вміння встановлювати зв’язки між окремими поняттями. Не менш цікавою є технологія ситуативного моделювання, що полягає у створенні імітаційної гри, спрощеного судового засідання або в розігруванні ситуації за ролями. Ця технологія спонукає учнів не лише аналізувати чи порівнювати певні факти, а сприяє розвитку критичного мислення, здійснювати пошук, співпрацювати в команді. Сьогодні вчителі початкової школи  на уроках читання впроваджують проєктну діяльність. Цей метод дозволяє не лише ефективно систематизувати, узагальнити знання, а й сприятиме розвитку мовлення, мислення, творчих здібностей учнів. Окрім розглянутих методів і прийомів, варто згадати роботу в парах, “Карусель”,  “Мозковий штурм”, “Інтелектуальну розминку”, “Аналіз ситуації”, “Метод прес”.

Як бачимо, сьогодні напрацьований багатий арсенал методів, прийомів і видів роботи, спрямованих на формування учня як читача, його читацької компетентності. Саме від особистості вчителя, розуміння задач, що стоять перед уроком читання залежить вибір більш ефективних методів і прийомів роботи. Але, на нашу думку, не лише урок сприяє формуванню читацьких умінь і навичок. Як було зазначено вище, оточення дитини в позаурочний час також має вплив. Особливо це стосується батьків. Тому, на наш погляд, залучення батьків до обговорення питань, що розглядали на уроці, лише підсилить зацікавленість дітей. Учитель має також дати “домашнє завдання” батькам: поцікавтеся, чи були в когось певні припущення щодо назви твору; чи сподобався/ не сподобався твір дитині, чому;  обговоріть твір удома, висловте, батьки, також  свою думку щодо героя. Така співпраця з батьками не лише заохочуватиме учнів до читання, вона сприятиме взаєморозумінню, взаємодопомозі навчально-виховної тріади вчитель-учень-батьки.

У сучасному технологізованому світі питання формування вдумливого читача, читача, який уміє аналізувати, систематизувати, вступати в діалог, обирати необхідне, робити узагальнення, залишається актуальним. Науковці досліджують уже наявні методики навчання, вносять пропозиції щодо вироблення нових, а вчителі-практики використовують ці надбання, постійно шукаючи найбільш ефективні прийоми і види роботи для формування читацьких компетентностей, для створення таких умов, щоб учень хотів читати, любив читати, щоб читання було потребою дитини, формувати розуміння читання як умови подальшого успіху в обраній діяльності.

Література

1. Державний стандарт початкової освіти/ Офіційний портал Верховної Ради України. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-п#Text (дата звернення: 17.02.2024).

2. Комп’ютерна гра “Тренажер для правильно читання та письма”. URL: https://training.academy/uk/offer/kompyuterna-gra-trenazer-dlya-pravilnogo-citanny (дата звернення: 23.02.2024)

3. Рекомендації  щодо формування читацької компетентності учнів на рівні початкової освіти / Український центр оцінювання якості освіти.  URL: -rivni-pochatkovoyi-osvity (дата звернення: 17.02.24)

4. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. Посібник для вчителя К. “Освіта”, 2007.  URL: http://elcat.pnpu.edu.ua/docs/SAVChENKO.pdf (дата звернення: 23.02.2024)

5. Хорошковська Т. Сучасний погляд на читацькі вміння та їх вимірювання в основній школі // Укр-ка мова і л-ра в школі. - 2008. - № 3. - с. 58-61. URL: https://core.ac.uk (дата зверненн: 23.02.2024)

6. Шисель А. В. Розвиток читацької компетентності молодших школярів в контексті НУШ. URL: https://naurok.com.ua/stattya-rozvitok-chitacko-kompetentnosti-molodshih-shkolyariv-v-konteksti-nush-317265.html (дата звернення: 24.02.2024)



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота