ОЦІНКА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ МІЖГАЛУЗЕВИХ ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОЦІНКА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ МІЖГАЛУЗЕВИХ ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ

07.03.2017 17:13

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Покровська Наталія Миколаївна, аспірантка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Україна)


Для прискорення економічного зростання машинобудування,  підвищення ступеню його адаптованості до змін зовнішнього середовища необхідною умовою є активізація інтенсифікації виробництва як системного процесу застосування найбільш ефективних чинників з метою забезпечення безперервного приросту виробництва й підвищення його ефективності.

Одним з головних фактором інтенсифікації машинобудівного виробництва є виробничі відносини. Основний сировинний партнер машинобудування, від роботи якого безпосередньо залежить його розвиток, це -  металургія.  Як зауважують С.І. Іщук та О.В. Гладкий [1],   матеріаломісткість продукції машинобудування є високою (витрати сировини на 1 т готової продукції становлять у середньому 1,3-1,5 т). Металургійне виробництво має сировинну залежність від гірничо-шахтного та гірничо-рудного виробництва. Зворотній зв’язок з боку машинобудівної галузі - це  постачання основних засобів. Таким чином, виробничі відносини, які охоплюють сировинний виробничий ланцюг «гірничо-шахтне та гірничо-рудне виробництво – металургійне виробництво – машинобудівне виробництво», є одним з основних чинників інтенсифікації машинобудівної галузі. 

Кількісний вимір інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин машинобудівної галузі будемо здійснювати, використовуючи такі часткові показники, як обсяг внутрішнього споживання реалізованої продукції для машинобудування (ЧПМАШ), металургійної промисловості (виробництво чавуну, сталі та феросплавів - ЧПМЕТ) та добувної промисловості (добування кам’яного та бурового вугілля – ЧПДВ, добування металевих руд – ЧПДР).

Часткові показники інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин  визначаються як відношення відповідних обсягів внутрішнього споживання реалізованої продукції  звітного та базисного  періодів для зазначених галузей, а саме:

- для машинобудівної галузі:

                                                                                   (1)

-  для металургійної промисловості (виробництво чавуну, сталі та феросплавів):

                                                                                     (2)

- для добування кам’яного та бурового вугілля:

                                                                                        (3)

- для добування металевих руд:

                                                                                        (4)

За базисний період було взято 2010 рік, який можна вважати  часом подолання кризових явищ 2008 - 2009 років, відновлення виробничих потужностей,  нарощування обсягів виробництва та, відповідно, зростання обсягів реалізованої продукції.

Динаміка обсягів експорту та внутрішнього споживання вищезазначених видів промислової продукції за 2010 – 2015 роки наведена  в табл. 1. Частка внутрішнього ринку у споживанні металопродукцї  за період, що аналізується, залишалася не високою (не більше,  ніж 38,8%),  що свідчить про залежність галузей, які використовують цю продукцію,  від зовнішньоекономічної кон’юнктури. Аналогічна ситуація характерна і для машинобудування. Найбільш високі показники обсягів внутрішнього споживання продукції характерні для добувної промисловості, а саме для добування вугілля (середнє значення показника для періоду 2010 – 2015 роки становить 88,5 %).

Таблиця 1

Динаміка обсягів експорту та внутрішнього споживання 

промислової продукції за 2010-2015 роки




1Розраховано шляхом переведення даних статистики [2] з доларів у гривні за середнім обмінним курсом за період [3].

Джерело:  систематизовано автором на підставі даних [2,3].

На рис. 1 представлена динаміка часткових показників інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин  за 2010-2015 роки для машинобудування (ЧПМАШ), металургійної промисловості (ЧПМЕТ), добування кам’яного та бурового вугілля  (ЧПДВ) та  добування металевих руд (ЧПДР). Загальна характерна тенденція динаміки цих показників - «хвильовий» характер (підйоми і спади). 




Рис. 1. Динаміка часткових показників інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин  за 2010-2015 роки

Джерело:  систематизовано та розраховано автором на підставі даних [2,3].

Одержані результати є свідченням того, що у взаємозв’язках машинобудування з металургією та добувними галузями останніми  роками характерними є несистемні дії. Не можна не погодитись з думкою В.А. Романенко про те, що металургійний комплекс переживає глибоку кризу, яка є наслідком використання застарілих технологій, низького технічного рівня, перебоїв у постачанні підприємств коксівним вугіллям, металоломом, електроенергією, недостатньої фінансової забезпеченості впровадження необхідних інновацій [4]. 

Таким чином, є підстави оцінювати досліджуваний період як такий, у якому посилилися тенденції нестійкості, подальшого розшарування промислових виробництв за результатами функціонування і можливостями розвитку.

В подальших дослідженнях часткові показники інтенсифікації міжгалузевих виробничих відносин планується розглядати як складову частину інтегрального показника рівня інтенсифікації машинобудівного виробництва.




Література:

1. Іщук С. І. Географія промислових комплексів [Електронний ресурс] : підручник / С.І. Іщук, О.В. Гладкий. — К. : Знання, 2011. — 375 с. 

2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

3. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют [Електронний ресурс]. – Режим доступу: : http:// www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls.

4. Романенко В.А. Розвиток машинобудування в Україні: системний підхід / В. А. Романенко // Економіка України. - 2013. - № 10. - С. 56–66. 

__________________________

Науковий керівник: Марченко Валентина Миколаївна, доктор економічних наук, професор, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота