РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ В СТРУКТУРІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЖІНОК - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ В СТРУКТУРІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЖІНОК

12.04.2024 16:25

[16. Physical education and sports]

Author: Даруга Аліна Русланівна, викладач кафедри оздоровчо-рекреаційної рухової активності Національного університету фізичного виховання і спорту України; Парасочка Сергій Віталійович, викладач кафедри оздоровчо-рекреаційної рухової активності Національного університету фізичного виховання і спорту України; Михайлова Мар`яна Володимирівна, викладач кафедри оздоровчо-рекреаційної рухової активності Національного університету фізичного виховання і спорту України


ORCID: 0009-0004-1918-6893 Даруга А.Р.

ORCID: 0009-0002-1882-9549 Парасочка С.В.

ORCID: 0009-0008-3781-8849 Михайлова М.В.


Харчування, як один з основних джерел енергії, зумовлює структурну і фізіологічну основу функціонування організму. Проблема збереження і зміцнення здоров’я жінок першого періоду І зрілого віку з кожним роком стає одною із найважливіших проблем людського суспільства. Надлишкова маса тіла, в свою чергу, є чинником ризику хронічних неінфекційних захворювань. Доведено, що нормалізація маси тіла веде до нормалізації артеріального тиску, підвищеного рівня ліпідів і глюкози крові, а це зменшує ризик серцево-судинних захворювань.  Негативні тенденції зниження якості харчування жінок обумовлені багатьма чинниками соціально-економічного характеру, нездоровим способом життя, розповсюдженням шкідливих звичок, наявністю великої кількості стресових ситуацій. У зв’язку з цим актуальним є процес формування здорових звичок харчування, який  зменшує ризик захворювань шлунково-кишкового тракту жінок і гормональних захворювань.

Згідно з даними ВООЗ, 650 млн дорослих людей живуть із ожирінням в усьому світі, понад 1,9 мільярда мають зайву вагу. В Україні з ожирінням живе кожен четвертий, а 59% – мають зайву вагу. Станом на 2016 рік, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я — 58,4 % українців старше 18 років мали зайву вагу, а 25 % страждали на ожиріння. Для прикладу, 1990 року, зайву вагу в Україні мало — 48,9 % населення. Згідно із дослідженням STEPS, в Україні у 2019 році лише дві п’ятих (39,6%) населення мали нормальну вагу. В Україні люди з ожирінням відмічають такі проблеми пов’язані з вагою: погіршення здоров'я, зниження фізичних можливостей, погіршення психологічного стану, а також зниження самооцінки, почуття непривабливості.

Основними поведінкових чинників ризику розвитку хвороб системи кровообігу серед жінок першого періоду І зрілого віку є: куріння, гіподинамія, низька фізична активність, що в поєднанні з нераціональним харчуванням призводить до надлишкової маси тіла та ожиріння. Слід зазначити, що малорухливий спосіб життя, ігнорування фізичної культури, переїдання, психоемоційна неорганізованість і інші чинники породжують групу захворювань, які отримали назву «хвороби цивілізації».  У цю групу входять не тільки поширені хвороби обміну речовин (атеросклероз, гіпертонічна хвороба), але і відхилення в масі тіла.

Надлишкова маса тіла, в свою чергу, є чинником ризику хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ). Доведено, що нормалізація маси тіла веде до нормалізації артеріального тиску (АТ), підвищених рівнів ліпідів і глюкози крові, а це зменшує ризик серцево-судинних захворювань. У 2004 році на 57-й сесії Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) була прийнята Глобальна стратегія ВООЗ з харчування, фізичної активності та здоров'ю, де зазначено, що у всіх країнах основоположні детермінанти неінфекційних захворювань в основному однакові. Вони включають підвищене споживання енергетично багатих, але бідних на поживні елементи, продуктів з високим вмістом жиру, цукру і солі, знижений рівень фізичної активності, а також куріння тютюну. Таким чином, одним із завдань, які стоять перед профілактичної амбулаторної медициною і суспільством в цілому, є проведення відповідних превентивних заходів щодо дотримання правильного харчового раціону, що дозволить населенню зберегти здоров'я на довгі роки. Для реалізації цих завдань рекомендують дотримуватися правил «раціонального харчування». Якщо розглянути вплив культурних традицій та географічних умов на культуру харчування І періоду І зрілого віку, то ми можемо зазначити, що жінки, які проживають таких як Італія, Греція та Іспанія, віддають перевагу середземноморській дієті, яка в свою чергу є дуже поширеною. Дана характеризується високим споживанням овочів, фруктів, риби, оливкової олії та горіхів, а також помірним споживанням м'яса та солодощів, що має визнані корисні властивості для серцево-судинного здоров'я. Якщо розглядати жінок, які проживають таких країнах, як Японія, Китай, Таїланд, харчування часто базується на рисі, рибі, овочах, сої та зеленому чаї. Вони також вживають багато морських водоростей, які багаті на поживні речовини. В Сполучених Штатах та Канаді культура харчування жінок І зрілого віку може бути різноманітною через вплив різних етнічних груп та культурних традицій. Загальною тенденцією є високе споживання оброблених продуктів, фаст-фуду та газових напоїв. Однак, зростає інтерес до здорового харчування, що призводить до збільшення споживання овочей, злаків, молочних продуктів, м’яса та риби. У країнах, таких як Мексика, Бразилія та Аргентина, культура харчування часто включає багато кольорових овочів, бобових, кукурудзу, рибу, м'ясо (особливо червоне м’ясо) та спеції. Однак, деякі країни стикаються з проблемою високого споживання цукру та оброблених продуктів. В країнах, таких як Україна та Польща культура харчування може включати в себе різноманітність страв, які базуються на картоплі, м'ясі (особливо свинині), кисломолочних продуктах, хлібі, грибах та консервах.

Прикладом правильної культури харчування є піраміда харчування. Піраміда харчування є графічним зображенням, що ілюструє принципи здорового харчування та рекомендації щодо вживання різних груп продуктів харчування. Ця концепція була розроблена відомими організаціями з охорони здоров'я, такими як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та Міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки (USDA).

Сучасні методи вибору харчування спрямовані на споживання харчових продуктів, які містять необхідні поживні речовини для здоров'я. Вони підкреслюють важливість овочів, фруктів, злаків, бобових, білкових джерел, здорових жирів та обмеження споживання насичених жирів, трансжирів та доданих цукрів. Сучасні методи наголошують на збалансованості раціону, що означає вживання різних груп харчових продуктів у відповідних пропорціях. Це допомагає забезпечити необхідні поживні речовини та енергію для оптимального функціонування організму. Також сучасні методи вибору харчування враховують індивідуальні потреби, вподобання та цілі людини. Це означає, що не існує універсального підходу до харчування, і рекомендації можуть варіюватися залежно від фізичного стану, мети (наприклад, збереження здоров'я, збільшення ефективності тренувань, зниження ваги) та особистих переконань. І також, сучасні методи харчування першочергово базуються на наукових дослідженнях та експертних рекомендаціях. 

Наукова підтримка сучасних методів вибору харчування ґрунтується на результати наукових досліджень з області харчування, дієтології, епідеміології та інших відповідних наукових дисциплін. Експерти у галузі харчування проводять об'єктивні наукові дослідження, щоб з'ясувати вплив різних продуктів харчування на здоров'я людини. Ці дослідження допомагають встановити зв'язки між харчуванням і ризиком виникнення різних хронічних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, діабет, ожиріння та рак. Вони також допомагають визначити оптимальні рекомендації щодо харчування для збереження здоров'я і підтримки оптимальної фізичної та психологічної форми.

Література:

1. Безпечне харчування – основа здорового способу життя студентів / Г. П. Грибан, М. І. Пуздимір, О. Д. Гусак, Ж. О. Твердохліб, Л. В. Трухан, М. О. Сіпліва // Europejska nauka XXI powieka. – 2014. – Vol. 10 (23). – P. 63–64.

2. Гуліч М.П. Раціональне харчування та здоровий спосіб життя – основні чинники збереження здоров’я населення / М.П. Гуліч // Проблемы старения и долголетия. – 2011. – Т. 20, № 2. – С. 128-132.

3. Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Основи раціонального харчування» / Укладачі: Брич В.В., Миронюк І.С. – Ужгород, 2018. – 96 с.

4. Рудавка C.І. Економічні проблеми раціонального харчування та його роль у покращенні здоров’я населення України // Вісн. Вінницького нац. мед. ун-ту. – 2013. – Т. 17, № 2. – С. 475-481.

5. Харченко Н.В., Анохіна Г.А., Харченко В.В. Соціально-еволюційне та патогенетичне обґрунтування національної піраміди харчування // Здоров’я України. 2014. №4. С.18-20. 

6. Heerman W.J., Jackson N., Hargreaves M., Mulvaney S.A., Schlundt D., Wallston K.A., Rothman R.L. Clusters of healthy and unhealthy Eating Behaviors are associated with Body Mass Index J Nutr Educ Behav, 2017, vol. 49(5), pp. 415-421. DOI: 10.1016/j.jneb.2017.02.001




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота