ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ «ТВАРИНА» У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ «ТВАРИНА» У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

23.12.2022 01:33

[8. Філологічні науки]

Автор: Дем’янець Дар’я Юріївна, студентка 2-го курсу магістратури спеціальності 035 Філологія, Навчально-науковий інститут філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського


У своїй більшості ідіоматичні вирази створювалися народом, тому вони пов'язані з повсякденними турботами і клопотами простих людей. Ще наші пращури вірили, що між людьми і тваринами існує якесь споріднення. А племена обирали тварину і робили її своїм символом – тотемом. Після цього тварину не можна було вбивати. У результаті одомашнення, тварини почали жити разом з людьми і це спричинило їх постійну взаємодію, і люди почали приписувати тваринам певні характерні риси, які властиві людині, на основі своїх спостережень за представниками фауни [ 1, с. 3 ].

Найменування тварин (зооніми) – один з найдавніших пластів лексики в усіх мовах світу. Під зоонімами ми розуміємо лексичні одиниці, які є прямими найменуваннями тварин [2, с. 5]. Прагнучи охарактеризувати свою поведінку, відчуття, характер, люди вдавалися до порівняння з тим, що їм було найближче і схоже на них у тваринному світі. Внаслідок цього в мовах різних народів ми знаходимо велику чисельність уподібнень, прислів'їв, приказок і фразеологізмів, що включають у свій склад зооніми. Фразеологізми з зоонімами вважаються однією з найчисельніших груп фразеологічного фонду. 

Hазви тварин представляють бaгaтий мaтеріал для aнaлізу з точки зoру кoнoтaтивних знaчень, оскільки практично кожна несе в сoбі емоційну oцінку, що лягає в основу мeтафoричнoгo порівняння. [3, с. 58]

Фразеологізми з компонентом, що позначає тварину, є яскравим виразником ментальності народу, інтелектуальних цінностей, особливостей культурних надбань, історії та побуту певної нації. 

Зооніми можуть виконувати різні функції в мові, наприклад, відображати ознаки і властивості людини, пор.: 

1. colombe «голуб» –  doux comme une colombe, що у перекладі означає «ласкавий як голуб» (приклади фразеологізмів подаються за [4]); 

2. ours «ведмідь» –  vivre comme un ours, що дослівно перекладається як «жити як ведмідь» і означає «жити відлюдником»; 

3. renard «лисиця» – il est rusé comme un vieux renard, що перекладається як «він хитрий як лисиця».

У стійких сполученнях будь-якої мови часто можна знайти відображення національної свідомості, оскільки мова – це пам'ять народу. У цьому відношенні фразеологічні одиниці являють собою особливий інтерес, тому що, несучи в собі додаткове значення, мають яскраве національне маркування для іноземця. Таке маркування називають національно-культурною специфікою. 

Подібні образні вислови особливо складно перекладати на іншу мову. Крім того, що фразеологічні одиниці самі по собі важко піддаються перекладу у зв'язку з проблемою сприйняття, розуміння одиниці, відображення її експресивно-стилістичної функції, переклад стає ще складніше у тих випадках, коли фразеологізм відрізняється національно-культурною своєрідністю. 

Інтелектуальну тупість, а також упертість ми передаємо такими словами, як «баран», «осел», «козел»; у французькій мові ця ознака закріплена за такими найменуваннями тварин, як «осел» – un âne, «віслючка» – une bourrique: âne baté – «набитий дурень», les ânes parlent latin – «дурні люблять говорити пихато», faire tourner en bourrique (букв. «перетворити на віслючку») –  «зводити з розуму». Слово баран для більшості європейців також пов’язується з упертістю та дурістю, а от китайці бараном називають м’яку, лагідну і добру людину. 

Найпоширеніший зоонім, який містить широкий конотативний ореол, – слово «свиня», що має негативну конотацію неохайності, невихованості, нахабності у багатьох мовах (укр. «брудний», «п’яний як свиня»; рос. «подложить свинью» або фр. jouer un tour de cochon – «підкласти комусь свиню», тобто «підставити когось»). Тоді як у німецькій мові це поняття, навпаки, виявляє позитивну конотацію, що втілилась у такому звороті, як Schwein haben, що означає «мати удачу». Свиня для німців – це і прибуток, і багатство. 

Національно-культурна специфіка конотації усвідомлюється так само глибоко, як і будь-який інший національно-культурний тип знання. Тому неможливо опанувати особливості певної культури, не орієнтуючись у символах і конотаціях, якими представники цієї культури оперують. Передусім це стосується схожих і тим більше омонімічних за семантикою символічних для різних культур найменувань. Характерним є приклад неоднозначності конотативного потенціалу зооніму «змія» у різних культурах. Якщо в багатьох європейських мовах це слово виявляє негативну конотацію підступності, що втілюється у переносних значеннях слів (укр. змія – підступна людина; англ. snake – зрадник) або у фразеологізмах (укр. зелений змій – алкоголь; рос. пригреть змею на груди – довіритися зрадникові; фр. réchauffer un serpent sur son sein – пригріти змію на грудях), то у східних (наприклад, у японській) це ж поняття, навпаки, буде виявляти позитивну конотацію, оскільки змія в Азії – символ мудрості та краси. 

Фразеологізми з компонентом-зоонімом співвідносять характер тварини з характером людини, її особистісними якостями. У таких фразеологічних одиницях виявляється досвід людини, поведінка та головні риси її вдачі. Тварини завжди були поряд з людьми для того, щоб приносити їм користь. Сюди відносимо свійських тварин, які допомагали утримувати родину і працювати, та домашніх – для компанії. У результаті маємо велику кількість фразеологізмів з компонентом-зоонімом, що несуть у собі культуру і національний менталітет народів. 

Список посилань на джерела

1. Бойко В.М. Структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць з анімалістичним компонентом // Література та культура Полісся. – Ніжин, 2007. – Вип. 36 – С. 5. Голубовська, І.О. (2003). 

2. Дубравська З. Р. Зооніми як окремі лексичні одиниці та як компоненти сталих виразів / З. Р. Дубравська. – Дрогобич: «Young Scientist»,– № 3.1 (55.1). 2018. – 5 с.

3. Салата І.А. Особливості семантичного й прагматичного аспектів зооморфних фразеологізмів в англійській та українській мовах / І.А. Салата // Філологічні студії. – 2010. – Випуск 5. – С. 57–64.

4. Rey A. et Chantreau S. Dictionnaire des expressions et locutions. – P., 1984.– 289p.

____________________

Науковий керівник: Мікіна Олена Геннадіївна, кандидат філологічних наук, доцент, Навчально-науковий інститут філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота