НЕГАТИВНІ СТОРОНИ ПРОЕКТУ НОВОГО ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

НЕГАТИВНІ СТОРОНИ ПРОЕКТУ НОВОГО ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

21.12.2017 17:05

[Section 3. Civil and family law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Author: Майор Олександра Олексіївна, студентка 3 курсу, 8 групи Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Верховна Рада України тривалий час намагається змінити діюче законодавство про працю і, нарешті, на початку листопада 2016 року парламентарії схвалили в першому читанні новий проект Трудового кодексу України. Необхідність прийняття Трудового кодексу спричинена тим, що всі трудові відносини в країні на сьогодні регулюються ще радянським кодексом від 1971 р., до якого, щоправда, було внесено досить багато змін.

Проект нового Трудового кодексу України містить низку норм, які концептуально по-новому визначають механізм правового регулювання трудових відносин. 

Проаналізувавши роботи В. Дідуна, А. Потіхи та О. Мусієнко, які я використовувала задля написання мною тез, я прийшла до висновку, що багато новацій проекту погіршують становище працівників. Тож, метою мого дослідження є висвітлення проблемних сторін проекту нового Трудового кодексу.

Наприклад, розмір відшкодування за КЗпП обмежено розміром прямої дійсної шкоди, але не більшої середнього місячного заробітку і, як правило, обмежується її певною частиною. В проекті нового Трудового кодексу говориться про матеріальну відповідальність у розмірі середньої місячної заробітної плати. Як бачимо, різниця у декілька слів призводить до зміни розміру відшкодувань, і ця зміна на практиці може сягати декількох тисяч гривень у кожному конкретному випадку. Справа в тому, що більш варіативне формулювання КЗпП надавало можливість прийняти рішення про відшкодування суми навіть меншої за зарплату.

Не менш цікавою із точки зору дотримання прав працівника є стаття, яка надає роботодавцю право контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено „особливостями виробництва”. Під використанням технічних засобів розуміється у першу чергу відео-зйомка та контроль внутрішньо-офісних чатів, інтернет-відвідувань. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, визначаємо, що відео-спостереження на робочому місці є посяганням на приватне життя. Таким чином, робимо висновок, що під час слідкування за діяльністю працівника протягом робочого дня якась посадова особа вже порушуватиме право суб’єкта, за яким ведеться спостереження, адже зобов’язати не жити особистим життям з 9 до 18 неможливо. 

До того ж звужуються і права на відпустку у зв’язку з навчанням. Пропонується, що працівникам, які мають намір здобути другу вищу освіту, додаткова оплачувана відпустка надаватиметься лише у разі скерування їх на навчання роботодавцем.

Ще одним прикладом обмеження прав працівників в проекті Трудового кодексу є усунення профспілок та послаблення їх ролі щодо погодження звільнення працівників. Згідно з проектом, немає необхідності роботодавцю погоджувати із профспілкою звільнення працівників за невиконання або неналежне виконання своїх трудових обов’язків, або у випадку виявлення невідповідності працівника займаній посаді. Висновки роботодавця можуть бути спірними і встановлення профспілковим комітетом об’єктивності та реальності підстав для звільнення є захисним аргументом працівника. Також слід додати, що у новому Кодексі передбачене право представника роботодавця бути присутнім на зібранні профкому, де вирішується питання про надання згоди на звільнення свого члена. Це порушує принцип непідконтрольності профспілок роботодавцю. Якщо додати до цього норму, яка змушує профком оформляти мотивоване рішення протягом одного дня і надсилати його роботодавцю, то наслідки можуть бути несприятливими.

До того ж проект Трудового кодексу зазначає, що якщо обсяг роботи за трудовою функцією «не забезпечує повну зайнятість», роботодавець може домовитися з працівником про покладення на нього додаткових обов’язків без підвищення інтенсивності праці. Якщо «додаткова» робота є нижче оплачуваною, аніж основна, то доплати не здійснюватимуться.

Ще одним фактом погіршення становища працівника є так зване примусове переведення, тобто роботодавець за домовленістю з іншим роботодавцем має право в разі простою (тимчасового зупинення роботи, спричиненого відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами) тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця. 

До вищезазначеного треба додати такі новації, як те, що відповідно до проекту знімається заборона на залучення жінок з дітьми у віці до трьох років до роботи в нічний час, а також дозволяється залучати до роботи в нічний час неповнолітніх працівників, що беруть участь у створенні творів мистецтва, а також тих працівників, з якими укладено трудовий договір саме на умовах виконання роботи в нічний час.

Безспірно, створення проекту нового Трудового кодексу є значним і важливим кроком, адже на даний момент багато питань, пов’язаних з трудовими відносинами, не врегульовано, і на нього покладені великі надії. Але й проект потребує ще багато поправок, адже на даному етапі він в багато чому погіршує становище працівників, що не є правомірним. 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота