ЗАХОДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПАСАЖИРА МІСЬКОГО ТРАНСПОРТУ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАХОДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПАСАЖИРА МІСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

21.02.2021 15:52

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Тетерська Вікторія Володимирівна, студентка магістратури, Академія Державної пенітенціарної служби


У процесі законодавчого забезпечення діяльності в галузі пасажирських перевезень значна увага приділяється відповідальності перевізника, в той час як відповідальність пасажира належним чином не врегульована, що негативно позначається на якості функціонування транспортних підприємств. Значною мірою наявність цієї проблеми обумовлена застарілим законодавством (іноді часів СРСР) та колізіями права.

Розкрити згадане питання можна на прикладі відповідальності за безквитковий проїзд. Єдиний нормативно-правовий акт, який її встановлює – Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі   КУпАП), ухвалений ще в Українській РСР 7 грудня 1984 року. До нього внесено величезну кількість змін, але суперечності все одно залишаються.

Зокрема, статтею 135 КУпАП визначено склад правопорушення та міру відповідальності за безквитковий проїзд, [1] але порядок застосування на практиці цих положень до правопорушника досить суперечливий.

Відповідно до статті 229 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту і правил користування автомобільним та електротранспортом (тролейбус, трамвай), розглядають органи автомобільного транспорту та електротранспорту, від імені яких накладати адміністративні стягнення мають право керівник перевізника, що у встановленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники і контролери. Водії та кондуктори не мають права накладати штраф [1].

При цьому, згідно з частинами 1, 4 статті 258 КУпАП у вказаній справі протокол не складається якщо особа не оспорює допущене порушення та адміністративне стягнення, що на неї накладається. Уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься відповідна постанова та стягується штраф [1].

Очевидно, що таке формулювання розраховане на законослухняного і добросовісного громадянина, але на практиці особа, яка умисно не оплачує проїзд, не відповідає таким характеристикам. Внаслідок недосконалості національного законодавства, для уникнення відповідальності порушнику достатньо відмовитись сплачувати штраф і назвати персональні дані неіснуючої особи. Адже контролер не може здійснити на нього жодного впливу.

Відповідно до статті 304 КУпАП контролер зобов’язаний вжити заходи щодо стягнення штрафу з виявленого ним правопорушника, але для цього не наділений жодними повноваженнями. Він не має права затримати порушника, примусити його надати документи, що посвідчують особу, тощо. 

Контролер не має повноважень керуватись положеннями частини 2 статті 259 КУпАП, згідно з якою порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.

Навіть добровільне прибуття порушника до територіального органу Нацполіції не дає можливості скласти відносно нього протокол і, тим більше, притягнути до відповідальності. Адже в переліку справ про адміністративне правопорушення, в яких органи Нацполіції мають право складати протокол, відсутня стаття 135 КУпАП. При цьому, частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Нацполіції розглядають справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 135 КУпАП, але такої норми не існує, оскільки стаття 135 складається лише з абзаців однієї частини.

Одночасно, якщо особа не оскаржувала правопорушення та була доставлена до територіального органу Нацполіції, поліцейські не матимуть законних підстав для притягнення її до відповідальності у зв’язку з тим, що згідно з частиною 5 статті 285 КУпАП копія постанови про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення. Відповідно, вручення копії постанови у відділі Нацполіції не матиме жодних юридичних наслідків.

Таким чином, безквитковий проїзд у громадському транспорті визнається вітчизняним законодавством як правопорушення, але встановлений механізм притягнення до відповідальності особи, яка його вчинила, діє виключно у випадку її добровільного бажання понести покарання.

З огляд на викладене, КУпАП потребує внесення змін.

Перш за все, з частини 1 статті 222 КУпАП слід виключити згадку про неіснуючу частину 2 статті 135, залишивши тільки номер статті в цілому. Також необхідно розширити повноваження згаданих посадових осіб (керівник перевізника, його заступники і контролери), наділивши їх правом затримувати особу, яка вчинила зазначене правопорушення. У той же час, важливо посилити відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів (стаття 1859 КУпАП). Діючий розмір штрафу   від 17 до 54 гривень   був встановлений у 1995 році. Зрозуміло, що на сьогодні ця сума мізерна.

Література:

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] : Закон від 07.12.1984 № 8073-X // ВРУ. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 

________________ 

Науковий керівник: Самофалов Олександр Леонідович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного, цивільного та господарського права і процесу



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота