ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛЬНОЇ КОРОТКОЧАСНОЇ ПАМ’ЯТІ В ОСІБ З РІЗНОЮ ЛАБІЛЬНІСТЮ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛЬНОЇ КОРОТКОЧАСНОЇ ПАМ’ЯТІ В ОСІБ З РІЗНОЮ ЛАБІЛЬНІСТЮ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ

23.12.2022 01:53

[4. Pedagogical sciences]

Author: Поручинська Тетяна Федорівна, кандидат біологічних наук, Волинський національний університет імені Лесі Українки


Такі властивості особистості, як лабільність, сила та урівноваженість нервових процесів мають безпосереднє відношення до навчального процесу [3]. 

Лабільність нервових процесів є генетично-детермінованою властивістю нервової  системи, яка має вікові особливості та досягає найвищих показників у юнацькому віці. Студенти з невисокою лабільністю нервових процесів можуть мати труднощі з виконанням завдань, що мають часові обмеження. У результаті це може призвести до необ’єктивного оцінювання знань педагогом. Урахування рівня лабільності нервових процесів дає можливість педагогу успішно застосовувати індивідуальний підхід до учнів та студентів, дозволяє підібрати адекватні завдання.

У роботі досліджували особливості вербальної короткочасної пам’яті (за домінуючим аналізатором) в осіб з різним рівнем лабільності нервових процесів (за результатами теппінг-тесту [2].   

У дослідженні приймали участь 53 студенти-добровольці, віком 18-19 років. 

Визначення лабільності нервових процесів відбувалось наступним чином. Досліджувані за командою експериментатора у максимально можливому темпі домінуючою рукою ставили точки у бланку, який складався з шести квадратів розміром 5×5 см. Тривалість роботи в кожному квадраті становила 5 с, загалом 30 с у всіх квадратах. Для встановлення рівня лабільності нервових процесів визначали загальну суму точок. До групи осіб з низькою лабільністю відносили тих, які змогли поставити максимум 151 точку, середньою лабільністю – 152–183 точки, високою лабільністю – 184–210 точок, дуже високою лабільністю – більше 211 точок.

У результаті проведеного дослідження встановили, що 9 осіб мали дуже високу лабільність, 29 осіб – високу, 11 – середню та 2 особи – низьку лабільність нервових процесів.

Параметри вербальної короткочасної пам’яті [1] досліджували за допомогою трьох наборів карток, кожна з яких містила 10 іменників, не пов’язаних між собою за змістом. Іменники першої картки зачитувались експериментатором (одне слово за 5 с), досліджувані сприймали їх на слух та, після 10-секундної перерви, записували ті слова, які змогли запам’ятати. Слова другої картки досліджувані читали самостійно протягом 50 секунд та після 10-секундної перерви записували. Слова з третьої картки потрібно було прочитати, повторити вголос та «записати» у повітрі. За кількістю слів, які вдалось правильно запам’ятати, визначали обсяг слухової, зорової та комбінованої пам’яті.

У результаті встановили, що у досліджуваних показники зорової пам’яті були достовірно вищими від показників слухової та комбінованої (р≤0,05). Середні показники слухової пам’яті становили 7,54±0,35, зорової – 8,4±0,31, комбінованої – 7,6±0,55 слів. 

Особливості короткочасної пам’яті в осіб з різним рівнем лабільності нервових процесів визначали за допомогою кореляційного аналізу. Кореляційні зв’язки вважали значимими при R≥0,279 (р≤0,05). 

У результаті проведеного аналізу було виявлено значимі прямі кореляційні зв’язки лише у показниках лабільності нервових процесів та обсягу зорової пам’яті (R=0,39, р≤0,05). Значимих кореляційних зв’язків лабільності нервових процесів і обсягу слухової та комбінованої пам’яті не виявлено (R=0,17 та R=0,25 відповідно, р≥0,05).

Отже, було встановлено, що більшість (71,7 %) першокурсників мають дуже високу та високу лабільність нервових процесів, що загалом відповідає їхній віковій категорії. У досліджуваних домінує зорова пам’ять та корелює з параметрами лабільності нервових процесів.   

Література:

1. Базима, Н. В., Семенова В. Д. Особливості розвитку вербальної пам’яті у дітей з мовленнєвими порушеннями. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/11960 

2. Кондратюк С. М. Нейродинамічна характеристика як складова психомоторної активності студента. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/12277

3. Макаренко М. В., Лизогуб В. С. Обгрунтування структури і класифікації властивостей нервової системи / Вісник Черкаського університету. Серія «Біологічні науки». № 1. 2019. С. 49–58.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота