СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДИВІДЕНДНИХ ВИПЛАТ В КОНТЕКСТІ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДИВІДЕНДНИХ ВИПЛАТ В КОНТЕКСТІ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

18.06.2018 17:44

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Рибак Руслана Іванівна, старший викладач кафедри економіки та фінансів підприємства, Київський національний торговельно-економічний університет


Тривалий час економісти вважали, що суб’єкти господарювання діють раціонально і прагнуть досягти основної мети -  максимізації прибутку, проте рішення не завжди раціональні, адже відображають інтереси всіх зацікавлених сторін [1]. Останні економічні дослідження присвячені поведінковій теорії, основоположником якої вважають американського вченого Саймона Г.-А., а одним з відомих послідовників даної теорії є Річард Талер. Останній довів шляхом емпіричних досліджень «ефект володіння»,  який має прояв у тому, що людина більше цінує ті речі, якими вже володіє [2]. Напрацювання визначного економіста можуть знайти застосування при обґрунтуванні дивідендної політики підприємств. 

Акціонери, вкладаючи кошти, прагнуть отримати прибуток у вигляді дивіденду. Коли йдеться про те, що який-небудь інвестор не зацікавлений в отриманні дивідендів на відміну від дрібних акціонерів, а більш зацікавлений в управлінні товариством, то можна передбачити, що :

- інвестор віддає перевагу недоотримати дохід тепер, сподіваючись на те, що у майбутньому він буде значно більшим;

- доходи від участі в управлінні перевищують дивідендні виплати;

- участь в управлінні товариством дозволяє без зусиль вирішувати питання, пов’язані з функціонуванням іншого економічного суб’єкта, чим і збільшувати дохід інвестора;

- контроль за діяльністю даного акціонерного товариства дозволяє вирішувати питання конкуренції на ринку.

Широкий розвиток у рамках неоінституціоналізма отримали дослідження економічної ефективності застосування різних форм участі працівників у прибутках підприємства, їх вплив на динаміку продуктивності праці, питання соціальної справедливості.

Основними формами участі у прибутках та в управлінні є:

 усі наймані працівники фірми є її співвласниками і повністю здійснюють контроль над управлінням;

 усі наймані працівники володіють більшою частиною капіталу і здійснюють контроль більшості;

 наймані працівники володіють меншою частиною капіталу фірми, рамки контролю мінімальні.

Як показує закордонний досвід фірм, що  повністю належать персоналу, відносно мало і вони, як правило, невеликі. (Наприклад, у Швеції – 26%, із середнім числом зайнятих 35 осіб). В США  розповсюджені програми участі найманого персоналу у власності підприємств, які отримали законодавче закріплення в кінці 70-х, середній дохід найманого працівника від участі в  програмах складав близько 10% його річного заробітку. Такі програми підвищують продуктивність праці, покращують соціальний клімат у колективі.

Існують також інші форми участі працівників у прибутках:

- в ряді фірм прийняті примусові відрахування із заробітної платити для вкладень у цінні папери;

- пільговий продаж акцій найманим працівникам.

Реальним прикладом успішності таких заходів є досвід компанії Starbucks, на якій діє “План запасу зерен”, згідно якого кожний працівник має можливість купити акції підприємства. Менеджмент Starbucks розглядає співробітників як команду партнерів. На думку виконавчого директора компанії Г.Шульца, план розповсюдження акцій і відношення компанії до працівників – один із факторів приголомшливого успіху компанії 3].

Участь працівників  у прибутках розповсюджена  і в Японії, що є чинником високого рівня трудової мотивації робітників.

Рівень прибутку має бути достатнім, щоб комбінація: «Дивіденди +  ріст акціонерного капіталу» була достатньою винагородою для акціонерів.

Щодо психологічної сторони, то тут можна зазначити, що виплата дивідендів справляє значний вплив на поведінку акціонерів: невиплата або зменшення суми дивідендів, на протязі тривалого часу, справляє враження погіршення становища підприємства й акціонери можуть прагнути позбавитись акцій, що не приносять доход. Особливо це стосується дрібних акціонерів, психологія яких значно відрізняється від психології крупних інвесторів. Вони завжди порівнюють свої доходи за цінними паперами з доходами від можливого продажу акцій, що їм належать. 

Література:

1. Freeman E., Moutchnik A.(2013): Stakeholder management and CSR: questions and answer;

2. Талер Р. Поведінкова економіка. Як емоції впливають на економічні рішення / Талер Р. ; [пер.  з англ.  Крикуненко С.] – Київ:  Наш Формат,  2018 -  с. 520;

3. Шульц Г. Історія Starbucks. Усе почалося з чашки кави / Шульц Г. ; [пер.  з англ. Кацанівська О., Асташова О.] – Київ:  Наш Формат,  2017 -  с. 408.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота