МАЛОЗНАЧНІСТЬ ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ЯК ПІДСТАВА ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МАЛОЗНАЧНІСТЬ ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ЯК ПІДСТАВА ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

24.04.2015 17:21

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Чобіт Іванна Михайлівна, студент Академії митної служби України; Кувакін Сергій В'ячеславович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного та митного права Академії митної служби України


Інститут малозначності знайшов своє відображення не лише в кримінальному законодавстві України , а й в адміністративному. Малозначність правопорушень не входить до визначеного ст. 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення [1] (далі – КУпАП) переліку обставин, що виключають адміністративну відповідальність, а є підставою для звільнення від неї. Так, згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Слід звернути увагу на те, що в цій статті не визначено ні поняття, ні критеріїв малозначності вчиненого правопорушення. Таким чином, у кожному конкретному випадку орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, робить висновок про його малозначність на власний розсуд, відповідно до особистих уявлень про перелік правопорушень, що можуть визнаватися малозначними, а також про ознаки, які вказують на малозначність того чи іншого діяння. Цьому сприяє й відсутність роз’яснень Верховного Суду України щодо застосування судами законодавства при звільненні від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення.

Згідно зі ст. 487 Митного кодексу України [2] (далі – МК України) та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» [3] провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень МК України, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Тому суддя має право вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому слід враховувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

За результатами аналізу судової практики у справах про порушення митних правил за останні два роки можна прийти до висновку, що при застосуванні ст. 22 КУпАП судді припускалися таких помилок: 

1) використання обставин, що пом’якшують адміністративну відповідальність (в основному щире каяття винного) як ознаку малозначності правопорушення; 

2) використання необґрунтованої стверджувальної фрази «правопорушення є малозначним»; 

3) застосування ст. 22 КУпАП через те, що цей вид правопорушення вчинено особою вперше або особою, яка раніше не притягалась до адміністративної відповідальності; 

4) відсутність будь-якої аргументації застосування ст. 22 КУпАП.

Тому суд апеляційної інстанції зазвичай скасовував постанову суду першої інстанції і виносив нову постанову, яка визнавала винною особу у вчиненні порушення митних правил. І не дивно, адже як можна визнати правопорушення, передбачене ст. 471 МК України малозначним, коли громадянин перевозив іноземну валюту у розмірі, який на 26 650 доларів США перевищує розмір, встановлений постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 [4] (Єдиний державний реєстр судових рішень – справа № 3/359/394/2013 [5]). Таких випадків немало і розмір іноземної валюти коливається від 1500 до 30 000 доларів США. Або ж громадянин вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 472 МК України (перевозив не задекларовані 3 мобільні телефони вартістю 18 296 грн.), суд першої інстанції визнав правопорушення малозначним у зв’язку з тим, що діяння вчинене з необережності. Однак апеляційний суд не погодився з таким рішенням, оскільки мотиви звільнення даного громадянина від адміністративної відповідальності доказами по справі не були підтверджені, а необережний характер вчинення порушення митних правил не може слугувати підставою для прийняття вищезазначеного рішення (справа № 3/359/287/2013). 

Непоодинокі випадки, коли суд апеляційної інстанції змінював рішення суду першої інстанції, оскільки визнавав порушення митних правил малозначним. Так, суд першої інстанції прийняв рішення притягнути громадянина до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України за перевезення 3 мобільних телефонів у режимі спрощеного митного контролю. Апеляційний суд, розглянувши справу, встановив, що зібраних доказів було достатньо для доведеності події порушення митних правил, але вирішив застосувати ст. 22 КУпАП з огляду на те що:

- громадянин визнав свою вину у вчиненні правопорушення і раніше до відповідальності не притягувався;

- правопорушення було вчинено з необережності;

- мета ввезення не носить комерційний характер (телефони громадянин придбав в якості подарунків для своєї сім’ї);

- вартість предмета правопорушення незначна (справа № 359/6094/13-п).

Як бачимо, судова практика щодо звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю порушення митних правил є неоднозначною, тому необхідно вжити відповідних заходів.

По-перше, на законодавчому рівні закріпити ознаки малозначності правопорушення, на підставі яких можна застосовувати ст. 22 КУпАП, а саме:

1) спосіб вчинення діяння не призвів до заподіяння і не міг призвести до заподіяння істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі; 

2) розмір доходів, одержаних у протиправний спосіб, є незначним; 

3) мета і мотив вчинення правопорушення обумовлюються скрутним матеріальним становищем чи обставинами, що пом’якшують відповідальність за порушення митних правил; 

4) співвідношення вчиненого протиправного діяння з моральними засадами суспільства, загальними показниками економічного благополуччя населення в країні, потерпілих від правопорушення та самого правопорушника засновується на справедливому та неупередженому розсуді уповноваженого органу чи особи; 

5) наявність обставин, що пом’якшують адміністративну відповідальність (в основному щире каяття винного); 

6) правопорушення вчинено особою вперше або особою, як раніше не притягалась до адміністративної відповідальності; 

7) правопорушенням не було завдано ніякої шкоди державним та суспільним інтересам [6, с. 16].

По-друге, встановити допустимі межі (у відсотках від суми) порушення митних правил. Так, якщо недобори митних платежів не становлять і 10 % мінімального штрафу, встановленого санкцією ст. 485 МК України, розмір шкідливих наслідків, завданих державі (тим більше за умови їх відшкодування), незначний і розгляд питання щодо звільнення правопорушника від відповідальності у зв’язку з малозначністю можливий. 

По-третє, для вдосконалення судової практики застосування ст. 22 КУпАП Верховному Суду України доцільно було б розробити відповідні методики використання цієї підстави звільнення від адміністративної відповідальності.

Отже, недосконалість правового регулювання інституту малозначності порушення митних правил, відсутність єдиної судової практики щодо звільнення від адміністративної відповідальності за цією підставою не забезпечує реалізації всіх принципів судочинства, а також є серйозним корупціогенним чинником. 




Література:

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122 (зі змінами та доповненнями).

2. Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. - № 44-48. – стор. 1858. – стаття 552.

3. Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил : постанова Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

4. Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України: Постанова Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 // Офіційний вісник України. – 2008. - № 43. – Стор. 124. – Ст. 1430.

5. Єдиний державний реєстр судових рішень - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

6. Рєзнік С.О. Малозначність правопорушення як підстава звільнення від адміністративної відповідальності : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / С. О. Рєзнік; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. - Д., 2011. - 20 c. - укp.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота