ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

26.04.2023 23:18

[2. Legal sciences]

Author: Хільченко Анна Андріївна, студентка міжнародно-правового факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК) містить положення про заочний розгляд справи.  Відповідно до ст. 280 ЦПК, Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо одночасно існують 4 такі умови: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний її розгляд можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. 

Ключове питання пов’язане із цими умовами, тож виникає необхідність розглянути їх детальніше. Першою умовою є повідомлення належним чином відповідача про дату, час і місце судового засідання. Суд повідомляє учасників справи про ці умови – дата, час та місце, шляхом надсилання повісток-повідомлень (ст. 128 ЦПК).  Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі № 655/94/18 зазначено, що відповідно до частини першої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

У ситуації з електронним судочинством – використання електронної комунікації – суд надсилає електронні копії процесуального документа, скріплені електронним цифровим підписом судді, електронною поштою на поштову скриньку учасника судового процесу. Отримання електронного підтвердження доставки електронного листа в поштову скриньку особи є тестовим підтвердженням факту належного повідомлення її судом. Починаючи з 2013 року була запроваджена практика судових повісток у вигляді SMS-повідомлень. Для отримання тексту судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлень учаснику судового процесу слід подати до суду відповідну заявку.

Другою умовою є неявка відповідача в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин. У разі першої неявки, без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд  відкладає розгляд справи в межах строків (ст. 169 ЦПК). А от у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Третьою умовою є неподання відповідачем відзиву. Відзив на позов - найбільш поширений прийом захисту. Заперечуючи проти позову, відповідач не лише захищається, але й створює умови для якісної роботи суду, допомагає встановити характер спірних правовідносин, закон, який їх регулює, факти, які необхідно встановити і які лежать в основі вимог і заперечень, коло осіб, що мають брати участь у справі. Додатково відзив на позовну заяву висвітлює позицію стосовно визнання позову повністю або частково, а неподання такого відзиву може бути розцінено судом як визнання позову за замовчуванням або за законом. Згадуючи електронну форму судочинства – Відповідно до постанови КЦС ВС від 22 квітня 2020 року у справі №360/1789/17(61-1997св19), подання відзиву – наприклад в елетронній формі – потребує додаткового підпису за допомогою електронного цифрового підпису.

Четвертою умовою незаперечення позивачем проти заочного вирішення справи. Цей факт можна підтвердити заявою позивача. Наприклад, у справі № 766/19950/20 від 21.12.2021 зазначено: «У час призначений для розгляду справи позивач не з`явився, 20.12.2021 року подав заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги просив задовольнити та не заперечував проти розгляду справи та ухвалення заочного рішення».

Отже, можна зробити висновок, що за наявності чотирьох умов, що вказані у ст.280 ЦКУ, суд вправі провадити заочний розгляд справи. Цей спосіб розгляду справ є актуальним з боку забезпечення своєчасного та справедливого розгляду цивільних справ з метою гарантування відсутності зловживання процесуальними правами відповідачами і затягування цивільного судочинства. Застосування заочного розгляду цивільних справ є актуальною і у міжнародній практиці, і відповідає міжнародним стандартам. Тому це є одним із шляхів швидкого та якісного провадження.

Список використаних джерел:

1. “ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ: ЯКІ “СЮРПРИЗИ” НОВОГО ЦПК? | Газета “Справи сімейні.”” Familytimes.com.ua, familytimes.com.ua/zakonodavstvo/zaochniy-rozglyad-spravi-yaki-syurprizi-novogo-cpk. Accessed 2 Apr. 2023.

2. Бичкова, С. С. "Заочний розгляд цивільної справи: сутність та умови." Приватне право і підприємництво 18 (2018): 52-55.

3. Постанова від 12 квітня 2021 року у справі № 400/1832/20 “Єдиний державний реєстр судових рішень.” Reyestr.court.gov.ua, reyestr.court.gov.ua/Review/96219625. Accessed 2 Apr. 2023.

4. Постанова від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 “Єдиний державний реєстр судових рішень.” Reyestr.court.gov.ua, reyestr.court.gov.ua/Review/95642697. Accessed 2 Apr. 2023.

5. Шамрай, Оксана Василівна. "Електронний суд в українському судочинстві: нормативне врегулювання та перші практичні здобутки." Університетські наукові записки 3 (2014): 174-184.

__________________

Науковий керівник: Сібільов Денис Михайлович, кандидат юридичних наук,  доцент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота