ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МЕТОДИКИ ПРЕДМЕТНО-МОВНОГО ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ (CLIL) У ПРОЦЕС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО (АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ)» - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МЕТОДИКИ ПРЕДМЕТНО-МОВНОГО ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ (CLIL) У ПРОЦЕС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО (АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ)»

08.08.2023 18:17

[4. Педагогічні науки]

Автор: Дудка Тетяна Юріївна, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри туризму та соціально-гуманітарних дисциплін Міжнародного європейського університету; Алексєєнко-Лемовська Людмила Владиславівна, кандидат педагогічних наук, професор кафедри туризму та соціально-гуманітарних дисциплін Міжнародного європейського університету; Соломчак Христина Орестівна, доктор філософії, доцент кафедри туризму та соціально-гуманітарних дисциплін Міжнародного європейського університету; Мельниченко Олена Василівна, доктор філософії, доцент кафедри туризму та соціально-гуманітарних дисциплін Міжнародного європейського університету


Вивчення освітнього компоненту іноземною мовою неможливе без звернення до відомостей про країну, її культуру тією мовою, що вивчається. Практика засвідчує, що лінгвокраїнознавчий підхід є одним із головних принципів вивчення дисципліни «Туристичне країнознавство (англійською мовою)». За таких умов залучення іншомовного «компоненту» до процесу освоєння країнознавчих дисциплін значною мірою підвищує ефективність процесу навчання, дозволяє здобувачу освіти повноцінно зануритися в іншомовне середовище спілкування.

У системі вищої освіти галузь знань «Туристичне країнознавство» є самостійною дисципліною, оскільки її теоретичні засади були закладені ще на початку минулого століття. Спочатку, туристичне країнознавство не мало лінгвістичної спрямованості і більшою мірою демонструвало географічну зорієнтованість, що вирізнялася своєю комплексністю та міждисциплінарністю. Така «зорієнтованість» віддзеркалювала узагальнюючу та систематизуючу інформацію географічного, суспільно-політичного, господарсько-економічного спрямування, і навіть дані про історію та культуру країни. 

На сучасному етапі розвитку методології туристичного країнознавства воно демонструє яскраво виражену гуманізацію змісту (інтерес до культурних, мовних, соціальних, комунікативних та інших аспектів).

При підготовці сучасних фахівців спеціальності 242 «Туризм і рекреація» дана дисципліна зайняла своє почесне місце у сучасних освітніх програмах підготовки фахівців, зберігши значною мірою свою змістовну характеристику (зокрема, відомості з географії, політики, економіки, демографії), але й водночас підсиливши свою гуманітарну складову (зокрема, відомості про соціум, культуру, фольклор, історію, побут, цінності, світогляд, мову), що належною мірою залишило свій відбиток на самій назві дисципліни.

На сьогоднішній день, туристичне країнознавство найчастіше ведеться англійською мовою, або змішаним форматом з метою досягнення максимальної ефективності викладання даної дисципліни. У рамках передбаченої необхідності найбільш ефективного засвоєння означеного предмета паралельним чином актуалізується необхідність розширення знаннєвого діапазону щонайменше двох видів: 1) систематизованого блоку знань про країну та культуру мови, що вивчається; 2) мовної компоненти, оскільки, як було зазначено вище, навчання здійснюється на іноземною мовою.

 Остання теза дозволяє нам стверджувати, що ця дисципліна є «плацдармом» для імплементації, зокрема, методики предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL), що уможливлює запровадження порівняльного аспекту вивчення різних країн світу.

Країна, як ключовий об'єкт вивчення, досліджується крізь призму її порівняння з іншими державами світу на засадах унікальності та неповторності. Організовуючи навчання з «Туристичного країнознавства (англійською мовою)» в такому ключі, викладач може зосередити увагу тих, хто навчається на значних відмінностях між країнами та культурами. Як наслідок, той хто навчається краще і легше розуміє лінгвістичні, національні та культурні особливості другого етносу, сприймає складні уявлення про його самобутність. Паралельно відзначається позитивний «побічний ефект», що полягає в усвідомленні студентом унікальності своєї культури та самопізнанні себе як носія цієї культури.

Незважаючи на те, що кількість годин яка виділяється для вивчення цього предмета є традиційно невеликою, проте значення самої дисципліни важко переоцінити, враховуючи значний обсяг і неоднорідний характер знань, що освоюються в рамках даного курсу.  

Сучасні підручники та посібники з «Туристичного країнознавства» демонструють помітну еволюцію – раніше вони містили перелік фактів із таких областей, як: географія, історія, політика, економіка та культура. Однак тепер підбір і організація матеріалу вивчення здійснюється з акцентом на вже зазначені раніше когнітивно-семіотичні принципи актуальності даного знання для носіїв мови та людей, які планують комунікацію та соціалізацію з ними.

Сьогодні не потрібно прикладати значних зусиль для отримання доступу до енциклопедичної інформації про країну, основні факти легко перевіряються та варифікуються за допомогою ІКТ. Завдяки цьому, розробнику навчальної програм та викладачу доводиться фокусуватися на тих питаннях, відповіді на які не настільки очевидні та/або вимагають різного роду досліджень, аналізу даних, їх інтерпретації і т.д.

На основі вище викладеного можемо зробити висновок, що викладання туристичних дисциплін іноземною мовою є досить складним та водночас надзвичайно ефективним інструментом опанування майбутнім фахівцем обраного фаху.  У цьому ключі особливою продуктивністю відзначається методика предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL), що уможливлює наближення змісту освітньої компоненти до реальних запитів сучасного ринку праці.  



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота