ОЦІНКА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ МІЖГАЛУЗЕВИХ ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОЦІНКА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ МІЖГАЛУЗЕВИХ ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ

07.03.2017 17:13

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Покровська Наталія Миколаївна, аспірантка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Україна)


Для прискорення економічного зростання машинобудування,  підвищення ступеню його адаптованості до змін зовнішнього середовища необхідною умовою є активізація інтенсифікації виробництва як системного процесу застосування найбільш ефективних чинників з метою забезпечення безперервного приросту виробництва й підвищення його ефективності.

Одним з головних фактором інтенсифікації машинобудівного виробництва є виробничі відносини. Основний сировинний партнер машинобудування, від роботи якого безпосередньо залежить його розвиток, це -  металургія.  Як зауважують С.І. Іщук та О.В. Гладкий [1],   матеріаломісткість продукції машинобудування є високою (витрати сировини на 1 т готової продукції становлять у середньому 1,3-1,5 т). Металургійне виробництво має сировинну залежність від гірничо-шахтного та гірничо-рудного виробництва. Зворотній зв’язок з боку машинобудівної галузі - це  постачання основних засобів. Таким чином, виробничі відносини, які охоплюють сировинний виробничий ланцюг «гірничо-шахтне та гірничо-рудне виробництво – металургійне виробництво – машинобудівне виробництво», є одним з основних чинників інтенсифікації машинобудівної галузі. 

Кількісний вимір інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин машинобудівної галузі будемо здійснювати, використовуючи такі часткові показники, як обсяг внутрішнього споживання реалізованої продукції для машинобудування (ЧПМАШ), металургійної промисловості (виробництво чавуну, сталі та феросплавів - ЧПМЕТ) та добувної промисловості (добування кам’яного та бурового вугілля – ЧПДВ, добування металевих руд – ЧПДР).

Часткові показники інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин  визначаються як відношення відповідних обсягів внутрішнього споживання реалізованої продукції  звітного та базисного  періодів для зазначених галузей, а саме:

- для машинобудівної галузі:

                                                                                   (1)

-  для металургійної промисловості (виробництво чавуну, сталі та феросплавів):

                                                                                     (2)

- для добування кам’яного та бурового вугілля:

                                                                                        (3)

- для добування металевих руд:

                                                                                        (4)

За базисний період було взято 2010 рік, який можна вважати  часом подолання кризових явищ 2008 - 2009 років, відновлення виробничих потужностей,  нарощування обсягів виробництва та, відповідно, зростання обсягів реалізованої продукції.

Динаміка обсягів експорту та внутрішнього споживання вищезазначених видів промислової продукції за 2010 – 2015 роки наведена  в табл. 1. Частка внутрішнього ринку у споживанні металопродукцї  за період, що аналізується, залишалася не високою (не більше,  ніж 38,8%),  що свідчить про залежність галузей, які використовують цю продукцію,  від зовнішньоекономічної кон’юнктури. Аналогічна ситуація характерна і для машинобудування. Найбільш високі показники обсягів внутрішнього споживання продукції характерні для добувної промисловості, а саме для добування вугілля (середнє значення показника для періоду 2010 – 2015 роки становить 88,5 %).

Таблиця 1

Динаміка обсягів експорту та внутрішнього споживання 

промислової продукції за 2010-2015 роки




1Розраховано шляхом переведення даних статистики [2] з доларів у гривні за середнім обмінним курсом за період [3].

Джерело:  систематизовано автором на підставі даних [2,3].

На рис. 1 представлена динаміка часткових показників інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин  за 2010-2015 роки для машинобудування (ЧПМАШ), металургійної промисловості (ЧПМЕТ), добування кам’яного та бурового вугілля  (ЧПДВ) та  добування металевих руд (ЧПДР). Загальна характерна тенденція динаміки цих показників - «хвильовий» характер (підйоми і спади). 




Рис. 1. Динаміка часткових показників інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин  за 2010-2015 роки

Джерело:  систематизовано та розраховано автором на підставі даних [2,3].

Одержані результати є свідченням того, що у взаємозв’язках машинобудування з металургією та добувними галузями останніми  роками характерними є несистемні дії. Не можна не погодитись з думкою В.А. Романенко про те, що металургійний комплекс переживає глибоку кризу, яка є наслідком використання застарілих технологій, низького технічного рівня, перебоїв у постачанні підприємств коксівним вугіллям, металоломом, електроенергією, недостатньої фінансової забезпеченості впровадження необхідних інновацій [4]. 

Таким чином, є підстави оцінювати досліджуваний період як такий, у якому посилилися тенденції нестійкості, подальшого розшарування промислових виробництв за результатами функціонування і можливостями розвитку.

В подальших дослідженнях часткові показники інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин планується розглядати як складову частину інтегрального показника рівня інтенсифікації машинобудівного виробництва.




Література:

1. Іщук С. І. Географія промислових комплексів [Електронний ресурс] : підручник / С.І. Іщук, О.В. Гладкий. — К. : Знання, 2011. — 375 с. 

2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

3. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют [Електронний ресурс]. – Режим доступу: : http:// www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls.

4. Романенко В.А. Розвиток машинобудування в Україні: системний підхід / В. А. Романенко // Економіка України. - 2013. - № 10. - С. 56–66. 

__________________________

Науковий керівник: Марченко Валентина Миколаївна, доктор економічних наук, професор, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота