АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО РЕАЛІЙ ВІЙНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО РЕАЛІЙ ВІЙНИ

22.02.2023 10:29

[13. Соціологічні науки]

Автор: Мацко-Демиденко Ірина Вікторівна, кандидат соціологічних наук, науковий співробітник відділу соціології культури та масової комунікації Інститут соціології НАН країн



Повномасштабна війна, яка розпочалася 24 лютого 2022 р., змінила звичну картину життя мільйонів українців та поділила життя багатьох людей на період «до» і  «після» цієї дати. Колективна пам’ять про цей день та наступні події складається з історій багатьох простих людей різного віку, різної соціокультурної традиції та життєвого досвіду. 

Метою нашого дослідження було зафіксувати спогади про переживання цих подій студентською молоддю міста Києва. Студентам Київського  політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського було запропоновано написати есе у довільній формі про те, як для них розпочалась війна, про перші місяці війни та їх життя в цей період. У фокусі нашої дослідницької уваги опинилася повсякденність в умовах надзвичайності, соціальні взаємодії та діяльність індивідів під час війни. У квітні-травні 2022р. нами було отримані та проаналізовані студентські есеї, що дало можливість з’ясувати, у який спосіб молоді люди вперше зіткнулися із війною, які стратегії подолання раптових труднощів використовували, як адаптувалися до такого потужного соціального потрясіння.      

Зібрані письмові свідчення  демонструють  способи, які обирають студенти, щоб  відволіктися від тривожних думок. Одним з таких способів стала робота на благо суспільства/волонтерство, зокрема допомога біженцям, які постраждали від війни, необхідними речами, їжею, ліками тощо. Адаптуватись до життя під час війни студентам допомагають психологічні прийоми (ведення щоденника, запис своїх думок), а також читання книжок по психології;  читання художньої літератури. Крім того, фігуранти  практикували такі види активності, як прослуховування лекцій по Інтернету, онлайн-курси по саморозвитку; спілкування із друзями; прогулянки; заняття спортом; шиття, в’язання, вишивання; малювання; інформаційна «дієта», обмеження перегляду новин; духовні практики та медитації; прослуховування музики; комп’ютерні ігри; перегляд улюблених фільмів та серіалів; вивчення іноземної мови.

Отже, найчастіше студентам допомагають відволіктись від війни повсякденні звичні заняття, які вони так само практикували до війни, а також улюблені хобі. При цьому в перші дні і тижні воєнного вторгнення  повсякденні рутинні заняття було дуже важко виконувати через пригнічений настрій і молодим людям доводилося їх виконувати через силу. 

Повернення до звичних повсякденних занять відбувається не одразу, а поступово. Відбувається звикання до нових реалій життя в тилу – до сирен, що сповіщають оголошення повітряної тривоги та комендантської години. Спостерігається адаптація до нових реалій, відновлення жаги до життя, з’являється бажання займатись улюбленими справами, рухатись вперед. Коли відновлюється онлайн-навчання у вузах, це також допомагає відволіктись від війни і повернутись до звичного життя. Щоправда, студенти зазначають, що навчатись під час війни подекуди складно, оскільки важко сконцентруватися в таких умовах.

Як зазначалось вище, волонтерство стає одним із способів, який відволікає від війни і додає сил. Студенти розказували про свій досвід волонтерства. Молоді люди, які перебувають, в Україні, допомагають речами та продуктами внутрішньо переміщеним особам; працюють у волонтерських центрах; приносять продукти, щоб їх відправити на фронт; долучаються до плетіння маскувальних сіток. Студенти, які опинились за кордоном, розказують про свій досвід волонтерства там: ходять на мітинги у підтримку України  та допомагають біженцям. Волонтерство допомагає відволіктись від війни, оскільки людина відчуває, що робить важливу справу і робить свій внесок у перемогу.

В часи, коли продовження звичної течії життя на макрорівні майже неможливе, коли «розпадається зв’язок часів», підвищується значення таких категорій, як традиції, «світ повсякденності». Картина повсякденних занять, які підносяться до рангу ритуалів приватного життя, виявилась доволі строкатою. В есеях студентів фігурують такі види активності: комп’ютерні ігри, навчання, споживання ранкового чаю/кави, музика, спорт, творчість, вивчення іноземної мови, прогулянки парком, відвідування супермаркету, зустрічі з друзями. Тобто це ті повсякденні заняття студентської молоді, які залишились без змін, а також вони одночасно є тим опертям в житті, яке допомагає триматися в  найстрашніші і найважчі дні війни.

Респонденти повідомляли у своїх есеях, що після початку війни інтенсивно спілкуються з родичами та близькими людьми. Через війну відбувається розрив соціальних контактів: припиняється комунікація з друзями та знайомими через вимушені переїзди, евакуацію; або ж коли частина сім’ї (жінки і діти) переїжджають у більш безпечні території. Крім розриву соціальних зв’язків, через війну відбувається і протилежний процес – зближення, розширення індивідуальних кіл спілкування з родичами, друзями, знайомими задля вирішення різних спільних проблем, допомоги і підтримки один одному. 

Також соціальні зв'язки – це саме те, що дає потужну підтримку  в найважчі дні війни. Молоді люди отримують підтримку найчастіше від своїх батьків, родичів, друзів та одногрупників. Інформанти констатують, що не тільки вони отримували підтримку від родичів та друзів, а й самі намагались надавати таку підтримку під час спілкування: З розповідей деяких інформантів помічається тенденція, що актуалізуються слабкі соціальні контакти. Тобто люди починають спілкуватись з тими родичами чи знайомими, з якими давно і рідко спілкувались, адже переживання страшних подій війни зближує людей. Загалом же зростає значущість особистісних комунікацій через те, що люди бояться втратити їх.   

Отже, війна стала частиною способу життя та ідентичності багатьох українців, внесла до масової культури відповідні символи, образи та маркери, з урахуванням неї складаються поточні життєві плани громадян. Для наших інформантів характерні надії на відновлення мирного повноцінного життя, очікування поступового возз’єднання українських земель.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота