ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЛУЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ РЕІНЖИНІРИНГУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИРОБНИКІВ І СПОЖИВАЧІВ ТОВАРІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЛУЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ РЕІНЖИНІРИНГУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИРОБНИКІВ І СПОЖИВАЧІВ ТОВАРІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

25.04.2024 13:28

[1. Economic sciences]

Author: Кобизський Денис Сергійович, Сумський державний університет; Гапич Андрій Васильович, Сумський державний університет; Змієвський Сергій Володимирович, Сумський державний університет


ORCID: 0000-0001-5828-354X Кобизський Д.С.

ORCID: 0009-0003-3662-1319 Гапич А.В.

ORCID: 0009-0000-4515-8002 Змієвський С.В.

З початком повномасштабної війни рф проти України загострилася загроза поглиблення технологічного відставання української економіки. Так, Національний інститут стратегічних досліджень зазначає, що  в 2022 р. дві третини товарного експорту становили товари гірничо-металургійного (ГМК) та агропромислового (АПК) комплексів. Зокрема, майже третину товарного експорту становили зернові та насіння. Їх сукупна частка в товарному експорті зросла з 21,7 % – у 2021 р. до 29,2 % – у 2022 р [1].

Проблема низького вмісту технологій в продукті, що виробляється в Україні стала ще більш відчутною. Разом з тим, автори дослідження стверджують, що питання слід розглядати не лише в площині виробників промислових товарів, але і внутрішніх споживачів. Мало хто з дослідників промислових підприємств вивчав і писав про проблеми споживачів продукції вітчизняного промислового сектору. На жаль, більшість громадян країни дізналися про існування важливих підприємств паливно-енергетичного комплексу зі стрічок невтішних новин. Діяльність нафтопереробних заводів, електростанцій, водоканалів, транспортних та розподільчих мереж – все це площина економічної та соціальної безпеки країни з однієї сторони, а з іншої – ринок збуту товарів для промислових підприємств, і не тільки вітчизняних. В результаті руйнівних дій ворога вітчизняний паливно-енергетичний комплекс опинився під ударом та загрозою знищення. В цей же час, виявилося, що технічний стан більшості об’єктів перебував на межі вичерпаного ресурсу, об’єкти не були забезпечені запасними частинами на змінними комплектуючими. Від 2014р. ніхто не проводив організовану та системну програму імпортозаміщення товарів виробництва країни-агресора. Як наслідок, при наявності вітчизняних виробників відповідних груп товарів, процес швидкого забезпечення необхідних комплектуючих не був налагоджений відповідним чином, і порятунок стратегічних підприємств головним чином залежав від допомоги міжнародних фондів, організацій, і відповідно – виробників.   

Подібних висновків приходить і Національний інститут стратегічних досліджень [1]. Ще у листопаді 2020 р. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) підготувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання розвитку промислового комплексу України». У документі, зокрема, пропонувалося закріплення переліку 17 стратегічних галузей промисловості – «стратегічно важливих для економіки і безпеки держави сфер економічної діяльності, об’єктивно відокремлених частин промисловості, об’єднуючих підприємства, що забезпечують повний життєвий цикл однорідної, специфічної продукції, робіт або послуг за типовими технологіями і які мають спільне обмежене коло споживачів, що об’єднують суб’єктів господарювання різних форм власності, перелік та підпорядкування яких затверджується рішенням Кабінету Міністрів України».  До цього переліку ввійшли: ОПК, ПЕК, АПК, ГМК, транспортна промисловість, сфера телекомунікацій та зв’язку, авіаційна та ракетно-космічна, машинобудівна, хімічна, харчова, легка, скляна та порцеляно-фаянсова, меблева та деревообробна, поліграфічна, геологорозвідувальна, фармацевтична галузі, будівництво та виробництво будівельних матеріалів. Станом на квітень 2024 р. постанову прийнято не було [1]. Варто зазначити, що подібний узагальнений підхід до формування переліку ключових галузей та відповідних споживачів говорить про відсутність конкретики та усвідомлення потенційно сильних можливостей внутрішнього виробничого потенціалу та наявного ресурсу.

В липні 2022р. навіть було призначено заступника Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації [2]. Тобто необхідні учасники енергетично системи є, лозунги є, але система не працює так ефективно, як могла би працювати, і як це вимагається у воєнний час і період повоєнної відбудови

Сьогодні чітко простежується проблема недооцінювання ролі промислового сектору України у повоєнному відновленні під час формування інвестиційних проєктів та пакетів міжнародної фінансової допомоги. Ігнорування внутрішніх можливостей може зашкодити як проєктам з відновлення, так і подальшій долі національного господарства. На нашу думку,  основні потоки міжнародної підтримки доцільно спрямовувати до оборонних, гуманітарних, інфраструктурних проєктів, які є пріоритетними в умовах війни. Історія свідчить, що спрямування лише 3% міжнародної допомоги у поствоєнних балканських країнах до виробничого сектору стало причиною слабких темпів повоєнного відновлення, призвела до зростання торговельного дефіциту, безробіття й тіньового сектору [1, 3].

Так, наприклад, ряд українських машинобудівних підприємств являють собою потужний кластер енергетичного машинобудування з унікальним науковим потенціалом для створення комплексних об’єктів генерації електроенергії.  Основною продукцією енергетичного машинобудування є первинні двигуни та пов’язане з ними устаткування для вироблення різноманітних робочих тіл (водяної пари, газу) й електроенергії: парові, гідравлічні газові турбіни, електрогенератори для них, парогазотурбінні установки, компресори, нагнітачі, парові котли, енергетичні атомні реактори, парогенератори, насоси, котельно-допоміжне обладнання для ТЕС, обладнання для атомних і геотермальних електростанцій, трубопроводи, пристрої для хімічного водоочищення, двигуни внутрішнього згоряння (окрім транспорт.) тощо [4]. Серед ключових учасників цієї елітної спільноти наступні імена: АТ "Українські енергетичні машини" (в минулому АТ "Турбоатом" та АТ "Електроважмаш"), ПрАТ “Запоріжтрансформатор”, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України, АТ “Новокраматорський машинобудівний завод”, ТОВ “Машзавод” (Чернівецький машинобудівний завод), АТ “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш”, АТ “Сумське НВО ім. Фрунзе”, АТ “Полтавський турбомеханічний завод”, АТ “ВНДІАЕН”. Достатньо лише зауважити, що харківський «Турбоатом» входив до першої п’ятірки підприємств світу з випуску парових енергетичних турбін. 

Горизонтальні мережеві об’єднання галузевих підприємств у певні кластери неминуче наштовхують до залучення ідей реінжинірингу бізнес-процесів. Як зазначалося в дослідженні [5] саме реінжиніринг бізнес-процесів компаній здатен забезпечити мережеву ефективну взаємодію компаній в умовах кластерної політики з синхронізацією основних цілей всіх учасників.

Особливості організаційно-економічного забезпечення реінжинірингу промислового підприємства, зокрема його маркетингової діяльності, детально досліджувалися в роботі [6], де представлено нове ставлення до принципів побудови, функціонального наповнення та змісту складових організації підприємства, що дозволяє усвідомити широкий функціональний потенціал організаційних можливостей в рамках реінжинірингу, а також сформувати організаційний механізм постреінжинірингової компанії [6]. Принципи діяльності постреінжинірингової компанії, зокрема націленість на задоволення споживача, створення доданої цінності процесів, наявність зворотного зв’язку та постійний моніторинг діяльності щодо відповідності зазначених стратегічних критеріїв, мають бути застосовані не тільки до виробників, але і споживачів товарів однорідної галузі. На думку авторів дослідження, питання підтримки вітчизняних промисловців та забезпечення енергетичної безпеки країни потрібно розглядати виключно в комплексі. При чому, зміни мають забезпечуватися не лише шляхом впровадження цифрових технологій та інновацій, але і зміною підходів до організації діяльності.

Так сам, як само, як вітчизняний машинобудівник для захоплення нових ринків збуту не має перекладати своїх системних проблем на діалог зі споживачем, так і вітчизняний енергетик має дотримуватися певних критеріїв у формуванні своїх вимог, плануванні ремонту та заміні обладнання.  

Зважаючи на величезний досвід та високу кваліфікацію даних підприємств, їх представників неодмінно треба залучати до розробки стратегії енергетичної та соціальної безпеки країни. І мова тут не про надання монополій чи конкурентних переваг, мова про забезпечення швидкого задоволення потреб об’єктів енергетичної галузі, забезпечення їх безперебійного функціонування, встановлення критеріїв якості та енергоефективності, збереження унікальних знань, технологій та конструкторської документації, що надає, перш за все, перевагу, національному господарству та міжнародній конкурентоздатності.

Сьогодні енергетичній галузі, вкрай необхідні сильні горизонтальні зв’язки між структурними одиницями для оперативного прийняття рішень та вирішення робочих питань; потрібна система бізнес-процесів, яка дозволила би сформувати не лише оперативне, а також і стратегічне управління галуззю, зокрема, ґрунтуючись на ключових показниках енергоефективності.

Література:

1. Проблеми та перспективи розвитку стратегічних галузей промисловості України. Національний інститут стратегічних досліджень. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/problemy-ta-perspektyvy-rozvytku-stratehichnykh-haluzey-promyslovosti

2. Про призначення Богдановича А. Я. заступником Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Кабінет Міністрів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:     https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-pryznachennia-bohdanovycha-a-ia-zastupnykom-holovy-derzhavnoi-inspektsii-enerhetychnoho-nahliadu-ukrainy-z-pytan-tsyfrovoho-rozvytku-tsyfrovykh-transformatsii-i-tsyfrovizatsii-665-290722

3. Bogdan Tetiana, Landesmann Michael and Grieveson Richard. The Vienna Institute for International Economic Studies. Evaluation of Ukraine’s National Recovery Draft Plan. Vienna Institute for International Economic Studies. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   https://wiiw.ac.at/evaluation-of-ukraine-s-national-recovery-draft-plan…

4. Енергетичне машинобудування. Енциклопедія сучасної України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:     https://esu.com.ua/article-17888

5. Реінжиніринг бізнес-процесів маркетингової сфери промислових підприємств, як складова виведення вітчизняної продукції на міжнародні ринки [Текст]: звіт про НДР (остаточний) / кер. Л.М. Таранюк. - Суми: СумДУ, 2018. - 353 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:    http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/74160

6. Кобизський Д. С. Організаційно-економічне забезпечення реінжинірингу маркетингової діяльності українських машинобудівних підприємств / Д. С. Кобизський // Бізнес Інформ. - 2018. - № 2. - С. 319-325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_2_47.

_______________________

Науковий керівник: Таранюк Леонід Миколайович, доктор економічних наук, професор, Сумський державний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота