СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ПІСЛЯ АМПУТАЦІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ПІСЛЯ АМПУТАЦІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

23.04.2024 14:53

[16. Physical education and sports]

Author: Хомовська Алла Володимирівна, магістрантка, Національний університет фізичного виховання і спорту України; Гусєв Петро Євгенович, старший викладач, Національний університет фізичного виховання і спорту України


Актуальність. Серед ендокринних захворювань цукровий діабет становить близько 90% у структурі первинної інвалідності [1, с.45]. Основною причиною інвалідизації є судинні ускладнення, діабетична мікро- і мікроангіопатія з ураженням нирок, очей, нижніх кінцівок. Порушення, викликані захворюванням, призводять до стійкого й значного обмеження життєдіяльності й соціальної дезадаптації внаслідок порушення здатності до пересування, орієнтації, самообслуговування, навчання, спілкування й трудової діяльності. Одним з найбільш важких ускладнень цукрового діабету є синдром діабетичної стопи (СДС) - інфекція, виразка або деструкція глибоких тканин стопи, що розвивається в комбінації з неврологічними розладами й ураженнями периферичних магістральних артерій різного ступеня виразності.

Ризик ампутації кінцівки при цукровому діабеті у 15-40 разів вищий, ніж у загальній популяції населення [2, с.67]. У 50 % хворих на ЦД виникає необхідність у планових або екстрених хірургічних втручаннях.

Необхідно відзначити, що переважна більшість досліджень присвячена лікуванню, ортопедичному забезпеченню, реабілітації хворих з різною формою й важкістю захворювання, але зі збереженими кінцівками, і меншою мірою є в наявності роботи, присвячені реабілітації хворих, які перенесли ампутації. Ці хворі, як правило, перебувають у полі зору ендокринологів, фахівців в області протезування, рідше - фахівців в області реабілітації.

Мета дослідження – визначити особливості застосування фізіотерапевтичних втручань для хворих на цукровий діабет після ампутації нижніх кінцівок.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано такі методи дослідження, як аналіз науково-методичної літератури та документальних матеріалів. 

Результати та обговорення. Для хворих на цукровий діабет після ампутації нижніх кінцівок лікувальна гімнастика проводиться мало груповим способом або індивідуально в залі у першій половині дня з дотриманням принципу незначного фізичного навантаження й основних дидактичних принципів організації процедури. Необхідно строго дотримуватися диференціювання вправ відповідно до розділу процедури. У комплексах гімнастичних вправ співвідношення загальнорозвиваючих вправ до спеціальних становить 1:1, співвідношення дихальних вправ, на розслабення до вправ для суглобів становить 1:2. Тривалість заняття ЛГ становить 30 хвилин: вступна частина - 9 хвилин, основна частина - 15 хвилин, заключна - 6 хвилин. У комплекси вправ ЛГ включаються загально розвиваючі вправи у вихідних положеннях: сидячи, лежачи, стоячи з додатковою опорою, для дрібних і середніх м'язових груп у повільному й середньому темпі, для великих м'язових груп і тулуба - у повільному темпі.

Загальний вплив на організм полягає в тренуванні кардіо-респіраторної системи. Гіподинамія, порушення функції дихання в основному обструктивного типу, дискінезія травної системи переважно гіпомоторного типу, дисциркуляторні порушення центральної нервової системи є підставою для застосування спеціальних вправ для корекції даних станів.

Тому широко можна використовувати дихальні вправи, релаксацію, з затримкою видиху, звукову гімнастику і т.д. Для корекції порушень, пов'язаних з роботою шлунково-кишкового тракту, застосовуються вправи для черевного дихання, для м'язів тазового дна - ізотонічні й ізометричні в комбінації з фазами дихання, у розтягуванні, на релаксацію. Тренування загальних судинних реакцій досягається за рахунок введення в заняття вправ зі зміною вихідних положень релаксуючого й тонізуючого характеру.

Особлива увага приділяється виконанню спеціальних вправ для м'язів збереженої й усіченої кінцівки. Для ослаблених м'язових груп використовуються ізотонічні концентричні й ексцентричні фізичні вправи з повним діапазоном рухів, з поступовим збільшенням навантаження. 

При наявності ГХ I стадії, при відсутності ознак ішемії кінцівки обмежено використовують ізометричне напруження ослаблених м'язів тривалістю 2-3 секунди серіями по 5-6 повторів з інтервалом 2-3 секунди. При протипоказаному навантаженні на стопу вправи для збільшення сили м'язів проводяться сидячи, лежачи й навколішки. При цьому необхідне для профілактики остеопорозу осьове навантаження на кінцівку досягається стійкою з опорою на коліно збереженої кінцівки після ампутації стегна або на обидва коліна після ампутації гомілки.

Ознаки недостатності кровообігу збереженої кінцівки вимагають застосування спеціальних вправ, що стимулюють колатеральний кровообіг. Механізм дії таких вправ заснований на активізації периферичного кровообігу у відповідь на гіпоксичне тренування. Застосовуються вправи для дрібних і середніх м'язових груп, які виконуються в положенні лежачи на спині з піднесеним положенням дистального відділу кінцівки на 20-30 см над поверхнею опори, які чергуються з періодами відпочинку й розслабленням м'язів у горизонтальному положенні. 

З появою оніміння пальців рук, парестезії й болю застосовуються спеціальні вправи на розслаблення м'язів передпліччя, на розтягання, релаксувальні. Крім цього використовуються фізичні вправи динамічного характеру, з невеликим опором, з м'ячами, гумовими джгутами, еспандерами кистьовими й передпліччя, невеликими гантелями (до 0,5 кг) і статичні напруження м'язів плеча, які обов'язково сполучаються з фазою видиху.

З метою профілактики прогресування тугорухливості й утворення контрактур у суглобах усіченої кінцівки дотримуються постурального режиму. Ми також рекомендуємо сон на напівжорсткому ліжку. Після ампутації стегна в положенні лежачи на спині рекомендується розташування кукси з повною опорою на матрац, при необхідності - фіксація кукси мішечком з піском вагою до 1-2 кг. Постуральні вправи проводяться по 3-4 рази на день. При згинальних контрактурах колінного суглоба в деяких випадках застосовуються лонгети для фіксації в положенні максимального розгинання після попередніх активно-пасивних вправ.

Висновки. Систематизація засобів фізичної реабілітації в комбінації з лікувальним руховим режимом з урахуванням особливостей захворювання дозволяє раціонально використовувати ці засоби на етапі підготовки до протезування й при освоєнні протезних виробів. 

Література

1. Pokhrel A., Silvanus V., Pokhrel B.R., Baral B., Khanal M., Gyawali P., Pokhrel L., Regmi D. Accuracy of glucose meter among adults in a semi-urban area in Kathmandu, Nepal. JNMA: Journal of the Nepal Medical Association. 2019. Apr; 57(216). Р.104.

2. Franz M.J., Boucher J.L., Rutten-Ramos S.,  VanWormer J.J. Lifestyle weight-loss intervention outcomes in overweight and obese adults with type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. J Acad Nutr Diet 2015;115. Р. 1447–146.

3. Batsis J.A., Apolzan J.W., Bagley P.J. A systematic review of dietary supplements and alternative therapies for weight loss. Obesity (Silver Spring) 2021.29. Р.1102–1113


________________________

Науковий керівник: Кравчук Людмила Дмитрівна, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, Національний університет фізичного виховання і спорту України




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота