ГЕОПОЛІТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ НАРКОТРАФІКУ У ДЕРЖАВАХ «ЗОЛОТОГО ТРИКУТНИКА» - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ГЕОПОЛІТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ НАРКОТРАФІКУ У ДЕРЖАВАХ «ЗОЛОТОГО ТРИКУТНИКА»

21.12.2022 22:01

[10. Політичні науки]

Автор: Чулкова Анастасія Віталіївна, магістрантка спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», Чорноморський національний університет імені Петра Могили


Один з найбільших регіонів світу з виробництва наркотиків, який має назву «золотий трикутник» представляє собою територію величиною 950 тисяч квадратних кілометрів та складається переважно із гірських лісів М'янми, Лаосу та Таїланду. Це головний регіон Південно-Східної Азії з виробництва опіуму та один із найстаріших шляхів постачання наркотиків до Європи та Північної Америки.

Система геополітичних чинників є визначальним фактором побудови зовнішньої політики країн. Геополітичні детермінанти – це те, що впливає на формування національних інтересів і пріоритетів, характер відносин з іншими країнами. Географічний вимір є суттєвим параметром геополітичних детермінант і включає в себе: географічні розміри, природно-ресурсний потенціал, наявність різних форм рельєфу, напрямки взаємодії, взаємне розташування, місцеположення [1]. До системи геополітичних детермінант відносяться: складність геополітичного положення, вплив політики держав-сусідів, наявність невирішених територіальних конфліктів, загроза сепаратизму. 

Віддалений та ізольований регіон, в якому розташовані держави так званого «Золотого трикутника» це охоплена повстанцями територія зі жвавою економікою контрабанди (починаючи від споживчих товарів і завершуючи контрабандою зброї та наркотиків), яка з’єднує Південну та Південно-Східну Азію. Більш того, це також зона військового та геополітичного протистояння між Нью-Делі та Пекіном [2].

Певною історичною передумовою та складовою геополітичних чинників розвитку наркотрафіку у державах «золотого трикутника» можна вважати часи після поразки Китаю в Опіумних війнах в середині ХІХ ст. Ситуація почала змінюватися після Другої світової війни, коли до влади прийшла Комуністична партія Китаю. Вони жорстоко розправлялися як з виробниками наркотиків, так і зі споживачами [3, с. 5]. Ці заходи змусили решту виробників опіуму перенести свою діяльність на південь від китайського кордону, а саме території М’янми, Лаосу та Таїланду (регіон «золотого трикутника»), де торгівля опіумом вже розвивалася як місцева економіка під колоніальним пануванням британців.

Регіон відіграє велику роль у незаконній світовій торгівлі наркотиками, так як багато з тих маршрутів, які зараз використовуються для торгівлі метамфетаміном, колись використовували солдати-повстанці, що перевозили опіум і героїн через пагорби «золотого трикутника». Сучасні морські маршрути, які використовуються для незаконної торгівлі видами дикої природи, у минулому використовувалися для глобальної торгівлі фальшивими спеціями, викраденими предметами старовини та контрабандним опіумом і віскі [4, c. 27].

Різноманітність етнічних груп, мовні, культурні та релігійні відмінності, а також географічні характеристики величезних архіпелагів і віддалених гірських районів створюють унікальні проблеми управління. Крім того, те, що регіон складається з розвинених країн, країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн – не тільки перешкоджає просуванню на шляху до створення спільного регіонального ринку, але також сильно впливає на моделі організованої злочинності в регіоні. Оскільки різні країни мають різну спроможність щодо моніторингу та реагування на загрози, не дивно, що організовані злочинні групи націлюються на країни з меншою політичною волею впроваджувати та застосовувати жорсткі контрзаходи [5]. 

Хоча деякі потоки нелегальної торгівлі в Південно-Східній Азії таємно перетинають кордони вздовж джунглів або через неофіційні морські порти, більшість нелегальних товарів у регіоні транспортуються за допомогою тієї ж інфраструктури та маршрутів, що й законна торгівля. Різкому розширенню деяких із цих незаконних потоків в останні роки сприяло полегшення режиму пересування громадян, товарів і капіталу через Південно-Східну Азію та до решти світу. Певною мірою, цьому сприяли угоди про вільну торгівлю та ініціативи з підключення, спрямовані на стимулювання торгівлі та загального економічного зростання, перш за все в рамках АСЕАН.

Тобто, залученість держав «золотого трикутника» до міжнародної мережі виробництва та транспортування наркотичних речовин є геополітично детермінованим, а саме: історичним розвитком та дещо ізольованим положенням регіону, існуючими історично географічними маршрутами транспортування наркотиків, впливу ситуації у сусідніх державах та їх строкатість. 

Література:

1. Мішин А.О. Геополітика // Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія [електронна версія]. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. Т. 5. URL: https://esu.com.ua/article-29144 

2. Ashok A. Golden Triangle: Challenges to India’s National Security // Centre for Land Warfare Studies: official page. 2019. 25 Jun. URL: https://www.claws.in/golden-triangle-challenges-to-indias-national-security/

3. Lintner B., Mai C. The Golden Triangle Opium Trade: An Overview // Asia Pacific Media Services: official page. 2000. 30 p. URL: http://www.asiapacificms.com/papers/pdf/gt_opium_trade.pdf

4. Transnational Organized Crime in Southeast Asia: Evolution, Growth and Impact // UNODC: Southeast Asia and the Pacific. 2019. 194 p. URL: https://www.unodc.org/documents/southeastasiaandpacific/Publications/2019/SEA_TOCTA_2019_web.pdf 

5. Leong L. K. Golden Triangle: Spies, Warlords, And Drug Kingpins // Maritime Fairtrade: official page. 2021. 31 Oct. URL: https://maritimefairtrade.org/golden-triangle-spies-warlords-drug-kingpins/

6. Ghosh S. Northeast India: The Region of Blood Money // Jadavpur Journal of International Relations. Vol. 14. No 1. 2010. P. 206-212. URL: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0973598410110014

___________________

Науковий керівник: Тихоненко Ірина Вікторівна, кандидат політичних наук, доцент (б.в.з.) кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики, Чорноморський національний університет імені Петра Могили



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота