СУТНІСТЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУТНІСТЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

21.02.2023 13:19

[15. Психологічні науки]

Автор: Огороднійчук Зоя Василівна, професор, кандидат психологічних наук, Український державний університет імені Михайла Драгоманова; Виборнова Єлизавета Андріївна, аспірант, Український державний університет імені Михайла Драгоманова


Емоційний розвиток людини відіграє ключову роль у становленні її особистості і формуванні певних патернів поведінки, оскільки емоції являються своєрідною реакцією на подразники зовнішнього та внутрішнього характеру. Вони регулюють нашу поведінку, адже саме завдяки емоціям людина надає оточенню певної оцінки.

Емоційний інтелект – здатність сприймати і розуміти емоційні прояви особистості, керувати емоціями на основі інтелектуальних процесів. Індивіди з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту володіють здібностями до розуміння власних емоцій і емоцій інших людей, до управління власною емоційною сферою. Це сприяє більшій адаптивності особистості та результативності її спілкування.[6, 62]

Серед західних вчених, які поклали початок розробці концепцій емоційного інтелекту, були: Д. Гоулман, П. Селовей, Дж. Майєр, Д. Карузо, Г. Гарднер, Дж. Готтман, Д. Стайн  та ін. Дж. Д. Майєер, П. Селовей та Д. Р. Карузо вперше окреслили емоційний інтелект як теоретичний концепт. Д. Гоулман був послідовником ідей Майєра, Селовея та Карузо, його концепція бачення емоційного інтелекту базувалась на ранніх дослідженнях цих вчених та була популяризована у його роботі «Емоційний інтелект» в 1995 році. Г. Гарднер є автором теорії множинного інтелекту, він розглядає його як здібність розв’язувати проблеми та створювати продукти, які мають цінність у культурі і виділив сім видів інтелекту. Дж. Готтман і Дж. Деклер вважають, що емпатія повинна розвиватись у дітей батьками з раннього віку і описали п’ять ступенів емоційного виховання, щоб встановити емпатію у відносинах зі своїми дітьми і підвищити їх емоційний інтелект. [1], [2]

Українські вчені також внесли свій вклад в розробку теорії емоційного інтелекту, серед них: Зарицька В. В., Сергєєва К. В., Санько К. О., Носенко Е. Л., Коврига Н. В., Власова О. І. та ін.

Е. Носенко та Н. Коврига розглядають емоційний інтелект як характеристику особистості, що реалізується у здатності розуміти емоції, виокремлювати підтекст, узагальнювати зміст, регулювати емоції таким чином, щоб сприяти позитивній діяльності. [5]

Зарицька В. В. у своїй роботі на основі аналізу попередніх робіт Г. Гарднера та Д. Стайн виокремила загальні ознаки наявності емоційного інтелекту у особистості. Серед цих ознак: наявність реакцій на предмети оточуючого середовища, з якими стикається особистість в процесі життєдіяльності (ці реакції можуть бути адекватними та неадекватними); здатність особистості оцінювати предмети та явища оточення та ситуації; здатність визначати роль емоцій в житті людини, що впливає на ефективність міжлюдської взаємодії та напряму пов’язано з якістю життя особистості; здатність проявляти емоції відповідно до ситуації або всупереч їй; здатність контролювати свої емоції. Загалом, Зарицькою В. В. був проведений аналіз робіт попередників з питання розвитку емоційного інтелекту особистості та на цій основі виявлено загальні риси даного феномену.[3]

Вивчення емоційного інтелекту ми почали зі встановлення зв’язку між такими психоемоційними проявами: емпатія, тривожність та агресивність. Для цього нами були використані такі методики: 

- Методика вивчення емпатії, розроблена А. Мехрабіяном та М. Епштейном;

- Опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів (К. К. Яхін, Д. М. Менделевич), призначений для діагностики рівня вираженості невротичних симптомів, до яких відносяться: тривожність, схильність до депресії, астенічні стани та істеричність, а також фобії, нав’язливі стани і деякі соматичні порушення;

- Методика експрес-діагностики неврозу К. Хека і Х. Хесса.

Емоційний інтелект в більшості випадків означає оцінку власних емоційних станів, особливо у психотравмуючих ситуаціях, тому є підстава говорити про взаємозв’язок цього явища з неврозами. Особливо вразливими до невротичних станів є діти підліткового віку, оскільки їх психіка ще не завершила свого формування, емоції не стали стабільними, механізми психологічного захисту не вироблені, при цьому наявна велика кількість внутрішніх та зовнішніх конфліктів, які підліток має самостійно переоцінити і на цій основі сформувати ефективні моделі поведінки. Тому часто при особливо сильних психотравмах нервова система підлітка дає збій і починають формуватись неврози. 

Неврози розглядаються поряд з емоційним інтелектом, оскільки в їх основі лежить усвідомлення своїх переживань та регуляція емоційних реакцій на психотравмуючі ситуації.

Ми дослідили, що дійсно існує взаємозв’язок між рівнем емоційного інтелекту та рівнем невротизації. В результаті проведення цих методик були отримані дані, які свідчать про те, що з підвищенням рівня невротизації рівень емоційного інтелекту знижується, а при підвищеній невротизації рівень емпатії також підвищується, що може слугувати основою для виникнення невротичних станів внаслідок підвищеної чутливості до гострих або пролонгованих психотравмуючих ситуацій через нестійкість емоційної сфери. Методика для визначення рівня емпатії та тривожності була обрана, оскільки вона рівноправно пов’язана як з емоційним інтелектом, так і з рівнем невротизації. Проведене нами дослідження тривожності показало, що її підвищений рівень так само має вплив на зміну рівня емоційного інтелекту та є сприятливою основою для формування невротичних станів та неврозів, оскільки нервова напруга знижує резистентність нервової системи старших підлітків. Прояви цих симптомів можуть бути сприятливою основою для подолання неврозів в разі виникнення психотравмуючої ситуації.

Під час корекційно-консультативної роботи з підлітками, які мають емоційні порушення, психологам необхідно враховувати їх вікові особливості, психічні новоутворення, що допоможе досягти успіху у проведенні ефективної корекційної роботи та гарантувати їм почуття психологічного захисту. 

Проблема вивчення емоційного інтелекту буде завжди актуальною. Це сприятиме більшій адаптованості особистості та результативності її спілкування в умовах сучасного освітнього процесу. 

Література

1. Гарднер Г. Структура разума: теория множественного интеллекта. – М.: ООО «И. Д. Вильямс». – 2007. – 512 с.

2. Готтман Дж., Деклер Дж. Эмоциональный интеллект ребёнка. Практическое руководство для родителей/Джон Готтман, Джоан Деклер; пер. с англ. – М.: ООО «Манн, Иванов и Фебер», 2015. – 244 с.

3. Д. Гоулман. Емоційний інтелект. – Харків: ВІВАТ. – 2019р. – 512 с.

4. Зарицька В. В.  Ознаки наявності емоційного інтелекту у особистості / В. В. Зарицька // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Педагогіка і психологія. - 2013. - Т. 21, вип. 19. - С. 74-79.

5. Коврига Н., Носенко Е. Емоційний інтелект: концептуалізація феномена, основні функції: монографія. – К.: Вища школа. – 2003. – 126 с.

6. Приходько Ю. О., Юрченко В. І. Психологічний словник-довідник: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2012. – 328 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота