ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ЯК РІЗНОВИД ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ЯК РІЗНОВИД ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

24.11.2020 18:00

[Section 6. Environmental law. Land law. Agrarian law]

Author: Шумара А.А., студент групи СП-74, факультет соціології і права, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Корнєєв Юрій Валентинович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри господарського та адміністративного права, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»


Відповідно до Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року, затвердженої Законом України від 21.12.2010 p. № 2818-VI, стан земельних ресурсів в Україні близький до критичного. За період проведення земельної реформи значна кількість проблем у сфері земельних відносин не лише не розв’язана, а й загострилася.

На всій території України поширені процеси деградації земель, серед яких найбільш масштабними є ерозія (близько 57,5 відсотка території), забруднення (близько 20 відсотків території), підтоплення (близько 12 відсотків території). Зменшується вміст поживних речовин у грунтах, а щорічні втрати гумусу становлять 0,65 тонни на 1 гектар. Негативні процеси як природного, так і техногенного характеру впливають на якісний стан земель, що потребує вжиття комплексу відповідних заходів щодо їх відновлення.

Доцільно зазначитити, що терміни “відновленняˮ та “відтворенняˮ не є тотожними. Відповідно до Великого тлумачного словника сучасної української мови, термін “відновлюватиˮ означає повертати попередній вигляд чомунебудь пошкодженому, зіпсованому, зруйнованому. Водночас термін “відтворення” зокрема “відтворення природних ресурсівˮ означає штучне підтримання кількості природних ресурсів на певному рівні [1, c. 175]. Отже, якщо йдеться про відновлення якісних властивостей земель (зокрема родючостї ґрунтів), то доцільно вживати саме термін “відновленняˮ, який є ширшим, ніж термін “відтворенняˮ. Проте у наукових працях зазначені терміни, як правило, ототожнюються.

Так, відновленням природних ресурсів, на думку вчених, є комплекс заходів, спрямованих на отримання природних ресурсів у кількостях, близьких до природних, після їх повного або часткового виснаження [2, c. 10].

Необхідність відновлення земель викликана різними факторами. Насамперед негативний вплив на стан земель спричиняє антропогенна діяльність, проте ерозію ґрунтів можуть спричинити і природні катаклізми.

Відновлення земель повинно здійснюватися в різних правових формах. Слід виокремити природне та штучне відновлення земель. Так, формою природного відновлення земель є консервація деградованих та малопродуктивних земель. Формою штучного відновлення доцільно вважати консолідацію земель, штучне створення земельних ділянок. 

Існують попередні та основні форми відновлення земель. Так, про наявність попередніх форм відновлення земель свідчать передбачені Земельним кодексом України обов’язки власників та користувачів земельних ділянок підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі. Основними формами відновлення є консервація деградованих та малопродуктивних земель, рекультивація, консолідація земель.

Відновлення є економічною категорією. Проте, як справедливо наголошують науковці, така діяльність має і юридичний аспект, у зв’язку з тим, що значна частина відносин у процесі відтворення природних багатств виникає, змінюється і припиняється в установленому законом порядку, його змісту притаманний і юридичний характер [3, c. 22].

Зазначимо, що сучасна економічна теорія розглядає землю як один із трьох чинників виробництва: земля – праця – капітал. Земля є вихідним фактором виробництва, без якого здійснювати матеріальне виробництво неможливо. Слід підкреслити, що сьогодні до наукового обігу введено поняття “земельний капіталˮ. Так на думку А.М. Третяка, земельний капітал є сукупністю благ (земельних), якими розпоряджається людина (або які вона може використовувати) і які являють собою синтез природної енергії в різних формах та людських здібностей (праця, інтелект людини), а також земельні поліпшення та інше природне багатство (шляхова, інженерна, меліоративна інфраструктура), що нерозривно пов’язана із землекористуванням чи ділянкою  землі та раніше створене людиною у вигляді матеріальних та нематеріальних засобів, ресурсів, інформації [4, c. 25].

Як переконливо стверджує С.М. Остапчук, землі сільськогосподарського призначення відповідають основним ознакам капіталу, якщо вони є об’єктом виробничого процесу та приносять дохід [5, c. 169]. В економічному аспекті йдеться про відновлення земельного капіталу. В умовах ринкової економіки значення ресурсів, ступінь їхньої корисності, попит та пропозиція відтворюються за допомогою економічної категорії “вартістьˮ або “цінаˮ. Адже збільшення ринкової вартості земель залежить від їх якісного стану. Доцільно зазначити, що загальна вартість земельних ресурсів України становить 330 трлн. грн. [6, c. 7]. Головним компонентом втрат виступають сільськогосподарські угіддя, у першу чергу рілля (ґрунти) як найцінніша складова земель сільськогосподарського призначення. До цієї категорії втрат належать також багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища тощо.

Вилучення (викуп) сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським чи лісогосподарським використанням, безпосередньо пов’язано з виключенням їх з останнього.

Зазначене означає, що сільськогосподарські й лісові угіддя перестають виконувати роль основного засобу сільськогосподарського виробництва чи лісового господарства. У результаті виключення їх з обігу власники несуть певні втрати, що полягають у неодержанні певної частини сільськогосподарської й лісогосподарської продукції (доходів), що обумовлено зменшенням площі сільськогосподарських угідь і лісових земель, які раніше використовувались як основний засіб виробництва в сільському чи лісовому господарстві.

Як слушно наголошується у наукових працях, правовий режим земель сільськогосподарського призначення покликаний насамперед забезпечити ґрунтову родючість земель, тобто охорону якості сільськогосподарських угідь (якісний аспект), і по-друге, збереження площі цих земель і запобігання зменшенню їх площ (йдеться про кількісний аспект) [7].

Заходи щодо відновлення земель зазвичай мають екологічну спрямованість. Проте, у чинному земельному законодавстві залишаються недостатньо врегульованими суспільні відносини у сфері відновлення земель. Правові норми з питань виконання заходів з відновлення якісного стану порушених внаслідок промислової та іншої діяльності земель, закріплені у нормативно-правових актах різної юридичної сили, мають переважно загальний чи декларативний характер, несистематизовані, що призводить до виникнення юридичних прогалин та колізій у механізмі правового регулювання земельних правовідносин. 

Список літератури:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / упоряд. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ “Перунˮ, 2005. 1728 с

2. Калинин И.Б. Природоресурсное право. Основные положения. Томск: Изд-во Томского государственного университета, 2000. 79 с.

3. Рябов А.А. Роль и значение права в организации воспроизводства природных ресурсов. Вестник ТИСБИ. 2002. № 4. С. 22 – 26.

4. Третяк А.М. Теоретичні основи формування земельного капіталу як похідного від природного та людського. Теоретична екологія. 2012. № 1. С. 15 – 25.

5. Остапчук С.М. Сутність та соціально-економічна значимість земельного капіталу в аграрній галузі. Економіка: реалії часу. 2014. № 2 (12). С. 165 – 174.

6. Гавриш С., Зубець М., Новаковський Л. Земля чекає захисту. Голос України. 2003. 15 травня (№ 89). C. 7.

7. Жиравецький Т. Використання земель за цільовим призначенням як принцип земельного права [Електронний ресурс] / Т. Жиравецький. – Режим доступу: http://www. Lawyer.org.ua/?wr&i&d595.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота