ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ Й ІНФОРМАЦІЇ НА ФЕНОМЕНАХ ІНТУЇЦІЇ, ПІДСВІДОМОСТІ ТА ІНФІЛЬТРАЦІЇ? - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ Й ІНФОРМАЦІЇ НА ФЕНОМЕНАХ ІНТУЇЦІЇ, ПІДСВІДОМОСТІ ТА ІНФІЛЬТРАЦІЇ?

17.04.2024 15:49

[15. Psychological sciences]

Author: Бугрим Валентин Володимирович, академік, доктор філософії, постнауковець, нейролінгво-і медіаексперт, журналіст та письменник



ЩОСЬ у людині спалахнуло і мимовільно промайнуло;

та підказало без вагання її поліпшені діяння. В.Б. 

ПРЕВЕНТИВ. День довіри своїй інтуїції у світі відзначається 10 травня, головна мета якого спонукати людей дослухатися до свого внутрішнього г о л о с у, довіряти природним інстинктам. Адже інтуїцією можна назвати уміння зрозуміти щось негайно, без необхідності свідомого чи логічного міркування. Завдяки цьому потужному інструменту, люди приймають рішення, вирішують різноманітні проблеми та орієнтуються у складних життєвих реаліях.

АКТУАЛЬНІСТЬ і ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Одне з важливо-цікавих джерел надходження інформації до людини, що, з-поміж інших, – це її інтуїція. Хоча інформація й інтуїція – два різних поняття, але вони часто пов’язані між собою, тому й логічно саме їх взаємозв’язок досліджувати, чим ніхто не займався, ані у традиційній, ані – у постнауках. Здавалося б, що інтуїція вже перебуває всередині особи, у мозкові, і не підлягає інфільтруванню. Але – це не так, тому що будь-яка інформація по дорозі до мозку, де б вона не появлялася, проходить інфільтрацію, тобто стадію проціження. У сучасному інформаційному суспільстві, у часи інформаційного буму-потоку відомості у життєдіяльності людини відіграють одну з домінантних значущостей [2], тому вивчення зазначеної пробеми має науково-прикладне і теоретичне значення! 

СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЯВЛЕНОЇ ТЕМИ. На поняття «і н т у ї ц і ї», як такої, неординарні науковці звертали увагу. Але у даній статті розглядається взаємопов’язаний ланцюг: «інтуїція й інформація», тому немає смислу зазначати той, хоча і мінімальний список літератури із тієї теми. Оскільки подана наукова проблема не досліджувалася і, звісно, потужні пошуковики чи бібліотечка картотека нічого не віднаходять, тому зазначена література частково використовується як допоміжна [5-7;10-14], а опирається автор на власні розробки і міркування [3]. Термін «інфільтрація (інфільтрування) інформації» є н о в и м у науці й означає процес надходження та проникнення її у сучасну людину з різних форрмальних і неформальних джерел (від медіа, соціальних мереж, інтуїції, внутрішніх органів, фауни і флори і т.д.) – у Головний мозок, Центральну нервову систему, частини організму, тіло загалом (абревіатурою ІІвСЛ). Саме такий т е р м і н пропонується для означення нового явища і впроваджується в науковий обіг п е р ш е. Актуальність та н о в і т н і с т ь статті Ґрунтується на надважливості інфільтрування інформації й унікальних ефектах, що виникють у людині, розуміння та усвідомлення яких кардинально поліпшує її життєдіяльність. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ. Людська інтуїція – це внутрішнє відчуття чи спонтанне розуміння чогось без логічних або наочних (інших подібних) обгрунтувань. Вона проявляється у здатності людини сприймати чи уявляти події, проблеми, ситуації, завдання, явища (інше), їх розв’язання або результати без аналітики чи опрацювання. Інтуїція може базуватися на досвіді, мудрості, підсвідомих знаннях, емоціях та інших факторах. Автор вважає інтуїцію таким своєрідним і унікальним наявним сенсором, який дає змогу відчувати або уявляти речі та головне їх проявляти, що недоступні спершу за допомогою звичайних сенсорів (зору, слуху, нюху, смаку, вестибулярності, дотику). Інтуїція може допомагати людині у прийнятті швидких рішень, розв'язанні проблем або передбаченні результатів. І н т у ї ц і я є складним явищем, яке дослідники психології і психіатрії, неврології прагнуть вивчають з різних точок зору, включаючи еволюційну, когнітивну та соціальну, політичну психологію і філософію [9]. Ліпше б для неофілософії і нейролінгвокомунікації, постнауки загалом, оскільки їм – це оптимальніший предмет розгляду [1]!

Автор має кілька підходів до розуміння інтуїції: А. Певна ситуація чи проблема, або творчий пошук зумовлюють таке унікальне осяйвання. Б. Інтуїція є результатом миттєвого опрацювання накопиченої актуально-необхідної та змістовної інформації на підсвідомому рівні. В. Вона може бути квінтесентним проявом досвіду, знань, практики. Г. Інтуїція може бути об’єднальним виявленням інтелекту й мудрості. Д. Як своєрідне дежавю накопиченої інформації.

Поставимося запитанням: Який же інформаційний механізм появи і прояву

інтуїції? До цих пір проблема залишається предметом дослідження і дискусій для науковців у різних сферах, таких як психологія, нейробіологія, філософія, когнітивістика, теорія інформації, комунікативістика [3; 10-14]. На авторське міркування щодо основи механізму інтуїції  накладаються такі підходи:

1. Система несвідомого опрацювання інформації. У мозкові накопичуються великі обсяги інформації (за авторським підрахунком в умовах війни як мінімум нині 50 Гб лише за добу) і вони опрацьовуються несвідомо, що може продукувати інтуїтивні відчуття та прояв. 2. Емоції людини, її збудженння, бути у захваті від когось/чогось зумовлюють виникнення такого осяйвання. Емоційний стан, емпатії можуть надавати людині суб'єктивні відчуття (особливо їх сплеск чи спалах) у різних життєвих ситуаціях або обставинах. Це може допомагати людині приймати правильні рішення, особливо тоді, коли раціональні обґрунтування відсутні і не передбачаються. 3. Накопичування і врахування великого обсягу інформації підсвідомістю. Інтуїція може появлятися як результат підсвідомої її аналітики, зокрема проблеми, пошуку, ситуації, явища (інше), які самі по собі сприймаються несвідомо. 4. Інтуїтивне мислення. Людині властиві різні типи мислення (логічне, художнє, аналітичне, математичне, інше), а також і н т у ї т и в н е. Тому можна вважати, що воно й продукує її, тобто постачає їй різні відчуття, ідеї або розв’язання проблеми чи завдання. 5. Сигнали невербальної комунікації, які постійно надходять й інфільтруються. Тобто – міміка, жести, поза, різні рухи, паузи, тональність, якісь вібрації тощо сприймаються підсвідомістю і продукують інтуїцію.

Отже, інтуїція – це здатність розуміти або знати щось без явних логічних осмислень, обґрунтувань чи доказів. Вона може виникати як внутрішнє відчуття, догадка або пряме сприйняття без необхідності усвідомленого мислення, підсвідомості аналітики відомостей або навіть спонтанної миттєвої сенсорики на ситуацію тощо; і може бути також результатом досвіду, про що йшлося вище. Інформація ж – це відображені у свідомості (тоді осмислені) й підсвідомості факти, дані або знання, які можуть бути передані, збережені чи опрацьовані мозком. Інформація може отримуватися з різних джерел: медіа, соціальних мереж, книг, дослідів, розмов, відео, інтернету, документів і т д. та може бути структурованою або неструктурованою, відкритою і латентною. Але: інтуїція може впливати на спосіб, як ми сприймаємо та інтерпретуємо інформацію. Приміром, інтуїтивне відчуття може спрямовувати рішення людини при опрацюванні відомостей за різних обставин або допомагати швидше оцінити ситуацію, особливо критичну, навіть якщо їх не вистачає для повноти розуміння. А з іншого боку, інформація може підтримувати або спростовувати інтуїтивні догадки. Тобто: Зв'язок між інтуїцією та інформацією може бути таким, що вони доповнюють одне одну. Інтуїція може допомогти людині швидше засвоювати та розуміти інформацію, а вона може підтримати її інтуїтивні відчуття чи сприяти зробити ліпші рішення на підставі наявних даних. Вони часто працюють разом для розуміння проблем, ситуацій, світу навколо нас, для покращення нашого життя. 

НЕ ЦУРАЙМОСЯ ІНТУЇЦІЇ й ІНФОРМАЦІЇ. Як помітно із всього зазначеного, і н т у ї ц і я є складним явищем і її механізм включає в себе різноманітні аспекти психології, теорії і практики інформатики, когнітивістики, комунікативістики, внутрішньо-глибинних нейропроцесів, нейролінгвокомунікації [3; 5-7] та взаємодії із навколишньою дійсністю, зокрема з Природою, фауною і флорою.

Свідомість добре розуміє, тому раціонально діє.

А підсвідомість осяйває о т е, чого вона не знає!? В.Б.

Оскільки часто вживається доречно поняття «підсвідомість» і без нього тут аж ніяк не обійтися, – то означимо її як складну частину психіки людини, яка діє поза сферою свідомості, але впливає на її поведінку, думки та емоції, фізичний стан – загалом життєдіяльність. Добре, що поняттям «підсвідомість» уже оперують різні класичні науки, зокрема психіатрія, психологія, філософія, деякі духовні вчення [3; 5-7; 10-14]. Підсвідомість можна вважати своєрідним латентним (прихованим) сховищем для непримусових думок, уявлень, фантазій і фентезі, бажань, пам'яті та відчуттів, які людина не може свідомо контролювати. І в цьому її унікальність та потужність! Бо підсвідомість може впливати на людську поведінку, навіть якщо це не усвідомлюється. Наприклад, постійні тривоги, страхи, особливо у воєнний час, підсвідомі переконання або упередження можуть формувати людське реагування на критичні ситуації, особливо, коли є вагання щодо «Укриття». Підсвідомість завжди «казатиме», що себе треба берегти! Логічно вважати, що п і д с в і д о м і с т ь має концентровані репродуктивні функції, оскільки сприймає і зберігає в с е, що людина відчуває, бачить, чує, думає, мріє, інше. Саме тому в підсвідомості з часом накопичуються:

• Досвід, практика, компетенції чи інші дії, які стали автоматичними.

• Різні емоції, що не мали виходу через їх пригальмування.

• Потужні нереалізовані мрії, бажання, наміри тощо.

• Всебічні знання, ерудиція та багато чого іншого.

Якщо тінь є другом людини, а її силует як «zweite Ego», – то, образно кажучи, у тіні може приховано проявлятися й інтуїція. Автор розглядає тінь не як темінь, а як проекцію непрозорого суб’єкта на світле місце. Тобто спрямовучи промінь Сонця чи прожектора на людину, можна виявляти, а, головне, корелювати заховану в тіні інтуїцію. Пропоную самостійно зробити такий дослід. 

Розуміння ролі підсвідомості допомагає людині краще пізнавати себе, свій психологічний стан у такий складний воєнний час, свої вчинки та реакції, необхідність допомоги ЗСУ! Спеціальні техніки, такі як гіпноз або медитація, йогістика, нейролінгвістичне програмування (NLP)/нейролінгвокомунікація [1]. (останнє – апробована на багатьох тренінгах та опублікована авторська розробка) можуть бути використані для доступу до підсвідомості або для зміни підсвідомих переконань і паттернів поведінки та діяльності [1; 3; 11]. Можна пригадати традиційні в санаторіях чи центрах реабілітації сеанси гіпносну, які проводяться для релаксації організму, поліпшення стану нервової системи чи фрустрації.

Як дослідник, класифікую, підсвідомість також на: А. «Туманну», коли те, що відбувається у глибинах психіки – невідомо/неоформлене. Б. «Напівпрозору», коли те, що відбувається у глибинах психіки – у щось уже оформлюється. 

В. «Межову», яка вже оформилася у щось. Г. «Прозора» – це та, що вже має «програму» думки, ідеї, поведінки, дії.

Вивчаючи інтуїцію і підсвідомість, в автора виникало резонне запитання: А чи проходять вони інформаційну інфільтрацію, яка є лейтмотивом даного дослідження і першою конструктивно-пізнавальною та науково-популярною публікацією? Згодом появляться й інші наукові друкування у міжнародних та всеукраїнських збірниках, виступи на конференціях! За інфільтрацію інтуїції вже сказано на початку статті. А як бути щодо підсвідомості? Так ось! Автор схильний вважати, що підсвідомість, як безпосередній латентний глибинний психічно-інтелектуальний процес, не проходить інформаційне інфільтрування – саме через не опосередкований, а прямий свій прояв, хоча й малодосліджений. Крім ситуації під час наукових експериментів із підсвідомістю, коли вона зумовлюється чи ставиться у певні обставини за допомогою різних методів і способів, електронних пристроїв, зокрема електроенцефалографа. Та повернімося до інтуїції і запитаємо: А де вона живе? Оскільки інтуїція базується на невідомих аспектах свідомості, тобто домінантій підсвідомості та навколишній дійсності, мисленнєвому і віртуальному світі – то можна припустити, що вона «мешкає» десь між ними, назвемо це – як «уявореальний простір» або «уявореальність». Тлумачення інтуїції науками (філософією, психологією, біологією, нейрофізіологією, психіатрією) [3; 10-14] також зумовлюють її різне «проживання». Так, психологи вважають, що інтуїція може бути пов'язана з підсвідомим розумінням і сприйняттям ситуацій [3; 7; 14]. Авторська та інші теорії вказують на те, що інтуїція базується на невідомих аспектах свідомості та навколишнього середовища, які не завжди можуть бути свідомо сприйняті [3; 7; 14]. Деякі дослідження вказують на те, що інтуїтивні рішення можуть ґрунтуватися на накопиченому досвіді, підсвідомих сигналах та швидкому їх опрацюванні в мозкові [3; 11]. Є підходи розуміння її виникнення як відповіді на накопичені проблеми і завдання, які треба розв’язувати і вона це робить швидко й ефективно. Через те, що інтуїція розглядається як надскладний психічно-глибинний процес, що включає різні аспекти свідомості та підсвідомості, тому й точно визначити, де саме "живе" інтуїція, дуже складно, оскільки вона може базуватися на різних психологічних та нейрологічних механізмах і у різних відсіках Головної кори мозку!? Авторський підхід і аргументацію її «мешкання» зазначено у статті вище, зазначивши новим терміном – «уявореальність».

Інтуїція відіграла значущу роль в життєдіялності багатьох видатних людей.

Зокрема Луї де Бройль, французький фізик, один із творців сучасної квантової механіки зазначав: «Я, зокрема, маю на увазі такі суто особисті здібності, такі різні у різних людей, як уяву й інтуїція. Уява, що дозволяє нам уявити собі відразу частини фізичної картини світу наочно, що виявляє деякі її деталі, інтуїція, несподівано розкриває нам в якомусь внутрішньому прозріння, що не має нічого спільного з великоваговим силогізмом, глибини реальності, є можливостями, органічно притаманними людському розуму, вони грали і повсякденно грають істотну роль в створенні науки. Завдяки цим стрибків здійснюються великі завоювання розуму» [3; 8].

Ще кілька прикладів. Ув історії музики чимало випадків, коли ідея  приходила до композитора в найнесподіваніший момент, уві сні. Приміром, Джузеппе Тартіні якось побачив уві сні диявола, який грав на скрипці чудову мелодію. Прокинувшись, він хутко записав її і надалі використовував для одного зі своїх найзнаменитіших творів: скрипкової сонати "Диявольські трелі" [3; 8].

Цікавий випадок стався з геніальним винахідником електро-і радіотехніки Ніколою Теслою, коли під час прогулянки йому раптово спало на думку розв’язання однієї принципоової технічної проблеми. Він йшов у бік заходу сонця і читав вірші; тоді ж думка, подібно до спалаху блискавки, осяяла його; й ідея електромотора саме на змінному струмі (а це – світове відкриття. В.Б.) прийшла до нього як одкровення. Він стояв, поринувши у транс, намагаючись пояснити собі це бачення. Образи, які постали перед розумовим поглядом Ніколи Тесли, були виразними [3; 8].

Авторитені науковці вивчали (в основному, на собі) і визнавали наявність інтуїції, про що частково вже згадано. Та – варто ще додати. Важливий і цікавий погляд лавреата Нобелівської премії Альберта Ейнштейна на творчість фізика-теоретика і його судження про власну діяльність. Видатний науковець вважав, що не існує ніякого індуктивного методу, який міг би вести до фундаментальних понять фізики. Та гіпотеза може бути "навіяна" емпіричними фактами, але не є безпосередньо виводимими з них, бо інакше вона не була б гіпотезою. Вчений може і повинен вільно створювати різні гіпотези для пояснення спостережуваних явищ. Мова ж про те, яка з висунутих гіпотез повинна бути прийнята, а яка відкинута, вирішується емпіричної перевіркою наслідків, що випливають із них [3]. Цієї настанови фізик-теоретик дотримувався у своїй науковій діяльності. Вихідні положення його теорії відносності сформульовані не як індуктивні узагальнення дослідних даних (хоча він враховував емпіричні факти при її створенні), а вони були продуктами як "винаходи", "припущення", тобто результатом інтуїції. Альберт Ейнштейн говорив своєму колишньому однокурсникові Якобу Ерато, що думка про відносність одночасності з'явилася у нього в результаті раптової інтуїтивної здогадки [3]. Одного ранку він прокинувся і раптом зрозумів, що події, які для одного спостерігача відбуваються одночасно, можуть бути неодночасними для іншого. Як зазначав М. Вертгеймер на підставі бесід із А Ейнштейном, до уявлення про те, що швидкість світла (300 000 км/сек) є граничною щодо поширення сигналів, він прийшов також інтуїтивно. (отут би підказати йому термін «уявореаль». В.Б.). Зі спеціальної та загальної теорії відносності через логіко-математичну дедукцію отримані наслідки, зіставні з даними спостережень і експериментів та підтверджені цими результататими. А. Ейнштейн вважав, що на практиці можна перевірити теорію, але немає шляху від досвіду до теорії! Разом із тим, шлях від чуттєвого досвіду до теоретичних понять існує – це шлях інтуїції, бо саме інтуїція (а не логіка) пов'язує їх. "Якщо не згрішити проти логіки, - говорив А. Ейнштейн, - то взагалі не можна ні до чого прийти". "Справжньою цінністю є по суті, тільки інтуїція" [9, 17]. У нього був ще й такий метод – ситуації: Він розміщував себе на кінчик променя і летів із ним у Всесвіт. Ймовірно, що саме так відкрита теорія відносності та інші реальні гіпотези, підтверджені сучасною наукою!

Видатний британський математик і філософ Бертран Рассел, основоположник англійського неореалізму та неопозитивізму, засновник сучасної філософії логічного аналізу, відзначав, що іноді його спроби проштовхнути силою волі хід творчої праці виявлялися марними, і він переконувався в необхідності терпляче очікувати підсвідомого визрівання ідей, що було результатом напружених роздумів. "Коли я працюю над книгою, - писав він, - я бачу її уві сні майже щоночі. Не знаю, чи виникають при цьому нові ідеї, або пожвавлюються старі, часто я бачу всі сторінки і можу уві сні прочитати їх" [8;]. 

Видатний американець Стів Джобс назавжди увійде в історію нового підприємництва, маркетингу та мистецтва комунікацій, оскільки став однією із найзнаковіших постатей в IT-бізнесі за останні 50 років. Він заснував найбільшу в світі комп’ютерну компанію «Apple» і компанію «Pixar», яка переписала історію анімаційної сутності. Разом із українцем Стівом Возняком, створено один із перших комерційно успішних персональних комп’ютерів. С.Джобс змінив спосіб людського спілкування, зробивши багато відкриттів за такий короткий час свого життя. Геніальний винахідник, бізнесмен і промисловий дизайнер Стівен Пол Джобс заповідав вірити у свою інтуїцію і вчитися у найкращих людей «...Не витрачайте відпущений вам час на те, щоб жити чужим життям... майте сміливість прислухатися до серця й інтуїції. Якимось чином вони знають, ким ви хочете стати. Все інше вторинне" [4]. 

Варто визначити прагматику інтуїції, яка проявляється через інфільтрацію в людині, бо може даватися взнаки на всебічних рівнях і у різних сферах життя:

1. Сприяння у розв’язанні проблем чи завдання., коли осяйвається якесь оптимальне їх вирішення. 2. Сприянні в екстремальних ситуаціях, тобто допомагає прийняти швидко ефективніше рішення, навіть якщо людина не може конкретно визначити як діяти або пояснити причини свого вибору. Саме так може відбуватися в критичних ситуаціях у пожежників, льотчиків, розвідників. 3. Відчуття інтуїцією ризику може попереджати ймовірні небезпеки, навіть коли конкретні факти або ситуація – неочевидні. 4. Прояви у міжособистій взаємодії, коли інтуїція може допомагати відчувати настрій та ймовірні емоції людей, навіть, якщо, – це ще не проявляється або коли такі сигнали неявно виражені сенсорикою. Приміром, у бойових мистецтвах. Запитую про таку ситуацію колегу по шахових клубах «Білий ферзь» і «Хід конем» (які очолюю у павільйонах біля Фестивального на Троєщині і у Центральній бібліотеці Деснянського району м.Києва) екс-чемпіона України, пана-добродія В.Ш.: Так, я інколи відчуваю інтуїтивно, коли наносити удар або якщо очікувати його мені! До речі, шахісти також відчувають інтуїтивно деякі ходи, що було характерно для видатних чемпіонів світу із класичних шахів Михайла Таля (8-й) і Гаррі Каспарова (13-й). Та й сам інколи інтуїтивно ризикую на шахових турнірах. Хоча тут потрібне – логіка + інтуїція!

5. Сприяння пізнанню невідомих ситуацій. Тут інтуїція може домомагати до адаптації у нових обставинах, визначати вектори орієнтації та найбільш оптимально-ефективні дії людини. 6. Інтуїція притаманна творчості, тобто може виявлятися у креативних моментах, коли особистість пише неочікувані твори поезії і прози, чи мистецькі картини. Також у мистецтві інтуїція, як і у красному письменстві, композиторстві/ музиці сприяє осяянням ідеєю, сюжетом, персонажами, композицією чи вибором ним або дизайнером колористики. 

Як поет і прозаїк, можу заначити про інтуїтивні відчуття при написанні творів. Наприклад, коли починав писати цю статтю, на початку не було епіграфа. Але ж склалася добра традиція, що у всіх моїх матеріалах є епіграфи і навіть поетичні квінтесенти певних ситуацій чи понять. 10 березня (2024 р.), після нічної «Тривоги» вже не спалося. Взяв олівець, блокнот завжди під боком і появилися перші рядки про інтуїцію і підсвідомість: Щось у людині спалахнуло і мимовільно промайнуло; Свідомість добре розуміє, тому раціонально діє. І, буквально, за хвилину написано епіграфи, навіть без редагування. А як таке сталося? У поета, який працює над твором, у голові (точніше в мізках), свідомо засіли деякі думки, тоді вони, приміром, коли він уже спить, вони осідають у підсвідомість, де праця триває. А потім, коли взяв олівець, рядки вилилися на папір. Та, ясна річ, письменнику необхідно знати, хоча б основи поетичної творчості: римування, ритмомелодіку, жанри, розумітися на образах, метафорах, епітетах і мати великих словарний запас, які поселяються у його свідомості/підсвідомості! Завдяки інтуїції прозаїк/поет може відчути як розвивати сюжет або виписувати персонажів, навіть не маючи абрису. А у мистецтві вона може допомогти художнику вибирати персонаж, текстуру, композицію, кольори, пейзаж. У науці дослідник може використовувати інтуїцію для формулювання г і п о т е з або розв'язання складних проблем. Тобто: Інтуїція має важливу роль у творчості, незалежно від її видів і форм (жанрів): літературі, мистецтві, музиці, науці тощо. Інтуїція допомагає творцеві відчути, зрозуміти або відтворити щось, яке може бути складним або непередбачуваним і навіть спершу незрозумілим для свідомості. 

Отже, інтуїція може бути важливою частиною творчого процесу, проте вона часто поєднується з раціональною аналітикою і вивченням матеріалу. Автор може відчувати, що йому треба робити, але використовувати інтуїцію разом з логікою, щоб визначити найкращий спосіб реалізації своєї ідеї у сюжеті чи повісті, романі тощо. На мою думку, це – найкращий підхід у творчості – інтулогія! Загалом же – інтуїція є важливим інструментом у творчості, що допомагає письменнику, митцю, журналісту, композитору виражати себе і створювати щось помітне, нове та оригінальне!

Оскільки лейтмотивом матеріалів дослідження «Взаємодія людини й інформації...» є також вплив на психо-емоційний стан, появу навіть захворювань – то запитую в ШІ: Як інтуїція діагностує хвороби чи захворювання? Відповідає: «Інтуїція може бути корисним елементом в медичній практиці, але важливо розуміти, що вона не є науковим чи об'єктивним методом діагностики хвороб. Інтуїція – це підсвідоме відчуття або розуміння, яке може виникати на основі досвіду, знань та сприйняття суб'єкта. У деяких випадках медичні фахівці можуть відчути або підійти до діагнозу на основі свого інтуїтивного розуміння ситуації пацієнта. Наприклад, лікар у змозі виявити певні ознаки або симптоми, які вони раніше спостерігали у пацієнті з певним захворюванням. Це може викликати в них підсвідоме відчуття або "інтуїтивне" розуміння того, що цей пацієнт також може мати подібне захворювання. Однак важливо зауважити, що інтуїція не завжди є точним або надійним інструментом, і вона може бути, так би мовити, суб’єктивною. Для точної діагностики, зазвичай, використовуються об'єктивні методи, такі як клінічні та лабораторні дослідження, образне обстеження (наприклад, рентгенівське або магнітно-резонансне зображення) та інші спеціалізовані процедури. Інтуїція може служити як додатковий елемент для розуміння ситуації пацієнта, але вона не повинна бути єдиною підставою для встановлення діагнозу або прийняття медичних рішень. Інтуїція – це складний процес, який може включати в себе різні аспекти, такі як підсвідоме сприйняття, досвід, емоційність та розуміння ситуації. У медичному аспекті, інтуїція може допомагати лікарям визначити захворювання, але – це, зазвичай, відбувається в контексті їх загального досвіду та знань про медицину. Інтуїція може діяти профілактично, тобто попереджати про різні фізичні проблеми людини або вказувати на потребу релаксації чи відпочинку і навіть лікування». (Курсив та мінімальне редагування тавтології і пунктуацї ШІ. В.Б.).

Як дослідник, диференціюю стадії інтуїції також ще на: А. Концентрація, коли вона збирає себе з усього накопиченого (досвіду, знань, емоцій тощо). Б. Зародження, коли щ о с ь невідоме ще появляється у глибинах психіки. Б. Акумуляції, коли вже щось оформлюється в я к е с ь. В. Визрівання, коли вже щось сформулювалося. 

Г. Прояв, коли о т е щось і якесь уже спливло осяйванням у думку, ідею, вчинок, дію. Як ніби «Яблуко» в геніального Ісаака Ньоютона, що падає, правда, він без отого вигуку «εὕρηκα/EvrikA!» грецького генія Архімеда, хто заявив «Основний закон гідростатики». Та англієць відкриває – «Закон всесвітнього тяжіння», що між будь-якими двома тілами діє сила взаємного притягання, що прямо пропорційна добутку мас цих тіл і обернено пропорційна квадрату відстані між ними!

А чи діє тяжіння/гравітація між інтуїцією і підсвідомістю – це ще одна проблема, що потребує окремого вивчення фізиками й нейробіологами!? Попередньо можу висловити авторське міркування, що між ними діє психоінфогравітація!?

І мене, й інших, особливо постнауковців, звісно, цікавить: А як же виглядає інтуїція? Як дізнаватися, що це – саме вона і є? Оскільки інтуїція – це дуже складний глибинний психічний процес, – то його важко описати чіткою «картинкою». Мережа дає розмиті або сюрреалістичні образи, а, може, – вони якраз і є адекватні? Іноді люди описують інтуїцію як "шосте відчуття" (правда, як ще рахувати?) або як "внутрішній компас", який подає їм важливі відомості, не завжди доступні раціональному розумінню. Адже інтуїтивні відчуття можуть виникати у формі спонтанних ідей, натяку, передчуття або сильної сенсорики впевненості в правильності такого вибору чи дії. Моє опитування знайомих (березень 2024 р.) засвідчило, що дехто може відчувати інтуїцію навіть фізично: моментальне збудження, теплота по тілу, «внутрішній голос», якась дратівливість, дискомфорт у животі, певний несвідовий порух, сконцентрований погляд, «перебування у собі». Автор розглядає інтуїцію також як своєрідний GPS, оскільки така навігація підказує людині певний вибір, шлях або рішення, навіть коли для цього немає очевидних раціональних обґрунтувань. ВИСНОВКИ. Прояви феноменів інтуїції, підсвідомості та інфільтрування можуть бути неоднаковими – індивідуальними для і в кожної людини, виявлятися різноманітними способами для людей, оскільки залежать від її/їх особистих характеристик, досвіду, мудрості, фаху, статусу, компетенцій, знань, умов праці, комунікацій у родині, колективі, суспільстві – загалом діяльності та життя ...  ДОСЛУХАЙМОСЯ І РОЗВИВАЙМО СВОЮ ІНТУЇЦІЮ!

ДЖЕРЕЛА і ЛІТЕРАТУРА

1. Бугрим В.В. Нейрокомунікація в журналістській діяльності й освіті // Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка / В. В.Бугрим // Серія: Журналістика. Вип. 2. К., 1995. С. 85-95. 

2. Бугрим В. Інформація в життєдіяльності людини у війну / Валентин Бугрим // [Інтернет-ресурс – Портал «Постнаука: досягнення і відкриття] / Режим доступу:

https://www.facebook.com/groups/ (Дата звертання 11 березня 2024 р., з екрана).

3. Бугрим В. Дослідження. Нові явища, проблеми та конструкти «Взаємодії людини й інформації». Інтуїція на службі людини / Валентин Бугрим // ЯРМАРОК. Сумська обласна щотижнева незалежна газета. 2024. 21 березня. № 12. С. 4.

4. Джобс С.: "Смерть – це, напевно, найкращий винахід Життя" / Стів Джобс // [Інтернет-ресурс – life.pravda.com.ua/person // Історична правда] / Режим доступу:

https://life.pravda.com.ua/person/2011/10/6/87072/ (Дата зверт. 21 березня 2024 р.). 

5. Канеман Д. Чи можемо ми довіряти нашій інтуїції? / Деніел Канеман // Alex Voorhoeve: Бесіди про етику. Oxford University Press, 2009.

6. Канеман Д. Лекция об интуиции / Даниел Канеман // You Tube. 2015. Архіровано 11 квітня 2022 р. (Дата звертання 21 березня 2024 р., з екрана).

7. Доррер М. Г. Психологическая интуиция искусственных нейронных сетей / М.Г. Доррер. Дисертація... // Архівна копія від 25 березня 2009 р. на Wayback Machine. 1998; Доррер М. Имитация психологической интуиции с помощью искусственных нейронных сетей / Доррер Михаил // [Інтернет-ресурс] / Режим доступу: https://psyfactor.org/lib/dorrer-0.htm (Дата звертання 21 березня 2024 р.).

8. Інтуїція і наукова творчість // [Інтернет-ресурс – MegaLib.com.ua] / Режим доступу: http://ni.biz.ua/11/11_7/11_76872_intuitsiya-i-tvorchestvo.html (Дата звертання 21 березня 2024 р.). 

9. Кармін А. С. Наукове мислення та інтуїція: ейнштейнівська постановка проблеми // Наукова картина світу. Логіко-гносеологічний аспект. К.,1983; А також: ІНТУЇЦІЯ // [Інтернет-ресурс – ni.biz.ua ] / Режим доступу: http://ni.biz.ua/6/6_6/6_64168_intuitsiya.html 

10. Поліщук О. П. Інтуїція: природа, сутність, евристичний потенціал. К.: Парапан, 2010. 228 с. 

11. Соляник К.О. Подсознание и интуиция: что подсказывает ваш внутренний голос / К.О. Соляник. Харьков: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга». 2012. 320 с. 

12. Тюріна Т. Г. Інтуїція: синергетичний підхід / Тамара Георгієвна Тюріна.  Львів: СПОЛОМ, 2010. 136 с. 

13. Sosa E. Rational Intuition: Dealer on its Nature and Epistemic Status / Philosophical Studies, vol. 81, pp. 151-162. 

14. Dorrer M.G., Gorban A.N., Kopytov A.G., Zenkin V.I., Psychological Intuition of Neural Networks. Proceedings of the 1995 World Congress On Neural Networks, A Volume in the INNS Series of Texts, Monographs, and Proceedings. Vol. 1. 1995. S. 193-196.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота