ВИЗНАЧАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДЕРЖАВИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИЗНАЧАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДЕРЖАВИ

28.09.2023 23:18

[10. Політичні науки]

Автор: Балан Сергій Вікторович, кандидат політичних наук, старший науковий співробітник, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, м. Київ



Поява Інтернету та спричинена ним інформаційна революція докорінно змінили способи продукування, обробки, зберігання і поширення інформації та уможливили появу держави нового типу. В епоху засилля інформації традиційне поняття національної держави трансформується у більш складний концепт – інформаційну державу. Під інформаційною слід розуміти державу, в якій процес створення, зберігання, передачі, використання інформації відіграє ключову роль у функціонуванні її інститутів та взаємодії суб’єктів і об’єктів державних політик. 

Поява такої держави знаменує зміну парадигми у концептуалізації державного управління: державний апарат активно використовує інформацію та керовані масивами даних підходи для поліпшення процесу прийняття рішень, формування політик та надання адміністративних послуг.

Базовим індикатором інформаційної держави є вільний доступ громадян до систем передачі інформації. Доступ має три параметри – технологічний (покриття Інтернетом), технічний (наявність пристроїв, що уможливлюють доступ) та практичний (наявність професійних знань і умінь для доступу). Відтак наявність усіх трьох параметрів дає змогу класифікувати державу як інформаційну.

Центральним елементом формування інформаційної держави є використання даних для прийняття рішень на основі доказових фактів. Використовуючи аналітику даних, машинне навчання та штучний інтелект, уряди мають можливість отримувати цінну для цілей розробки і прийняття рішень інформацію з величезних масивів даних. Ухвалення рішень на основі поінформованості забезпечує більш ефективний розподіл ресурсів, сталу державну політику та врахування прогнозних моделей для вирішення суспільних проблем, покращення якості надання адміністративних послуг і стимулювання сталого розвитку.

Фундаментальними підвалинами, на яких засновується функціонування інформаційної держави, є ефективне управління даними та чітке правове регулювання. Останнє включає стратегічні й концептуальні засади державної політики в інформаційній сфері, а також систему галузевих правові актів, які регулюють створення, зберігання, передачу, спільний доступ і використання даних як державними, так і приватними організаціями. Інформаційна держава вимагає надійних заходів захисту інформації, гарантій конфіденційності персональних даних та інструментальних механізмів відповідального управління даними для забезпечення цілісності, захищеності та доступності інформації.

До загальновизнаних ознак інформаційної держави належать прозорість, зокрема джерел походження інформації, яка виступає одночасно політичною метою її функціонування, а також спільна відповідальність за якість державного управління приватного і державного секторів. Сутність цієї відповідальності виявляється у тому, що держава у своїй діяльності спирається на неурядові інститути, які мають можливість впливати на формування державних політик і, що найголовніше, здійснювати контроль за ефективністю їх здійснення.

Наявність стійкої цифрової інфраструктури є наступною важливою ознакою інформаційної держави. Вона передбачає розвиток доступного високошвидкісного підключення до Інтернету, надійних комунікаційних мереж і цифрових платформ, які сприяють безперебійному доступу до інформації та інформаційних послуг. Ефективна цифрова інфраструктура дає громадянам, підприємствам і урядам можливість використовувати потенціал технологій, долаючи цифровий розрив і сприяючи інклюзивності.

Прозорість відіграє важливу роль у функціонуванні інформаційної держави, забезпечуючи її відкритість, підзвітність і надійність у різних аспектах поширення інформації та управління, забезпечує легітимність самої моделі державного управління, в якій інформація є ключовим елементом.

Зі зростанням залежності держави від інформаційних технологій зростає і актуальність інформаційної безпеки та кіберзахисту. Інформаційна держава має бути оснащена надійними засобами кібербезпеки, щоб захистити свою критичну інфраструктуру, конфіденційні дані та інформацію громадян від кіберзагроз.

Інформаційна держава надає пріоритет етичним аспектам і відповідальному розвитку штучного інтелекту (ШІ). Це передбачає забезпечення контролю за справедливістю, прозорістю та підзвітністю в алгоритмічному прийнятті рішень, а також захист від упереджень і дискримінаційних результатів. Крім того, це вимагає створення спільних етичних рамок для збору, використання та обміну даними, захисту прав людини і громадянина та зміцнення довіри до системи.

Дослідники зазначають, що наразі вже сформовано підстави для закріплення як на національному, так і на міжнародному рівні гарантій індивідуальних інформаційних прав, зокрема, права на інформаційну безпеку, інформаційний розвиток, інформаційні послуги, доступність інформаційних технологій, якісний і безпечний контент тощо.

Поява поняття «інформаційна держава» в політичній теорії і практиці вимагає не лише зміни певних правил для адаптації політичних і соціальних інститутів до нового технологічного середовища, а й зміни контекстів отримання та передачі інформації, а також суттєвих змін у використанні комунікаційних технологій. У спосіб, який дозволить ще прискіпливіше стежити за індивідуальними звичками та комунікативними діями громадян. Водночас такі зміни тягнуть не обмеження особистої свободи як такої, а впливають на зміну стандарту сприйняття особистих свобод відповідно до нових реалій.

Вільний доступ громадян до систем передачі інформації, ефективне управління даними та чітке правове регулювання, прозорість інформації та джерел її отримання і напрямів поширення, наявність стійкої цифрової інфраструктури,  надійних засобів кібербезпеки, достатній рівень цифрової й інформаційної грамотності населення є набором визначальних характеристик, які вирізняють інформаційну державу.

Можемо стверджувати, що інформаційна держава є новим підходом до сучасного державного управління, який використовує потенціал інформаційних і комунікаційних технологій. Завдяки прийняттю рішень на основі даних, залученню громадян та адаптивному управлінню інформаційна держава має необхідний ресурс для сприяння інклюзивному та ефективному управлінню в епоху цифрових технологій.

Література

1. Almada M. What is the digital state? URL:  https://digi-con.org/what-is-the-digital-state-an-initial-approximation/.

2. Braman S. The emergent global information policy regime. In Sandra Braman (Ed.), The emergent global information policy regime, pp. 12-37. Houndsmills, UK: Palgrave Macmillan, 2004. P.32.

Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture. Volume 1: The Rise of the Network Society. 2nd ed. Oxford: Wiley Blackwell. 2010. P.21.

3. Chakravartty P., Sarikakis K. (2006) Media Policy and Globalization. Edinburgh University Press. P.126.

4. Gurumurthy A. Tracking the development agenda at WSIS. In Visions in Process II –The World Summit on the Information Society. Geneva 2003 – Tunis 2005. Heinrich Böll Foundation. 2005. P. 94.

5. Licht J.F., Naurin D., Esaiasson P., Gilljam M. Does transparency generate legitimacy? An experimental study of procedure acceptance of openand closed-door decision-making. QoG Working Paper Series 2011:8. Göteborg. September 2011. URL:https://www.gu.se/sites/default/files/2020-05/2011_8_licht_naurin_esaiasson_gilljam.pdf

6. Pekari C. The information society and its policy agenda: towards a human rights-based approach.  Quebec Journal of International Law. 2005. Vol. 18.1. P. 74. URL: https://www.sqdi.org/wp-content/uploads/18.1_-_pekari.pdf

7. The right to Internet access. Parliamentary Assembly Resolution 1987 (2014). Final version. URL:  https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=20870&lang=en

8. Tihomirov O.O. Evolutsiia informatsiynih prav liudini. Informatsiia i pravo. 2023. #1(44). S. 52.

United Nations General Assembly Human Rights Council: Resolution A/HRC/RES/32/13 (01.08.16). URL: https://ap.ohchr.org/documents/dpage_e.aspx?si=a/hrc/res/32/13

9. Webster F. Chapter 4: What Information Society? URL:  http://www.artefaktum.hu/it/Webster.htm.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота