МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ

22.02.2018 22:38

[Section 2. Constitutional law. Constitutional judicial law. International law]

Author: Шахова Оксана Антонівна, студентка, Київський університет імені Бориса Грінченка

Із  того моменту, коли людство відчуло на собі усі жахливі наслідки війн, світ дійсно почав змінюватися. Для того, щоб історія не повторилась, була  створена низка  організацій,  як  універсального  так  і  регіонального характеру  (ООН, ОБСЄ,  СНД,  НАТО).  Значні  зміни було внесені в міжнародне право,  адже коло питань, які воно регулює, розширилось. ООН є прикладом універсальної міжнародної організації, Статут якої чітко прописує основну ціль –забезпечення миру та безпеки. Варто зазначити, що «безпека» –широке поняття і включає в себе міжнародну  екологічну,  економічну,  ядерну  та  воєнну  безпеку.  Адже  у сучасному  міжнародному  праві  міжнародна  безпека –це  сукупність заходів з охорони і захисту теперішньої цивілізації від будь-якої загрози, звідки б вона не походила [4, c. 253]. У цій сфері  розроблено  низка міжнародних документів (Віденська  конвенція ООН  про  охорону  озонового  шару  1985  р.,  Протокол  Кіото  та  ін.). 

На сьогоднішній день існує декілька основних міжнародно-правових засобів забезпечення миру та безпеки [2, c. 266]. Так розрізняють нормативні : сюди, зокрема, належить –принцип  незастосування  сили  та погроз, принцип  мирного  вирішення  суперечок,  принцип  роззброєння.  Кожен  із  них  є  основою  діяльності,  спрямованої  на забезпечення миру та безпеки. Організаційні –це  зокрема  системи  міжнародної  безпеки,  такі  як універсальна (ООН, НАТО) та регіональна (ЛАД, ОАЄ, ОАД, ОБСЄ, СНД).

Матеріальні –роззброєння і обмеження озброєння. З цього приводу підписана  низка  міжнародних  актів,  прийнято  резолюцій,  зокрема  по обмеженню  та  забороні  створення  та  розповсюдження  зброї  масового знищення. Але  у  випадку,  коли дані  засоби  виявляються  недієвими і  виникає загроза  миру  та  безпеці,  в  силу  вступає  інститут  міжнародної відповідальності,  що  реалізується  на  основі  норм  міжнародного  права, пов’язаний  з  певними  негативними  наслідками  для  порушника  та спрямований  на  зміцнення  міжнародного  правопорядку. 

Існує  два  види міжнародної відповідальності [1, c. 334]: нематеріальна,  яка  виступає  в  формах: репресалії, реторсії, сатисфакції та санкції; матеріальна,  яка  застосовується  в  формах: репарації,  реституції, субституції, компенсації. Статут ООН  допускає  три  випадки  правомірного застосування  збройних  сил  в міжнародних відносинах [3, c. 331]. У рамках індивідуальної чи колективної самооборони (ст. 51 Статуту ООН), у  межах  колективних  заходів  примусового  характеру  (ст.  41-42 Статуту  ООН),  у  разі  встановлення  Радою  Безпеки  факту  загрози  миру, порушення миру або акту агресії (ст. 39 Статуту ООН).

Зважаючи на сучасні проблеми та тенденції світового правопорядку, які полягають у розповсюдженні засобів масового знищення, все  тієї  же  гонки  озброєнь,  можемо  зробити  висновок,  що  міжнародно-правові засоби забезпечення миру є недієвими. А з кінця ХХ ст. –поч. ХХІ ст. регіональні та локальні конфлікти почали переростати у глобальні через їх  надмірну  кількість  [5, c.  217].  Також  відбулася  інтернаціоналізація тероризму,  поширилась  тенденція  втручання  розвинутих  держав  у внутрішні  справи інших  держав, глобалізація  злочинності,  підвищення світової  міграції.  Беручи  до  уваги  глобалізацію  світової  економіки  та тенденції до розвитку монополярної структури світу при економічному та силовому домінуванні. Отже, важелі регулювання міжнародних відносин потребують часткового або повного перегляду та модернізації. 

Я вважаю,  що  сьогодні  необхідно  проводити  більш  глибоке  та ретельне дослідження питання міжнародно-правових засобів забезпечення миру  та  безпеки, згідно  з сучасними  тенденціями  розвитку  міжнародних  відносин, для  мирного співіснування всіх держав у міжнародному суспільстві, з дотриманням усіх прав людини та співпраці на користь усього людства. Тому що світовий порядок важливий абсолютно для кожної держави міжнародної арени. Забезпечення миру і безпеки повинно стати передовим завданням міжнародних організацій, які у свою чергу повинні напрацьовувати ефективну та якісну нормативно-правову базу. У зв’язку із низкою проблем, що виникають на сучасному етапі, варто зазначати, що мир та безпека-це нелегкий шлях становлення порядку на міжнародній арені.

Література:

1. Міжнародне право: підручник / Л.Д. Тимченко, В.П. Кононенко. –К.: Знання, 2012. –631с.

2. Міжнародне право: навч. посібник  / За ред.. М.В. Буроменського. –К.: Юрінком Інтер, 2006. –336с.

3. Міжнародне  публічне  право:  підручник  /В.М.  Репецький,  В.М. Лисик,  М.М.  Микієвич  та ін..;  за ред..  В.М.  Репецького–2-ге  видання., стер. –К.: Знання, 2012. –437с.

4. Черкес  М.Ю.  Міжнародне  право:  Підручник. –К.:  Правова Єдність, 2009. –392с.

5. Умнова И.А. Право мира: курс лекций / И.А. Умнова. –М.: Эксмо, 2010. –448с. –(Российское юридическое образование).

________________________

Науковий керівник: Баранова Наталя Валеріївна, кандидат історичних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота