ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ ДРУГОГО РІВНЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ ДРУГОГО РІВНЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ

01.09.2022 18:48

[1. Економічні науки]

Автор: Білий Денис Іванович, аспірант кафедри міжнародної економіки, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана


В багатьох країнах існує трирівнева пенсійна система, де базовим рівнем виступає «солідарна пенсія» (працюючі особи своїми внесками утримують пенсіонерів), а два інші рівні є накопичувальними (всі внески зберігаються на персоніфікованих рахунках). Загалом, так звані другий та третій рівні пенсійної системи покликані збільшити пенсійні доходи та максимально наблизити їх до середньомісячної заробітної плати в країні. Відношення розміру середньої пенсії до середньої заробітної плати називається коефіцієнтом заміщення. В Україні у 2021 році даний показник склав 21% при встановленій Міжнародною організацією праці нормі 50% [1].  

Покращити ситуацію та додати відсоткових пунктів до коефіцієнту заміщення має обов’язкова накопичувальна пенсія, яка в Україні представлена другим рівнем. Чергова спроба запустити обов’язкову накопичувальну пенсійну систему в Україні була здійснена у грудні 2019 року зі створенням законопроєкту №2683. Даний законопроєкт всіляко доопрацьовувався і станом на початок липня 2022 року очікує розгляду Верховною Радою України. Суть документу зводиться до формування платежів до другого рівня пенсійної системи з початку 2023 року. На перехідному етапі (до 2025 року) всі основні суб’єкти (зберігач, пенсійний фонд, керуюча компанія, адміністратор тощо) будуть створені державою та не матимуть аналогів. Після перехідного періоду буде створений реєстр авторизованих суб’єктів і учасники зможуть самостійно обрати собі пенсійний фонд. До таких суб’єктів планується встановити вимоги, що є вищими за аналогічні для добровільного пенсійного забезпечення. Для прикладу вимога до мінімального розміру капіталу стосується саме регулятивного капіталу на дату подачі реєстраційних документів. Нині дана вимога стосується статутного капіталу, який може суттєво відрізнятись з регулятивним у випадку отримання авторизації підприємством, що має тривалу історію функціонування [2]. 

Внески до Фонду до 2025 року включно здійснюються роботодавцем та з державного бюджету України:

- 1% від заробітної плати працівника у 2023 році;

- 1,5% від заробітної плати працівника у 2024 році;

- 2% від заробітної плати працівника у 2025 році.    

Тобто, на початковому етапі впровадження другого рівня пенсійного забезпечення сам працівник вносити кошти не буде. Його частку фактично компенсує держава, стимулюючи функціонування даної системи в майбутньому.

В розрізі інструментів розміщення акумульованих коштів та механізмів розподілу пенсійних виплат другий рівень пенсійного забезпечення не має відмінностей з третім. Існує визначений законодавством класифікатор фінансових інструментів та їх граничних пропорцій, які можуть включатись до інвестиційного портфеля пенсійного фонду. Сама стратегія обрання конкретних інструментів залежить від професіоналізму керуючої компанії. Для прикладу, є обмеження щодо того, що пенсійний фонд не може інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, більш як 50 відсотків загальної вартості пенсійних активів. Тобто, є умовні 100 мільйонів гривень активів, за якими 50 мільйонів можуть бути інвестовані, припустимо, в облігації внутрішніх державних позик. Однак, який буде термін до погашення цих облігацій та відповідно ставка дохідності залежить від рішення саме компанії з управління активами (КУА) [2]. 

Оцінювати ефективність функціонування другого рівня пенсійного забезпечення наразі неможливо через його фактичну відсутність. Усі законопроєкти, що створені задля запуску цієї складової пенсійної системи залишаються нереалізованими. Швидше за все, в зв’язку з військовою агресією Росії проти України, запустити другий рівень пенсійної системи з початку 2023 року технічно не вийде. Сам процес створення необхідної інфраструктури займає від 3 до 6 місяців. Залишається сподіватись на те, що після перемоги України у війні західні донори та партнери дотиснуть законодавчу владу та пенсійна система буде реалізовано у своїй повноцінній формі. Зрештою, як зазначає міністерка соціальної політики Марина Лазебна, коли повноцінно запрацює система загальнообов’язкового пенсійного накопичення:

- громадяни отримають другу, додаткову до солідарної пенсію, що підвищить рівень коефіцієнту заміщення;

- економіка отримає довгостроковий фінансовий ресурс для масштабування виробництва та розширення спектру послуг;

- буде здійснюватися популяризація офіційного працевлаштування;

- підвищиться фінансова грамотність населення, що віддзеркалиться в збільшенні добровільних накопичень [3].

Список використаних джерел

1. Коваль О.П. Реформування солідарної пенсійної системи України. Аналіт. доп. К: НІСД, 2020. – 28 с.

2. Проект Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення № 2683 від 27.12.2019. Верховна рада України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67794.

3. Міністерка соціальної політики Марина Лазебна: про пенсійну реформу і запровадження накопичувальної системи. Міністерство соціальної політики. URL: https://www.msp.gov.ua/news/20328.html.

______________________

Науковий керівник: Столярчук Ярослава Михайлівна, професор, доктор економічних наук, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота