ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ: ТЕНДЕНЦІЇ, МОЖЛИВОСТІ І ЗАГРОЗИ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ: ТЕНДЕНЦІЇ, МОЖЛИВОСТІ І ЗАГРОЗИ

29.05.2018 13:37

[Section 10. World economy and international economic relations]

Author: Босак Андрій Остапович, кандидат економічних наук, доцент, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів; Стецик Марта Романівна, студент, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів


Актуальність співробітництва України та країн Вишеградської четвірки зумовлена багатьма чинниками: спільна історія, географічне розташування, взаємодія у різних сферах життя, спільний курс на Європу тощо.

Вишеградська група була створена у лютому 1991 р. в Угорщині. Країни-учасниці прагнули відновлення державної незалежності, створення сучасної ринкової економіки, інтеграції у європейську політичну, економічну, безпекову і правову системи. Ще у 1993 р. Україна заявила свої наміри на законодавчому рівні про регіональне співробітництво і на основі цього було сформовано частину міжнародно-правової бази співробітництва. Проте лише у 1999 р. президенти цих чотирьох країн виявили бажання підтримувати проєвропейські сили в Україні. Фактична політична співпраця почалась 2005 р. – відтоді щороку проводяться збори міністрів оборони для обговорення найважливіших питань стосовно питань оборонної політики та переходу на стандарти НАТО.

Будучи основними транзитерами та споживачами російського газу, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина та Україна мають спільні інтереси в енергетичній сфері. Через територію зазначених країн постачається значний відсоток газу з Росії до Європи. На сьогодні достатньо актуальною є перспектива перетворення Вишеградської четвірки на енергетичний союз, який, з огляду на геополітичне положення країн-учасниць, має всі підстави для здійснення координації транзитної політики безпеки України.

Торгівля України з країнами Вишеградської четвірки займає значну частку у загальній торгівлі з країнами Європи (рис. 1, рис. 2). Експорт до Польщі зріс з 1208 млн. дол. у 2009 р. до 2200 млн. дол. у 2016 р., а імпорт знизився з 4280,3 млн. дол. до 2693,3 млн. дол. Експорт послуг зріс з 90,5 млн. дол. у 2008 р. до 275 млн. дол. у 2017 р., а імпорт суттєво не змінився.

   

Рис.1. Експорт та імпорт товарів України до країн Вишеградської четвірки




Рис. 2. Експорт та імпорт послуг України з країн Вишеградської четвірки

Торгівля України і Угорщини свідчить, що експорт товарів з України після світової економічної кризи почав зростати, хоч і не швидкими темпами, однак починаючи з 2013 р. знову почав падати. Така тенденція є негативною. Імпорт товарів також почав зростати, але в 2016 р. суттєво скоротився з 1608,8 до 801,9 млн. дол. Щодо експорту послуг, то їх динаміка стрибкоподібна, а імпорт послуг за 2012-2017 рр. спадає з 107,9 до 34,8 млн. дол.

Динаміка експорту товарів в Словаччину є негативною. Імпорт товарів і експорт послуг незначно коливаються, імпорт послуг зріс з 26,7 млн. дол. у 2012 р. до 107,7 млн. дол. у 2017 р. Експорт товарів до Чехії за 2013-2016 рр. впав з 823,7 до 560,7 млн. дол. Імпорт товарів після 2008 р. зріс, але починаючи з 2013 р. знову скоротився. Коливання експорту та імпорту послуг незначні.

Найбільша частка експорту припадає на товари, але переважає продаж сировини. Імпорт з країн Вишеградської групи значно перевищує експорт, Україна не використовує всі можливості, доступні в рамках торговельної угоди з ЄС. Слід розробити торгову стратегію, в якій визначити експортні пріоритети, використати економічний потенціал України, диверсифікувати експорт з урахуванням специфіки ринків Вишеградської четвірки [1].

Співпраця В-4 і України є взаємовигідною. Для В-4 це збільшення ринків збуту, кількості споживачів товарів і послуг, розширення бізнес-зв’язків, дешева робоча сила, кваліфіковані працівники, співпраця у сфері туризму. Для України це інвестиції, розвиток туризму і бізнесу, надання преференцій для громадян України щодо малого прикордонного руху.

Однак після анексії Криму країни В-4 неоднозначно поставились до санкцій ЄС. Якщо Польща виступає за посилення санкцій і критикує агресивну політику РФ, то Чехія більше стурбована загрозою ісламського тероризму, тому вважає недоцільним припиняти співпрацю з РФ. Словаччина демонструє проукраїнську і прозахідну позицію, президент Андрій Кіска підтримує режим санкцій, виступає за зміцнення обороноздатності НАТО. Натомість угорський прем'єр-міністр не вимагає посилення санкцій проти РФ, більше того, він сумнівається у їх доцільності. Угорці мріють про збільшення впливу на Закарпатті, тому й підіграють Росії [2].

Країни В-4 є членами ЄС, тому змушені підтримувати спільну політику. Україні слід врахувати усі аспекти і жорсткіше відстоювати свої інтереси.

Література:

1. The current state and prospects of trade relations between Ukraine and the European Union: the Visegrad vector [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://soskin.info/userfiles/file/Economic-Annals-pdf/DOI/ea-V163-03.pdf

2. Вишеград і України: особливості національних підходів [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/1728274-vishegrad_i_ukraiina_osoblivosti_natsionalnih_pidhodiv_1991140.html



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота