ДО ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ (КРИПТОВАЛЮТИ) В НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА МІЖНАРОДНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ДО ПИТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ (КРИПТОВАЛЮТИ) В НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА МІЖНАРОДНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

28.09.2023 13:06

[2. Legal sciences]

Author: Васіліу Карина Євгеніївна, студентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого



Досвід іноземних країн вказує на те, що немає єдиного підходу щодо нормативного-правового регулювання та закріплення віртуальних активів, а тому кожна держава обирає свій вектор розвитку в цьому питанні. Наприклад, Австралія, Фінляндія, деякі штати США включають віртуальні активи до фінансових активів, а Франція розглядає віртуальні активи як нематеріальні активи, але з функціями засобу обігу та платежу. Щодо порядку правового регулювання та обігу віртуальних активів в Україні, то слід зазначити про Закон України «Про віртуальні активи», який був прийнятий ще 17 лютого 2022 року, але досі так і не набрав чинності з огляду на те, що його перехідними положеннями передбачене одночасне набрання чинності із законом, що буде регулювати податкові питання віртуальних активів.  

Відповідно до вищезазначеного законопроекту, віртуальний актив - нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі [1]. Окрім цього законопроекту, легальне визначення поняття віртуальних активів міститься в п.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», де останній розглядається як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей [2]. Поряд з цим, у п.6 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що у декларації суб’єкт зазначає відомості про нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, криптовалюти [3]. Тобто, поточне законодавство України йде шляхом віднесення віртуальних активів (зокрема, криптовалюти) до нематеріальних благ та нематеріальних активів. 

Найпопулярнішим віртуальним активом є криптовалюта, зокрема, Bitcoin, Ethereum, Tether, Litecoin тощо. Умовно їх можна поділити на три види: біткоїни, альткоїни та токени. Сьогодні біткоїн залишається найпоширенішим та найціннішим активом. Щодо визначення криптовалюти, то останню розглядають як різновид віртуальної валюти, яка працює за допомогою технології блокчейн, та використовує криптографію (цифрування) як метод ведення записів про випуск та обіг такої валюти. Незважаючи на те, що криптовалюта може бути еквівалентною формою вартості речей, товарів та послуг, наш законодавець у Законі України «Про віртуальні активи» (який ще не набрав чинності) зазначив, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України. З цього випливає, що розраховуватись за допомогою криптовалюти в Україні буде не можна, за виключанням деяких випадків, наприклад, шляхом бартеру обмінювати їх на інші блага. Щодо зарубіжних країн, то протилежний підхід застосувала Японія, де криптовалюта є засобом платежу, а Швейцарія в свою чергу визнає криптовалюту як актив, операції щодо якого обкладаються  податком на майно. 

З огляду на все вищезазначене, потрібно зауважити, що бухгалтерський облік віртуальних активів, зокрема і криптовалюти, є проблемним питанням. В Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) не врегульовано питання бухгалтерського обліку криптовалюти. Але наразі в Україні відбуваються процеси уніфікації та інтеграції Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ). Насьогодні існує рішення з порядку денного засідання Інтерпретаційного комітету Ради з МСФЗ «Утримання криптовалют – Червень 2019» («Holdings of Cryptocurrencies – June 2019»), де визначено, що криптовалюта відповідає визначенню нематеріального активу в МСБО 38 «Нематеріальні активи». Відповідно до п.8 МСБО 38 «нематеріальні активи - це ідентифіковані немонетарні активи, які не мають фізичної форми» [4]. Далі слід зазначити, що якщо криптовалюта утримується для продажу під час звичайної діяльності, то слід застосовувати МСБО 2 «Запаси», а якщо ж ні – МСБО 38 «нематеріальні активи». Згідно п.6 МСБО 2 «запаси – це активи, які: а) утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу; б) перебувають у процесі виробництва для такого продажу або в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг» [5]. І головним у цьому рішенні є теза, що криптовалюту в бухгалтерському обліку не можна відносити ні до грошей, ні до фінансових активів. Станом на сьогодні МСФЗ не видавало нових рекомендацій щодо обліку криптовалюти.  

Звідси, можна зробити висновок, що криптовалюту відповідно до МСБО та МСФЗ слід відносити або до запасів, або до нематеріальних активів. Але зазначимо, що відповідно до п.3 МСБО 38, нематеріальним активом не може бути актив, який утримується для продажу під час звичайної діяльності, а так як в більшості випадків криптовалюта все ж таки використовується для отримання прибутку при перепродажі, то найкращий варіант її обліку – як запасів. А наприклад, в інших країнах, зокрема, в Японії вже створені навіть стандарти бухгалтерського обліку для криптовалют.  

Щодо облікової системи, то операції із криптовалютою можна відобразити на субрахунку «Іншi поточні фінансові інвестиції» або субрахунку «Еквіваленти грошових коштів» (у разі використання їх у поточній господарській діяльності підприємства як платіжного засобу за придбані товари, роботи, послуги). Але ж, що стосується порядку відображення криптовалюти у бухгалтерському обліку, то це залежить перш за все, як було зазначено, від мети їх використання у діяльності підприємтсва. 

Державна служба статистики України в одному із своїх листів, з посиланням на позиції та обговорення Робочої групи статистичної організації Європейської Комісії (Євростат) з питань класифікацій, рекомендувала класифікувати діяльність із «майнінгу» та реалізації криптовалют у позиції 64.19 «Інші види грошового посередництва», торгівлі (обміну) криптовалютами – у позиції 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення». Щодо оподаткування операцій з криптовалютами, то на нашу думку, слід було б зробити пільгову ставку до 5%, а не загальну 18% - податок з фізичних осіб та 1,5% - військовий збір. Це було б своєрідним заохоченням для легалізації діяльності із криптовалютою, що позитивно вплинуло на становище Державного бюджету України. 

Отже, слід підсумувати, що криптовалюта з огляду на вищезазначений аналіз є нематеріальним активом, який має складну природу і, на жаль, правову невизначеність в поточному національному законодавстві. Враховуючи те, що ринок віртуальних активів дуже динамічний і стрімко розвивається, необхідно внести певні корективи до Закону «Про віртуальні активи», що неминуче знайде відображення і в їх обліку. Попри все, слід констатувати, що рекомендації, листи, рішення, прийняття законопроектів у цій сфері свідчить про визнання на державному рівні діяльності з криптовалютами.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України «Про віртуальні активи» (на момент публікації статті ще не набув чинності): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074-20#Text 

2. Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 

3. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text 

4. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38). Нематеріальні активи від 01.01.2012 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_050#Text 

5. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2). Запаси від 01.01.2012 р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_021#Text 

__________________

Науковий керівник: Товкун Людмила Вікторівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри фінансового права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота